Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
30.07.2009 р. № 2а- 30653/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючий суддя: П'янова Я.В.
При секретарі: Нікітіної О.В.
За участю представників сторін:
Позивача: Толкачова В.О., Санін А.О.
Відповідача: Федоренко О.А.
3-ї особи: Носов К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву АТ "Страхова компанія "Центральна" до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Державна податкова адміністрація у Харківській області про скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій,-
Позивач, Акціонерне товариство «Страхова компанія «Центральна» (далі - АТ „Страхова компанія центральна”), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) від 16.01.2009 р. № 0000272301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 297865,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує невідповідністю висновків акту перевірки фактичним обставинам та нормам чинного законодавства.
Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та третя особа - Державна податкова адміністрація у Харківській області (далі - ДПА у Харківській області), проти задоволення позову заперечують з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні посилаються на виявлені під час перевірки порушення зазначені в акті перевірки, підписання акту перевірки директором підприємства без зауважень та поясненнями ОСОБА_5
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з такого.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 15 грудня 2008 р. на підставі направлення № 21911 від 11.12.2008 р. посадовими особами ДПА у Харківській області була проведена планова перевірка дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявністю торгових патентів та ліцензій АТ „Страхова компанія центральна”.
За результатами перевірки складено акт перевірки за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявністю торгових патентів та ліцензій від 15.12.2008 р. (далі - акт перевірки).
Згідно з висновками акту перевірки (стор.4) перевіркою встановлено порушення п.5 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III (далі - Закон України про РРО), п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення про ведення касових операцій).
Висновок про порушення позивачем п.5 ст.3 Закону України про РРО зроблено у зв'язку тим, що в розрахунковій книжці № 2030002398/59 не вказані дата початку використання та дата закінчення.
Висновок про порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій зроблено у зв'язку з неоприбуткуванням готівкових коштів в КОРО № 2030002398 у сумі 59573,00 грн. за період з 04.12.2008 р. по 12.12.2008 р., а саме: по розрахунковій книжці № 2030002398/59 загальна сума розрахунків за вказаний період склала 5773,00 грн., по розрахунковій книжці № 2030002398/63 - 53800,00 грн.
На підставі акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000282301 від 16.01.2009 р. за порушення п.5 ст.3 Закону України про РРО на суму 340,00 грн. та № 0000272301 від 16.01.2009 р. за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій за неоприбуткування готівки у розмірі 59573,00 грн. у касі підприємства у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми у розмірі 297865,00 грн.
Штрафна (фінансова) санкція згідно рішення № 0000282301 від 16.01.2009 р. на суму 340,00 грн. сплачена позивачем до бюджету 19.01.2009 р.
В запереченнях на позов відповідач посилається на те, що позивачем підписано акт перевірки без зауважень, що на думку відповідача, є доказом того, що позивач був згоден з висновками акту перевірки. Суд зауважує, що підпис посадових осіб суб'єкта господарювання в акті перевірки, засвідчує лише факт ознайомлення з актом перевірки, тому не може бути доказом згоди з фактами, викладеними в такому акті перевірки. Згідно з п.п.4.4 Розділу 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки. Тобто, подання зауважень до акту перевірки - це право, а не обов'язок суб'єкта господарювання. Позивач скористався своїм правом та подавав заперечення до акту перевірки, що не заперечується відповідачем.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII, керівники і посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані підписати акт про проведення перевірки.
Таким чином, підписання акту перевірки є обов'язком платників податку. Тому, факт підписання акту перевірки не є доказом згоди платника податку з висновками такого акту.
З огляду на фактичні обставини справи, суд вважає висновок перевірки про порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій, а саме - неоприбуткування грошових коштів у розмірі 59573,00 грн., необґрунтованим у зв'язку з його невідповідністю фактичним обставинам та нормам діючого законодавства з таких підстав.
Предметом діяльності позивача є страхування, перестрахування та інші послуги в галузі страхування, що підтверджується статутом АТ „Страхова компанія центральна”, нова редакція якого зареєстрована державним реєстратором 19.03.2008 р.
Згідно з ч.1, 7 ст.15 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.96 р. з подальшими змінами та доповненнями, страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2004 р. між позивачем (страховик) та ТОВ „Телемедичні системи” (агент) укладено договір № 1 про надання страхових агентських послуг. За цим договором (п.п.2.1.1), агент прийняв на себе зобов'язання від імені страховика укладати договори страхування, отримувати страхові платежі та оформляти договори страхування. Згідно з п.3.2 договору, отримані страхові платежі, агент перераховує страховику на протязі двох робочих днів.
