61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
14 липня 2009 р.Справа № 2-а-12633/09/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського міського центру зайнятості та Полтавського обласного центру зайнятості на ухвалу Полтавський окружний адміністративний суд від 13.01.2009р. по справі № 2-а-12633/09/1670
за позовом Полтавського міського центру зайнятості , Полтавського обласного центру зайнятості
до ОСОБА_1
про відшкодування матеріальних збитків,
Позивач, Полтавський міський центр зайнятості та Полтавський обласнийцентр зайнятості, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просять стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 4104,17 грн. та кошти на професійне навчання відповідача в розмірі 487,58 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2009р. по справі № 2-а-12633/09 позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі.
Позивачі звернулися з апеляційною скаргою, в якій вони, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Враховуючи характер правовідносин, які є предметом позову, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вказані правовідносини не виникли в рамках реалізації владних управлінських функцій позивача і тому не можуть бути віднесені до сфери публічно-правових відносин.
Враховуючи зміст спірних правовідносин, можна зробити висновок про відсутність публічного - правового спору, тому дана справа не є справою адміністративної юрисдикції в розумінні ст. 3 КАС України, а повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв ухвалу з додержанням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Полтавського міського центру зайнятості та Полтавського обласного центру зайнятості залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавський окружний адміністративний суд від 13.01.2009р. по справі № 2-а-12633/09/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис)
(підпис)Водолажська Н.С. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлений 20.07.2009 р.