61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
09 червня 2009 р. Справа № 2-а-417/09/1813
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання - Верман А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районноїдержавної адміністрації Сумської області на постанову Охтирський міськрайонний суд Сумської області від 27.02.2009р. по справі № 2-а-417/09/1813
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районноїдержавної адміністрації Сумської області
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації Сумської області (далі за текстом - відповідач), в якому просила суд постановити рішення, згідно якого відновити пропущений строк для звернення до суду; визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй щомісячних соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі не меншому, ніж це визнано в ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; зобов'язати відповідача провести перерахунок щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", починаючи з грудня 2007 року по грудень 2008 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років; зобов'язати відповідача виплачувати їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", починаючи з грудня 2007 року по 07.02.2010 року у розмірах відповідно до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, просив в задоволені позову відмовити.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.02.2009р. позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації Сумської області здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_1 у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", та провести відповідні виплати за період з 07.07.2007 року по 31.12.2007 року. 4В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 4, 21, 22, 23, Бюджетного кодексу України, ст. 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.ст. 99, 100 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України (в межах апеляційної скарги), та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народився син ОСОБА_2, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про народження (а.с.17) та позивач перебуває на обліку у відповідному управлінні праці та соціального захисту населення, що є відповідачем по справі.
Відповідно до ст. 15 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції Закону від 22 березня 2001 року N 2334-III, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», на 2007 рік зупинено дію ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідачем нараховувалась та сплачувалась позивачці у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку саме у розмірах, передбачених абзацом 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», що визнається сторонами по справі та вбачається з відповідної довідки.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення статей 29, 36, п.14 ст.71 та інших та аби. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що, відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач з 9 липня 2007 року повинен був діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Призначувати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та положення абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку менший, ніж ч.1 ст. 15 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з 09.07.2007 року відповідач повинен був призначити, нараховувати та сплачувати позивачці допомогу, у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка набула чинності із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Проте, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивачка звернулася до суду з позовом 30.01.2009 року, про що свідчить відповідний штамп реєстрації вхідної кореспонденції суду першої інстанції, а тому, враховуючи річний строк на звернення до адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення прав позивачки мають триваючий характер. Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки порушення в даному випадку не характеризується безперервним здійсненням єдиного діяння, а мають характер окремих протиправних дій, що полягають у не нарахуванні та не виплаті позивачці відповідної допомоги кожного місяця окремо.
Колегією суддів не приймаються до уваги посилання позивачки на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, бо доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.26-27), та зазначив про це в апеляційній скарзі, а поважних причин пропуску даного строку позивачем не наведено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачкою без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про зобов'язання відповідача провести донарахування та виплату недотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року, але судом першої інстанції не взято дану обставину до уваги, а тому постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районноїдержавної адміністрації Сумської області задовольнити частково.
Постанову Охтирський міськрайонний суд Сумської області від 27.02.2009р. по справі № 2-а-417/09/1813 скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяБенедик А.П.
Судді Кононенко З.О. Калиновський В.А.
Повний текст постанови виготовлений 15.06.2009 р.