Згідно з ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Порядок проведення розрахунків за товари (послуги), порядок ведення касових операцій у національній валюті України регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III з подальшими змінами та доповненнями, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
Норми вказаних нормативно-правових актів поширюються на суб'єктів підприємницької діяльності: фізичних осіб - підприємців або юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів), у тому числі і на суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність (повірених, страхових агентів, т.п).
З огляду на зазначене, страховий агент - суб'єкт підприємницької діяльності, здійснюючи за дорученням страховика укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, тобто виконуючи певні юридичні дії, які створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки страховика, повинен дотримуватись приписів Закону України „Про РРО” та Положення про ведення касових операцій. При цьому, у разі порушення страховим агентом - суб'єктом підприємницької діяльності приписів вказаних нормативно - правових актів відповідальність повинна покладатись на страхового агента, а не на іншу юридичну особу - страховика, в інтересах якого діє страховий агент.
Як вказано в акті перевірки, ДПА у Харківській області проведено перевірку порядку проведення розрахунків за адресою: м. Харків, пров. Балакірєва, 5. Судом встановлено, що за вказаною адресою здійснює діяльність ТОВ „Телемедичні системи”, яке згідно з договором № 1 про надання страхових агентських послуг укладає за дорученням позивача договори страхування та приймає страхові платежі. Позивач не орендує та не є власником приміщення розташованого за адресою: м. Харків, пров.Балакірєва, 5, що не заперечується відповідачем та третьою особою. ОСОБА_5, на пояснення якої посилається третя особа, не знаходиться в трудових чи цивільно - правових відносинах з позивачем, що не заперечується відповідачем та третьою особою.
Згідно з нормами ст.1 Закону України „Про РРО”, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів... за місцем реалізації ...послуг. Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за ...надані послуги та зберігаються отримані за...надані послуги готівкові кошти.
Приймання страхових платежів за адресою: м. Харків, пров.Балакірєва,5 здійснюються ТОВ „Телемедичні системи”, а не позивачем.
Згідно з нормами пункту 1 ст.9 Закону України „Про РРО”, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
За своєю правовою природою діяльність страхових агентів відноситься до сфери послуг, що підтверджується зокрема Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2005, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375. Підклас 67.20.0 розділу 67 „Допоміжні послуги у сфері фінансового посередництва та страхування” включає діяльність страхових агентів.
Як встановлено судом, приймання страхових платежів у сумі 59573,00 грн. за період з 04.12.2008 р. по 12.12.2008 р., здійснено страховим агентом - ТОВ „Телемедичні системи” з оформленням прибуткових касових ордерів та записами в касовій книзі.
Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій визначено, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з п.2.6 Положенням про ведення касових операцій, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
З огляду на зазначене, оприбуткування готівкових коштів за прийняті страхові платежі здійснено ТОВ „Телемедичні системи” відповідно до норм чинного законодавства.
Згідно з п.3.2 договору № 1 про надання страхових агентських послуг, ТОВ „Телемедичні системи” перераховує отримані страхові платежі протягом двох робочих днів на розрахунковий рахунок позивача. За період з 05.12.2008 р. по 15.12.2008 р. ТОВ „Телемедичні системи” перерахувало зі свого розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок позивача коштів на загальну суму 61490,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 925 від 05.12.2008 р., № 928 від 08.12.2008 р., № 930 від 09.12.2008 р., № 932 від 10.12.2008 р., № 936 від 11.12.2008 р., № 939 від 12.12.2008 р., № 941 від 15.12.2008 р. та банківськими виписками АКБ „Європейський” від 05.12.2008 р., 08.12.2008 р., 09.12.2008 р., 10.12.2008 р., 11.12.2008 р., 12.12.2008 р., 15.12.2008 про зарахування коштів на загальну суму 61490,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.
Згідно з пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій, готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів є безготівковими розрахунками (п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976). Відтак, кошти отримані позивачем від ТОВ „Телемедичні системи” шляхом проведення безготівкових розрахунків. Норми п.2.6 Положення про ведення касових операцій містять приписи відносно необхідності оприбуткування готівкових коштів.
З огляду на зазначене, висновок перевірки про порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій відносно неоприбуткування позивачем готівкових коштів в у сумі 59573,00 грн. за період з 04.12.2008 р. по 12.12.2008 р. та застосування ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі оскаржуваного рішення штрафних (фінансових) санкцій згідно абзацу 3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за неоприбуткування готівки у касі підприємства у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми у розмірі 297865,00 грн., є необґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1-6 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведена законність оскаржуваного рішення.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та задовольняє їх.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 69 - 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,
Адміністративний позов АТ "Страхова компанія "Центральна" до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Державна податкова адміністрація у Харківській області про скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій -задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 січня 2009 року №0000272301 на суму 297 865,00 гривень.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У повному обсязі постанова виготовлена 03.08.2009р.
Суддя П'янова Я.В.