Справа № 585/2914/16-а
Номер провадження 2-а/585/41/16
25 серпня 2016 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі : головуючої - судді Євлах О.О. за участю : секретаря судових засідань - Дмитренко М.О., позивача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Роменської міської ради Сумської області, треті особи: ОСОБА_5, КП «Роменське «Міськрайонне бюро технічної інвентаризації», Управління Держгеокадастру в Роменському районі Сумської області про визнання незаконними та скасування рішень Роменської міської ради від 12.04.07 року «Про затвердження технічної документації та уточнення площ при обмірі земельних ділянок наданих у власність та Державного акта на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, ОСОБА_5, -
ОСОБА_2 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області (далі відповідач) про визнання незаконними та скасування рішень Роменської міської ради від 12.04.07 року «Про затвердження технічної документації та уточнення площ при обмірі земельних ділянок наданих у власність та Державного акта на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, ОСОБА_5. Свої вимоги мотивував тим , що вищевказане рішення міської ради є незаконним, а тому є таким що порушує його права на постійне користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 -2/5 частини якого належить йому на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину. Оскільки фактично у користуванні у нього та ОСОБА_5 було по 1063 кв.м. земельної ділянки. Відповідно до цього генпланом на місцевості була встановлена межа між частинами земельної ділянки обох співвласників і була встановлена огорожа, яка в незмінному стані стоїть і до цього часу( станом на 15.06.2016 року) і ніяких суперечок з приводу користування частинами розділеної земельної ділянки у нього з ОСОБА_5 не виникало. Вказаний порядок користування зазначеною земельною ділянкою, був визначений ще попередніми співвласниками ділянки - ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ніколи не порушувався. Після купівлі співвласниками по 1/2 частині домоволодіння, в частині, що нині належить ОСОБА_5, попередні власники здійснювали самовільні добудови до своєї частини будинку. Ідеальні частки в власності у зв'язку з цим було змінено у бік збільшення частки, яка належить нині ОСОБА_5. Межа розподілу земельної ділянки по фактичному користуванню ніколи не змінювалась, складала по 1/2 частині площею 1063 кв.метра кожному. У зв'язку з цим вважає, що передання у власність частини земельної ділянки більшого розміру ніж було домовлено порушує його права, а тому просив скасувати рішення міської ради та державні акти на право власності на земельну ділянку. Крім того, просив стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору за поданий позов та заяву про забезпечення позову, та послуги адвоката.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що рішення Роменської міської ради є протиправним, оскільки прийнято всупереч домовленості про землекористування, ОСОБА_5 виділена земельна ділянка більшого розміру ніж вона просила, а тому рішення про виділення їй у власність земельної ділянки у зв'язку з уточненням меж земельної ділянки підлягає скасуванню, як і державні акти видані на підставі даного рішення.
В судовому засіданні відповідач Роменська міська рада Сумської області подане заперечення на позовну заяву датоване 22.07.2016 року підтримала. Проти позову заперечувала. Вказувала на те, що рішення міської ради від 12.04.2007 року приймалося на основі технічної документації, що розроблялася суб'єктом господарювання, який виконує роботи із землеустрою та має відповідну ліцензію, а тому ними було дотримано всіх необхідних вимог передбачених чинним законодавством і міська рада діяла виключно у межах наданих їй законом повноважень та забезпечувала дотримання прав громадян ( а.с.39-41). В судовому засіданні просила в позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась.
Предствник третьої особи КП Роменське МБТІ в судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначила, що судового розподілу по порядку користування земельною ділянкою в матеріалах інвентарної справи не має, а тому частка ОСОБА_5 у праві власності на землю складає 3/5 частки, що дорівнює праву власності на домоволодіння. Додатково зазначила, що БТІ не має відношення до земельної ділянки.
Третя особа Управління Держгеокадастру у Роменському районі в судове засідання не з'явились, подали заяву, в якій просили справу розглядати без участі їх представника.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши в сукупності всі обставини справи та зібрані по ній докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачу відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, внесено в Спадковий реєстр за № 44874301 належить 2/5 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 які до цього належали ОСОБА_8 (а.с.6-7).
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_5 належить на праві приватної власності 3/5 частини, а ОСОБА_2 2/5 частини житлового будинку по АДРЕСА_1
Згідно договору купівлі-продачу від 16.08.1962 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 продали а ОСОБА_6, ОСОБА_2 купили в рівних частинах кожний домоволодіння по АДРЕСА_2
Згідно генерального плану у співвласників земельної ділянки по АДРЕСА_1 перебуває в користування по 1063 кв.м. земельної ділянки у кожного. (а.с.13 на зв.-14).
Згідно висновку про можливість розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_6 необхідно виділити в самостійне користування 774 кв.м. ділянки, ОСОБА_2 - 768 кв.м., а двір загальною площею 616 кв.м. слід залишити в загальному користуванні (а.с.15-16).
Згідно договору дарування від 17.04.1986 р. ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_5 3/5 частини житлового будинку загальною площею 25,2 кв.м. з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 2158,00 кв.м. (а.с.17-18).
Згідно рішення Роменської міської ради від 12.12.2006 року ОСОБА_5 передано у спільну часткову власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( а.с.22).
