Справа №2-а-701 2008
18 червня 2008 р. Стахановський міський суд Луганської області в складі:
в складі: головуючого судді Гончарова О.М.
при секретарі Стрєбкова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стаханові цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціального захисту населення Стахановської міської ради, 3 -я особа- Головне управління Державного Казначейства України в Луганській області про визнання без дій суб'єкта владних повноважень та стягнення недоплаченої щорічної допомоги, -
В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що є дружиною померлого ветерана війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для дружин померлих ветеранів війни - учасників бойових дій. Дані обставини підтверджено даними УТСЗН Стахановської міської ради, де вона стоять на обліку як член сім;ї померлого ветерана війни.
Згідно ст.10 та ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» (далі - Закону про ветеранів) членам сімей померлих ветеранів війни щорічно до 5 травня виплачується допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій по віку.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України пенсії повинні забезпечувати рівень життя, не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії по віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом.
У 2004 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав 284, 69 грн. згідно Закону України від 11.05.2004 р. № 1704-1У. Тобто щорічна допомога за 2004 рік повинна була скласти члену сім;ї померлого військовослужбовця -учасника боєвих дій - 1423,45 грн. (5 х 284, 69 грн). Фактично виплатили 65 грн.. Недоплата склала 1358,45 грн.
У 2005 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав 332 грн. згідно Закону України від 23.12.2004 р. № 2285-1У. Тобто щорічна допомога за 2005 рік повинна була скласти члену сім;ї померлого військовослужбовця -учасника боєвих дій - 1660 грн. (5 х 332 грн). Фактично виплатили 130 грн.. Недоплата склала 1530 грн. (1660-130)
У 2006 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав (за станом на 05 травня 2006 року) 359 грн. згідно Закону України від 20.12.2005 р. № Н235-1У. Тобто щорічна допомога за 2006 рік повинна була скласти члену сім;ї
2
померлого військовослужбовця - учасника боєвих дій - 1795 грн. (5 х 359 грн). Фактично виплатили 130 грн.. Недоплата склала 1665 грн. (1795-130)
У 2007 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав (за станом на 05 травня 2007 року) 406 грн. згідно ст. 62 Закону України від 19.12.2006 р. № 489-V ( з урахуванням змін, внесених Законом України від 15.03.2007 р. № 749-V/
Крім того, згідно ч. З ст.62 згадані Закони України від 19.12.2006 р. № 489-У з 1.04.2007 р. для визначення мінімального розміру пенсії по віку застосовується прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, збільшений на 1 %. Тому з 01.04.2007 р. мінімальний розмір пенсії по віку складає 410,06 грн. ( 406 гр. + 1%). >
Тобто щорічна допомога за 2007 рік повинна була скласти члену сім;ї померлого військовослужбовця - учасника боєвих дій - 2050,30 грн. (5 х 410,6 грн). Фактично виплатили 150 грн.. Недоплата склала 1900.30 грн. ( 2050,30-150)
Таким чином, за період 2004-2007 pp. недоплатили щорічної допомоги на загальну суму 6453 грн 75 коп ( 1358,45+1530+1665+1900.30)
Вказані виплати проводило Управління праці і соціального захисту населення Стахановської міської Ради..
Згідно ст. 17-1 Закону про ветеранів щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці і соціального захисту населення.
Вказані виплати були зроблено по 65 грн. в 2004 р, по 130 грн в 2005 та 2006 році, 150 грн в 2007 році відповідно на тій підставі, що Законами України про Державні бюджети України відповідно на 2004-2007 роки було встановлено, що щорічна допомога ветеранам -учасникам війни до 5 травня виплачується у вказаних розмірах.
Проте вказані положення згаданих законів про Державні бюджети України суперечать ст. 22 Конституції України, згідно якої не допускається звуження зміст і об'єму існуючих прав і свобод при ухваленні нових законів або внесенні змін в діючі закони.
Позивач в заяві просила:
Визнати за незаконну бездіяльність УТСЗН Стахановської міської Ради з не донарахування і невиплати в 2004-2007 pp. щорічної допомоги, передбаченої ч.5 ст. 15 Закону про ветеранів», як членам сім;ї померлого - учасника бойових дій.
Стягнути з УТСЗН Стахановської міської Ради щорічну одноразову допомогу, передбачену ч.5 ст. 15 Закону про ветеранів, за 2004-2007 pp. в сумі 6453,75грн, поновити строки звернення до суду.
У судове засідання позивач не з;явилася, просила розглянути справу за їі відсутності.
Представники відповідача - управління праці, соціального захисту населення Стахановської міської ради та 3-я особа- Головного управління Державного Казначейства України в Луганській області позов не визнали, посилаючись на надані письмові заперечення. Статус позивача як дружини померлого ветерана війни , та строки набуття даних пільг не заперечують.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим частковому задоволенню с заступних підстав.
У відповідності до ст.10 «Закону про статус ветеранів війни, гарантія їх соціального захисту», чинність цього Закону поширюється на:
2) дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за
3
життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
Судом встановлено, що позивач є членом сім;ї померлого учасника війни, і ця обставина сторонами не заперечується. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті
1 статті 10 цього Закону,, виплачується разова
грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
В 2004 році мінімальна пенсія складала 92,45 грн згідно з Законом України №1058 від 09.07.2003 року.
