печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29943/16-к
04 липня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на службову бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури -Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про службові злочини,
Заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою і просить зобов'язати відповідальних прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відомості в ЄРДР про кримінальні правопорушення за повідомленням №638, яке подано 17 червня 2016 року в приміщенні приймальні ГПУ. Заявник посилається на те, що в порушення вимог ст. 214 КПК України подана ним заява не була зареєстрована та внесена до ЄРДР.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав скаргу, просив її задовольнити. При цьому зазначив, що відомості по його заяві за№638 ухвалою слідчого судді від 13.06.2016р. зобов'язано внести до ЄРДР та розпочати розслідування.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура своїх пояснень не надала.
Вивчивши скаргу, додані до неї документи, вислухавши заявника, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, в тому числі про:
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
Встановлено, що ОСОБА_3 звернувся в тому числі до Спецізалзованої антикорупційної прокуратури - Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення кримінального правопорушення №638.
Вказана заява надійшла до прокуратури 17 червня 2016 року та зареєстрована за №67.
При цьому 27 травня 2016 року заявник звернувся з аналогічною заявою за№638
Вирішуючи подану скаргу слід виходити з наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) на слідчого, прокурора, іншу службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення покладається обов'язок їх прийняти та зареєструвати, а також внести відповідні відомості до ЄРДР.
Водночас кримінальним процесуальним законодавством України не встановлюється порядок і зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях, тому законом не обмежується зміст і не встановлюється форма даних щодо повідомлень фізичних осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК серед відомостей, які вносяться до ЄРДР, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Тобто внесенню в ЄРДР підлягають відомості не з будь-яких заяв, а із заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, зміст яких має відповідати вимогам кримінального процесуального законодавства.
При цьому положення частин 4, 5 ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України (КК), згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, і саме ТОМУ наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину , є невід'ємною складовою заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз пунктів 3,5,10,13,19 ч1 ст. 3, ст.91 КПК України свідчить, що доказування всіх елементів складу кримінального правопорушення перед визнанням діяння злочином покладається на сторону обвинувачення лише з початку кримінального провадження, стадією якого є досудове розслідування.
Крім того, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належить публічність.
Так, ст. 25 КПК передбачено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
З огляду на викладене, визначена ч. 4 ст. 214 КПК пряма заборона на відмову у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не стосується заяв (повідомлень) про вчинення кримінального правопорушення, в яких відсутні фактичні дані, що вказують на ознаки складу злочину, передбаченого КК, як підстави внесення відомостей до ЄРДР.
Імперативно встановленим ст. 25, ч. 4 ст. 214 КПК обов'язкам кореспондує обов'язок повідомити заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, визначене складом злочину в ст. 383 КК.
Так, п. 1.4. розділу П Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69 заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Вирішуючи подану скаргу слід врахувати те, що відомості викладені у заяві ОСОБА_3 за №638 від 17 червня 2016 року є аналогічними тим, що викладені у заяві №638 від 27 травня 2016 року, які відповідно до ухвали слідчого судді зобов'язано внести до ЄРДР.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Оскільки права заявника не порушені, скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,
скаргу ОСОБА_3 на службову бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури -Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про службові злочини, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1