Згідно рішення Роменської міської ради від 12.04.2007 року затверджено технічну документації та уточнено площі при обмірі земельних ділянок для складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_5 по АДРЕСА_1- 3/5 від площі 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлого будинку, господарських будівель і споруд для ведення особистого селянського господарства - 3/5 від площі 1169 кв.м.( а.с.23).
В матеріалах технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства гр.ОСОБА_5 (АДРЕСА_1), міститься заява ОСОБА_5, в якій вона просить виготовити технічну документацію на передану рішенням Роменської міської ради від 12.12.2016 року у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею - 0,1000 га, та для ведення особистого підсобного господарства - 0,0168 га. Також міститься копія рішення Роменської міської ради від 12.12.2006 року про передачу їй безкоштовно у спільну часткову власність земельної ділянки по АДРЕСА_1: 1000 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку та 168 кв.м для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до держаного акту серії НОМЕР_1 від 17.07.2007 року ОСОБА_5 передано у власність 3/5 частини земельної ділянки площею 0,1169 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до держаного акту серії НОМЕР_2 від 17.07.2007 року ОСОБА_5 передано у власність 3/5 частини земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до статті 40 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами. Статтею 87 ЗК (в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) визначено, що право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:
а) при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
г) за рішенням суду.
Відповідно до статті 116 ЗК (в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та
права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ілянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
5. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до статті 118 ЗК, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
3. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.
5. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних а комунальних сільськогосподарськихпідприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у
порядку, встановленому цим Кодексом.
6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
7. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
8. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
9. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
10. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Відповідно до статті 120 ЗК (в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - напідставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вонаналежала попередньому власнику.
4. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та поруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
5. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Відповідно до статті 121 ЗК (в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) громадяни України мають право на безоплатну передачу їм
земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин).
Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий. Такого ж висновку дійшов і суд касаційної інстанції в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 жовтня 2012 року та від 3 грудня 2012 року, ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 липня 2012 року та від 10 вересня 2012 року.
Крім того, такий самий по суті висновок міститься й у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа №6-92цс13).
З огляду на те, що зміст рішення Роменської міської ради від 12.12.2016 року, який міститься в матеріалах технічної документації не відповідає змісту архівної копії цього ж рішення наданого позивачем та те, що площа земельної ділянки зазначена ОСОБА_5 в заяві та рішенні Роменської міської ради від 12.12.2006 року на отримання земельних ділянок у власність, яка міститься в матеріалах технічної документації не відповідає площі переданої земельної ділянки згідно рішення Роменської міської ради від 12.04.2007 року, суд приходить до висновку, що рішення Роменської міської ради від 12.04.2007 року «Про затвердження технічної документації та уточнення площ при обмірі земельних ділянок наданих у власність», яким ОСОБА_5 передано у приватну власність (спільну часткову) земельні ділянки по АДРЕСА_1 м.Ромни, прийнято з порушенням порядку визначеного земельним законодавством, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню. А у зв'язку із скасуванням рішення Роменської міської ради від 12.04.2007 року, на підставі якого видано державні акти, останні підлягають скасуванню.
Стосовно вимоги про стягнення витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу то суд зазначає, що відповідно до ч.1ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати. Оскільки адміністративний позов задоволено на користь фізичної особи, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, квитанції про здійснені витрати на правову допомогу та розрахунок обсягу наданої правової допомоги суду не надано, судовий збір сплачено за одну вимогу в сумі 580,00 гривень, а після уточнення вимог заявлено фактично дві вимоги, в тому судовий збір мав бути сплачений в сумі 1100,40 гривень, то суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню: на користь позивача - 580,00 гривень і на користь держави - 522,40 гривень.
За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
На підставі ст.ст. 1, 3, 8, 58, 64 Конституції України, керуючись та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162, 183-2, 256, 267 КАС України, статті 40,87,116,118,121,126 Земельного кодексу Україхни суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Роменської міської ради Сумської області, треті особи: ОСОБА_5, КП «Роменське «Міськрайонне бюро технічної інвентаризації», Управління Держгеокадастру в Роменському районі Сумської області про визнання незаконними та скасування рішень Роменської міської ради від 12.04.07 року «Про затвердження технічної документації та уточнення площ при обмірі земельних ділянок наданих у власність та Державного акта на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, ОСОБА_5 - задовольнити .
Визнати протиправним та скасувати рішення Роменської міської ради Сумської області від 12 квітня 2007 року п.1.16 « Про затвердження технічної документації та уточнення площ при обмірі земельних ділянок, наданих у власність» в частині затвердження технічної документації та уточнення площ при обмірі земельних ділянок для складання державних актів на право власності на земельні ділянки: п.1.16 ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, 3/5 від площі 1000 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд , для ведення особистого селянського господарства - 3/5 від площі 1169 кв.м.
Скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,1169 га та державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 по АДРЕСА_1 в м.Ромни для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га виданих на підставі рішення Роменської міської ради від 12 квітня 2007 року.
Стягнути з Роменської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_2 580,00 гривень понесених ним судових витрат зі сплати судового збору при зверненні до суду.
Стягнути з Роменської міської ради Сумської області на користь держави 522,40 гривень судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів після проголошення, якщо не буде подано апеляційну скаргу.
У випадку подання апеляційної скарги на постанову суду - постанова набирає чинності у день розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя підпис…
Копія вірна:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. О. Євлах