В 2005 році мінімальна пенсія складала 332 грн згідно з Законом України №2505 від 25.03.2005 року.
В 2006 році мінімальна пенсія складала 359 грн згідно з Законом України №2235 від 20.12.2005 року.
В 2007 році мінімальна пенсія на 5.05.2007 року складала 410,06 грн згідно ст.62 Законом України №489 від 19.12.2006 року.
Фактично позивачі отримали від управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради: у 2004 р. - 65 грн, в 2005 р. - 130 грн. , у 2006 р. - 130 грн., у 2007 році -150 грн. При цьому відповідач керувався положеннями ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" ст.29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"
У відповідності до «Закону України про бюджет на 2004 рік»
(Положення статті 44 втрачає чинність, як таке, що визнане
неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2004 (v020p710-04) від 01.12.2004)
Стаття 44. Установити, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи- 195 гривень, інвалідам війни 2 групи - 160 гривень, інвалідам війни 3 групи - 130 гривень, учасникам бойових дій - 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 195 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 65 гривень.
У відповідності до «Закону України про бюджет на 2005 рік»
Стаття 34. Установити, що у 2005 році виплата щорічної
разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., N 45, ст. 425; 2000 p., N 14-15-16, ст. 121; 2001 p., N 2-3, ст. 10; 2002 p., N 12-13, ст. 92; 2003 p., N 10-11, ст. 86; 2004 p., N 17-18, ст. 250) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи- 400
4
гривень, інвалідам війни II групи- 330 гривень, інвалідам війни III групи- 270 гривень, учасникам бойових дій- 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.
У відповідності до «Закону України про бюджет на 2006 рік»
Стаття 30. Установити, що у 2006 році виплата щорічної
разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., N 45, ст. 425; 2000 p., N 14-15-16, ст. 121; 2001 p., N 2-3, ст. 10; 2002 p., N 12-13, ст. 92; 2003 p., N 10-11, ст. 86; 2004 p., N 17-18, ст. 250; 2005 p., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 400 гривень, інвалідам війни II групи - 330 гривень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойових дій - 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.
У відповідності до Закону України про бюджет на 2007 рік»
Положення статті 29 втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }
Стаття 29. Установити, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) та "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ) здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, -450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, - 150 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень.
Положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" визнане неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 (у020р710-04) від 01.12.2004 року. Також рішенням Конституційного Суду України от 09.07.2007 року №6-рп визнано неконституційним положення ст.29,71 п.13 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині зменшення розміру виплат ветеранам війни.
Таким чином, неправомірність дій відповідача по недоплаті позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня протягом 2004 року в розмірі 397 грн 50 коп. (92.45 х 5 - 65
5
грн), встановлених ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік", та недоплату суми щорічної допомоги за 2007 рік , встановлених законом України від 19.12.2006 року, в сумі 1990,3 грн ( 410,06 х 5-150) є очевидною.
Проте ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України. За таких обставин твердження позивачів про їх невідповідність Конституції України є передчасними, бо це є прерогативою саме Конституційного Суду України. Тому не можна стверджувати, що дії відповідача в цій частини були протиправними.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що за 2004 рік позивач пропустила строки звернення до суду і поважних причин пропуску даного строку суд не вбачає.
КАС України набрав чинності з 01.09.2005 року. Позивач звернулася з теперішнім позовом 14.05.2008 року. Тобто більш ніж через 2 з половиною року після набрання чинності процесуальним Кодексом.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше., обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач щорічно отримувала грошову допомогу до 5 травня, яка ій виплачувалася до 5 травня поточного року, тобто з виплачених сум вона повинна була дізнатися, що на її думку, її право на отримання цих сум в більшому розмірі порушено.
Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.
Більш того, ч.4 ст.17-1 Закону № 3351 передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересні поточного відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідач в даному випадку на цьому наполягає. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позову за 2004 рік.
Згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" розмір прожиткового мінімуму та відповідно розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 року встановлено в розмірі 410,06 грн.
За 2007 рік позивач отримала від управління 150 грн, хоча має право на отримання за 2007 рік вказаної допомоги в розмірі 2050 грн 30 коп. Виплата позивачеві проведена вчасно, принаймі спору з цього приводу між сторонами не заявлено.
Відтак недотримана сума за 2007 рік складає 1900 грн 30 коп, ( 2050,30-150 грн), яка підлягає стягненню з відповідача.
В задоволенні інших позовних вимог треба відмовити.
Керуючись ст.ст. 6,9.10,11,12,159,160,163 Кодексу адміністративного судочинства
України, суддя
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці, соціального захисту населення Стахановської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги - задовольнити частково.
6
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради на користь ОСОБА_1 1900 гривень 30 копійок за рахунок коштів державного бюджету України.
В задоволенні решти позовних вимог позивача - відмовити.
Постанова може буті оскаржене в Донецький апеляційний адміністративний суд через Стахановський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, протягом 10 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.