2-а-358/09
13 серпня 2009 року
Богодухівський районний суд Харківської області в складі головуючого Харченка С.М., при секретарі Макушинській О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Батальйона дорожньо - патрульної служби ДАІ ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови про адміністративне порушення,
ОСОБА_1. звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС БОПС м.Харкова ОСОБА_2. від 23.03.2009 року серії АХ № 092095,якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 500 грн., справу про адміністративне правопорушення закрити.Також просив суд поновити строк на оскарження постанови, оскільки про її існування позивачу стало відомо більше ніж через три місяці, а саме 2 липня цього року, після виклику до відділу державної виконавчої служби, для сплати вказаного в постанові штрафу.
Свої вимоги мотивує тим, що 23 березня 2009 року він ,керуючи автомобілем ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1, рухався по автодорозі Гв.Широнінців в м. Харкові, в напрямку вул. Блюхера та був зупинений працівником міліції за порушення правил проїзду перехрестя -при повороті ліворуч, не надав переваги транспортним засобам, які рухалися прямо. Позивач вважає, що правил проїзду перехрестя він не порушував, оскільки коли загорілось зелене світло він,діючи відповідно до вимог п.16.6 ПДР України, включив лівий поворот та виїхав на середину перехрестя,маючи намір пропустити всі транспортні засоби, що рухатимуться прямо та направо. В цей час на протилежній стороні перехрестя, на зустрічній смузі, знаходився автомобіль ГАЗ-24,який під час зрушення з місця зупинився в результаті технічної несправності та водій цього автомобіля жестом руки вказав позивачу, щоб останній закінчив свій маневр.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні із вказаних в заяві підстав уточнив, що дійсно він в зазначений в протоколі день, час та місці, рухаючись на зелене світло, виїхав на середину перехрестя, маючи намір пропустити транспортні засоби, які будуть рухатися у зустрічному напрямку та лише потім виконати маневр «поворот ліворуч». Згідно пояснень позивача, він виконав поворот, оскільки автомобіль ГАЗ-24,який знаходився на зустрічній смузі, не рухався, в зв»язку з його технічною несправністю та водій вказаного автомобіля вказав йому на те, щоб він проїхав перехрестя. Позивач зазначив що права, передбачені ст.268 КУпАП, при складанні протоколу йому роз»яснено не було, як і не було надано можливість викласти письмові пояснення в протоколі та оскаржувана постанова була винесена у його відсутність ,без повідомлення про день, час та місце розгляду матеріалу.
Просив поновити строк оскарження постанови, оскільки про її існування йому стало відомо лише 02.07.09р. та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АХ № 092095 від 23.03.2009року
Відповідач - інспектор ДПС ОСОБА_2. в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином.
Відповідач - представник БДПС ВДАІ в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином,надав суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких зазначено,що водій автомобіля ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1 при здійсненні повороту ліворуч не надав перевагу транспортним засобам, які рухались прямо у зустрічному напрямку, просив прийняти рішення на підставі наявних доказів.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого:
Відповідно до вимог ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.
Згідно ст. 11 ч. 2 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ст.ст. 9-10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 1 КУпАП Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, тобто на посадову особу покладається обов'язок довести винність особи.
Як слідує з пояснень позивача, останній після виїзду на перехрестя виконав маневр «поворот ліворуч», при цьому автомобіль, який знаходився на зустрічній смузі, не рухався з причини його технічної несправності.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не надав суду жодних доказів, які спростовують заперечення позивача та які можуть свідчити про ненадання переваги в русі.
Будь яких доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення від 23.03.2009 р.,правомірність складання якого заперечує позивач, суду не надано. При цьому сам протокол складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП, оскільки при його складанні позивачу не було надано можливості викласти свої пояснення та зауваження, останнього не було ознайомлено з правами, передбаченими ст.268 КУпАП, про що свідчить відсутність відповідної відмітки в протоколі.
Відповідно до ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ст.268 цього Кодексу.
У даному випадку позивач був обмежений в правах, наданих йому ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення була розглянута за його відсутності. Доказів протилежного відповідачем надано не було.
Крім того, в порушення вимог ч.3 ст.256 КУпАП, в протоколі відсутній запис про відмову позивача від його підписання.
Згідно зі ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідач заперечує проти позову, але жодних доказів правомірності свого рішення суду не надав.
При таких обставинах суд дійшов до висновку, що постанова АХ № 092095 від 23 березня 2009 року про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а також без врахування положень ч.2 ст.33 КУпАП (загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення - щодо врахування особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом»якшують і обтяжують відповідальність), а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова скасуванню, а справа закриттю.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною постанову АХ № 092095 від 23 березня 2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1.
Строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23.03.2009 року суд вважає за необхідне поновити, оскільки про існування вказаної постанови позивачу стало відомо лише 02.07.09р., в результаті його виклику до відділу державної виконавчої служби, чим фактично позивач був позбавлений можливості оскаржити постанову у встановлений законом строк. Відомостей про отримання позивачем постанови до вказаної дати, ні сама оскаржувана постанова ні наявні матеріали справи не містять.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 86, 99, 159, ст.ст. 160 -163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Батальйона дорожньо - патрульної служби ДАІ ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови про адміністративне порушення - задовольнити.
Поновити строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23.03.2009 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову АХ № 092095 від 23 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, про застосування у відношенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу, у розмірі 500 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Богодухівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя