04 серпня 2009 р.Справа № 2-а-5/09/1612
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.
при секретареві -Холодна Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Управління ветеринарної медицини в місті Комсомольську Полтавської області на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 29 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління ветеринарної медицини в місті Комсомольську Полтавської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу та моральної шкоди та апеляційну скаргу Управління ветеринарної медицини в місті Комсомольську Полтавської області на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 лютого 2009 року про роз'яснення та відстрочку виконання рішення суду, -
У квітні 2008 року ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до Управління ветеринарної медицини в місті Комсомольську Полтавської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позивач посилався на те, що з 01 березня 2003 року знаходився з відповідачем у трудових відносинах - перебував на посаді заступника начальника управління.
Наказом від 27 листопада 2007 року N 13/к був звільнений із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Позивач, вважаючи своє звільнення незаконним, просив суд поновити його на роботі, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27 листопада 2007 року з розрахунку середньої заробітної плати в сумі 1367 грн.
Крім того, позивач указував, що неправомірним звільненням відповідач заподіяв йому моральну шкоду, на відшкодування якої просив стягнути 10.000 грн.
Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 29 січня 2009 року позовні вимоги задоволені частково. Поновлено позивача на роботі в Управлінні ветеринарної медицини в місті Комсомольську Полтавської області на посаді заступника начальника управління ветеринарної медицини. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 листопада 2007 року по 29 січня 2009 року в сумі 19.169,37 грн.
Встановлено про негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення на його користь з відповідача середньомісячної заробітної плати за 1 місяць.
В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 лютого 2009 року позивачу відмовлено в задоволенні заяв про роз'яснення та відстрочку виконання судового рішення.
Будучи незгодним з постановою та ухвалою суду, відповідач в апеляційних скаргах просить скасувати зазначені рішення суду першої інстанції, вважаючи їх незаконними та необґрунтованими у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та питання, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., роз'яснити оскаржувану постанову суду та відстрочити її виконання.
Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівників може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1)догана;
2)звільнення.
Відповідно ч. 1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
За матеріалами справи вбачається, що з 01 березня 2003 року позивач займав посаду заступника начальника Управління ветеринарної медицини в місті Комсомольську Полтавської області.
Наказом № 6/к від 30 травня 2007 року за відсутність на робочому місця з 14 години до 17 години 23 травня 2007 року без попередження і наявності поважних причин до позивача ОСОБА_1 застосований захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Наказом № 8 від 11 липня 2007 року за недостатню роботу в плані проведення держветінспекторського контролю та нагляду на підконтрольних об'єктах до позивача ОСОБА_1 застосований захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Наказом № 13/к від 27 листопада 2007 року з підстав систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, з урахуванням раніш застосованих дисциплінарних стягнень, ОСОБА_1 звільнено з займаної посади (ч. 3 ст. 40 КЗпП України).
Згода профспілкового комітету управління на звільнення позивача отримана.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1., суд першої інстанції керувався тим, що звільнення позивача з роботи проведено без дотримання порядку застосування дисциплінарного стягнення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 40 КЗпП України, п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП України) у період його тимчасової непрацездатності.
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано листок тимчасової непрацездатності (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
Колегія суддів вважає, якщо в день звільнення працівник дійсно був тимчасово непрацездатним і в зв'язку з цим перебував на лікуванні в лікарні, то самі по собі порушення, допущені при оформленні листка тимчасової непрацездатності, не позбавляють працівника гарантій, передбачених ч. З ст. 40 КЗпП України.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 13 листопада 2001 року, зареєстрованого Мінюстом України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196, ”Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян” з наступними змінами, - контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров'я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров'я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об'єднання(п.п. 8.1).
За порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України (п.п. 8.3).
У разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому порядку (п.п. 8.5).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням від 18 січня 2001 року № 2240-Ш з наступними змінами встановлено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має право перевіряти обґрунтованість видачі та продовження листків непрацездатності.
За результатами перевірки (експертизи тимчасової непрацездатності, завданням якої, окрім іншого, є установлення у працівників тимчасової непрацездатності) надається висновок, на підставі якого комісією із соціального страхування підприємства приймається рішення щодо оплати листків непрацездатності.
Статтею 8 Закону № 2240-Ш визначено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
Судам першої та апеляційної інстанції не надано доказів, які б безспірно спростовували лікарський висновок про те, що стан здоров'я позивача 27 листопада 2007 року, обумовлений захворюванням, унеможливлював виконання ним роботи без шкоди для здоров'я (висновок експертизи тимчасової непрацездатності, вирок чи постанову суду тощо).
Колегія суддів вважає, що цей висновок не спростовує й факт перебування позивача 27 листопада 2007 року на робочому місці.
За матеріалами справи вбачається, що лікар поліклініки “Медичний центр ПМСД”, який видав позивачеві листок тимчасової непрацездатності серії ААР № 550238, 27 листопада 2007 року, здійснював прийом хворих з 8 години ранку до 12.оо.
За матеріалами справи та пояснень представника відповідача в засіданні суду апеляційної інстанції слід, що наказ про звільнення ОСОБА_1. виданий та оголошений позивачеві 27 листопада 2007 року після 14 години.
Пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 року “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” з наступними змінами встановлено, що у випадках, не пов'язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за один календарний день.
Порядок обчислення середньоденної заробітної плати (доходу) визначений п. 14 зазначеної постанови.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача суми заробітної плати за період з 27 листопада 2007 року по 30 листопада 2007 року, виходячи з його середньоденної заробітної плати 63,58 грн. (середня місячна заробітна плата -1366,97 грн.), усього -254,32 грн. (63,58 грн. х 4 дні), оскільки оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності проводиться за рахунок коштів роботодавця, за умови пред'явлення позивачем до оплати листа тимчасової непрацездатності серії ААР № 550238, виданого 27 листопада 2007 року поліклінікою “Медичний центр ПМСД”, з записом “стати до роботи” 30 листопада 2007 року.
Частиною 1 ст. 170 КАС України визначено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення даної заяви відповідача, оскільки вважає, що роз'яснення рішення можливе без зміни його змісту в межах вирішеної судом правової вимоги, у разі, коли воно є незрозумілим або розуміння його викликає труднощі.
Посилання заявника на відсутність в штатному розкладі установи посади заступника начальника управління, що в свою чергу ускладнює виконання рішення суду, не є підставою для його роз'яснення в розумінні положень ст. 170 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження -із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Заяви Управління ветеринарної медицини в місті Комсомольську Полтавської області про роз'яснення судового рішення та про відстрочку виконання цього рішення обґрунтовані неможливістю виконання постанови суду в зв'язку з відсутність посади заступника начальника управління, яку до звільнення займав позивач, та необхідністю внесення змін до штатного розкладу управління.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення даної заяви відповідача, оскільки підставою для відстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів позивачів.
Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на відсутність в штатному розкладі установи посади заступника начальника управління не є підставою для відстрочки виконання постанови Комсомольського міського суду Полтавської області від 29 січня 2009 року в частині визначеного про негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення на його користь з відповідача середньомісячної заробітної плати за 1 місяць.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління ветеринарної медицини в місті Комсомольську Полтавської області -залишити без задоволення, а постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 29 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління ветеринарної медицини в місті Комсомольську Полтавської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу та моральної шкоди та ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 лютого 2009 року про роз'яснення та відстрочку виконання рішення суду - без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого апеляційного суду України на протязі одного місця.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 10 серпня 2009 року.
Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова