Справа 2-а-66/09
25 травня 2009 року Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді В.В.Чаплицького, при секретарі Т.В.Крамар, за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2 (доручення 5/10 від 08.01.2009 року), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Орджонікідзе адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровській області про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області неправомірними та стягнення недоотриманої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд -
Позивачка звернулася до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровській області про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку посилаючись на наступне.
Позивачка народила 07 травня 2006 року доньку - ОСОБА_3. З липня 2006 року по теперішній час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
З 01 квітня 2007 року позивачка отримувала допомогу по догляду за дитиною від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради.
За час відпустки позивачка отримала разом з одноразовою допомогою при народженні дитини 3 494,49 грн.
Позивачка вважає, що після прийняття бюджетів на 2007-2008 роки у частині виплати допомоги по догляду за дитиною грубо порушено Конституцію України, та її право на соціальний захист, що передбачає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму встановленого законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» затверджено прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років у такому розмірі: з 1 січня 2007 року - 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року - 463,00 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470,00 грн., з 1 січня 2008 року - 526,00 грн., з 1 квітня 2008 року - 538,00 грн., з 1 липня 2008 року - 540 грн., з 1 жовтня 2008 року - 557,00 грн.
В своєму позові позивачка вказує на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року по справі №1-29/2007 визнано такими що не відповідають Конституції України положення абзацу 3 частини 2 статті 56, п.14 статті 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року визнано такими що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року.
Позивачка вважає, що після вступу в силу Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року по справі №1-29/2007 та Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року, вона відповідно до статті 46 Конституції України повинна була отримати державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року 2 679,39 грн. 00 коп., а з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року - 2 888 грн. 50 коп.
Фактично, як вказує у позові позивачка, вона отримала з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року 783 грн. 05 коп., а з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року - 766 грн. 90 коп.
Позивачка вважає, що вона недоотримала державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року 1 896 грн. 34 коп., а з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року - 2 121 грн. 60 коп.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та просила суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області щодо виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, меншому встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області призначити, нарахувати та сплатити їй недоплачену державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року 1 896 грн. 34 коп., а з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року - 2 121 грн. 60 коп., а також судові витрати по справі.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка дала пояснення аналогічні тим, що викладені в уточненій позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та надав до суду письмові заперечення в яких посилався на наступне.
Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенню Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет». Відповідно до ст.21 Бюджетного кодексу України органи праці та соціального захисту населення виступають лише як розпорядники бюджетних коштів, а порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається Кабінетом Міністрів України, який має щорічно в проекті Державного бюджету України передбачити цільові кошти, необхідні для виплати такої допомоги. Відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Міністерство фінансів України і Державне казначейство України забезпечують щороку виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України для виплати соціальної допомоги у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний календарний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Частиною 2 статті 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» здійснюються за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Змін до вищезазначеного закону станом на 26.12.2008 року не вносилось. Відповідно до цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» передбачений відповідний обсяг видатків.
Крім того, відповідач вказує на пропущення позивачкою строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України, в частини проведення відшкодування за 2007 рік.
На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
07 травня 2006 року у позивачки народилася дочка - ОСОБА_3, у зв'язку з чим позивачка набула право на отримання державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (а.с.7).
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями (в редакції, що діяла до набрання законної сили Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Однак, п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями.
Таким чином позивачка отримувала державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано неконституційними і втратившими чинність з дня ухвалення цього Рішення Конституційним Судом України положення абз.3 ч.2 ст.56, п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення складає для дітей віком до шести років: з 1 січня 2007 року - 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року - 463,00 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470,00 грн.
Однак, відповідачем в зазначений період було призначено позивачці державну соціальну допомогу в розмірі, встановленому абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що не відповідає встановленому ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років та положенням ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями.
Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен нарахувати та сплатити позивачці державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням фактично отриманої позивачкою суми у відповідності до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року (в редакції, що діяла до набрання законної сили Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік») на виконання Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, а саме виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до шести років.
Суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно не нарахував та не виплатив позивачці державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірах передбачених ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року.
Виходячи з цього, суд встановив, що сума недоотриманої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку повинна отримати позивачка відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями, з урахуванням положення абз.1 ч.1 ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням фактично отриманої суми допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року становить 1 896 грн. 41 коп., а саме за липень 2007 року - 247,78 грн. (463 : 31 х 23 = 343,50 грн. - 95,73 грн. - фактично отриманої допомоги), за серпень 2007 року - 330,36 грн., за вересень 2007 року - 328,55 грн., за жовтень 2007 року - 333,87 грн., за листопад 2007 - 329,95 грн., за грудень 2007 року - 325,90 грн.
Разом з тим вимоги позивачки про визнання дій відповідача протиправними в частині виплати їй державної соціальної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в період з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 році не в повному обсязі та зобов'язання відповідача нарахувати та сплатити на користь позивачки недоплачену суму державної соціальної допомоги за зазначений період суд вважає необґрунтованими.
Суд вважає, що в 2008 році відповідач правомірно проводив нарахування та виплату позивачці допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у відповідності до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року за змінами внесеними п.п.7 п.23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI, що не були визнані неконституційними.
У відповідності до ст.147 Конституції України, ст.ст.1, 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Таким чином, правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
Щодо вимог позивачки про зобов'язання відповідача призначити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01 грудня 2008 року у розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з послідуючим перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства, суд зазначає наступне.
Згідно ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду із адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.
При цьому, суд зазначає, що у цьому випадку право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до адміністративного суду, який встановлено ч.2 ст. 99 КАС України.
Однак, посиланням представника відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом суд дає критичну оцінку. Так, судом встановлено, що позивачка після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 дізналася про порушення свого права на отримання в повному обсязі державної соціальної допомоги в розмірі, що дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років звернувшись до відповідача за отриманням відомостей щодо виплат їй такої допомоги 22.12.2008 року (а.с.9), а отримала таку відповідь та довідку 31.12.2008 року листом № 4722/8 (а.с.10), до суду ж позивачка звернулася 15 січня 2009 року (а.с.3), таким чином позивачкою не було пропущено строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, встановлений ч.2 ст.99 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.3, ч.2 ст.19, ч.3 ст.22, ч.3 ст.46, ст.147, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.13, ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями, абз.2 ч.2 ст.56, ст.62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, п.п.7 п.23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст.ст. 2, 6, 9, 10-15, 17, 69, 86, 94, 99, 158-163, 167, 256 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровській області про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області неправомірними та стягнення недоотриманої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі меншому ніж передбачено ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року з урахуванням фактично отриманої допомоги за вказаний період.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років у відповідності до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням фактично отриманої суми допомоги за зазначений період, а саме - в розмірі 1 896 грн. 41 коп.
Стягнути з бюджету міста Орджонікідзе Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. та 18 грн. 96 коп., всього - 22 грн. 36 коп.
В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Орджонікідзевський міський суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.
Суддя (підпис) В.В.Чаплицький
Постанова не набрала законної сили.
Суддя Орджонікідзевського
міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4