Справа № 635/2250/16-к
Провадження № 1-кп/635/463/2016
13 червня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_4 ,
потерпілих - ОСОБА_5 ,
- ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання прокурора- ОСОБА_3 щодо продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою та зустрічне клопотання захисника -адвоката ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_8 про його звільнення по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_8 за ст. ст. 289 ч. 1, 286 ч. 2 КК України та обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ст. ст. 289 ч. 1, 286 ч. 2 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 судом було обрано міру запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, строк застосування якої закінчується 19.06.2016 р.
У зв'язку із цим прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, бо, на його думку, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1), п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України- переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих і свідків, а ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу не відпали і продовжують існувати.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та представник потерпілої - ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.
Захисник-адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 на більш м'який - домашній арешт, у зв'язка з тим, що у нього на утриманні знаходиться цивільна дружина, яка вагітна, обвинувачений ОСОБА_8 має на утриманні двох малолітніх дітей, ризики на які послався прокурор, на ії думку, є фактично не доведеними. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого адвоката та просив обрати відносно нього міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
При цьому клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_8 про його звільнення не було обумовлено передбаченими законом гарантіями з'являтися на судові засідання, від внесення застави вони відмовилися.
Вислухавши сторони судового провадження та дослідивши надані ними документи, суд вважає, що зміна запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 з утримання під вартою на домашній арешт є недоречною, так як існують ризики передбачені п. 1), п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того що обвинувачений може переховування від суду та незаконно впливати на свідків, які не допитані: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , так як він під час досудового розслідування ОСОБА_8 неодноразово викликався до слідчого, але, від явки до органу досудового розслідування ухилявся, достовірно знаючи, що слідство по цьому кримінальному провадженню триває, тривалий час переховувався на території Російської Федерації, у зв'язку із чим був оголошений у розшук і відносно нього було обрано більш сувору міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, при обранні судом обвинуваченому ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була досягнута рівновага між загальними інтересами суспільства та правами обвинуваченого передбаченими ст. 5 ч. 1 п. b), п. с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (ратифікованої законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.) та ст. 2 ч. 3 Протоколу № 4 цієї Конвенції, і, втручання в особисту свободу обвинуваченого ОСОБА_8 , являлося пропорційним законній переслідуваній меті.
Суд вважає, що на даний час ризики передбачені п. 1), п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_12 під вартою не відпали.
Обмеження, встановлені обвинуваченому ОСОБА_8 ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.02.2016 р. при обранні запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки і підтримання публічного порядку, а також з метою запобігання вчинення ним інших злочинів.
Суд, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 враховує вказані вимоги міжнародного законодавства щодо прав людини та кримінально-процесуального законодавства України, а також те, що ризики, які враховувались судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не відпали і продовжують існувати та вважає за доцільне продовжити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Задовольнити клопотання прокурора - ОСОБА_3 та продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) на 60 діб, тобто до 11 серпня 2016 року.
Копію ухвали надіслати для виконання начальнику Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) та учасникам судового провадження - для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1