Справа № 635/11557/14-к
Провадження №1-кп/635/122/2016
16 березня 2016 р. Харківській районний суд Харківській області у складі:
Гловуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 ,
- ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката -. ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, дітей не маючого, з середньою освітою; раніше судимого: 1) 04.09.2014 р. Харківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, згідно із ст. 75, ст. 76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням строком на 1 рік; зареєстрованого і мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в скоєнні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2, ст. 187 ч. 3 КК України,- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Мерефа Харкіського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, дітей не маючого, з середньою-спеціальною освітою; раніше судимого: 1) 16.12.2013 р. Харківським районним судом Харківської області за ст. 307 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, згідно із ст. 75, ст. 76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням строком на 3 роки; зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в скоєнні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2, ст. 187 ч. 3 КК України,-
Суд визнає доведеним, що, 21.02.2014 р., близько 21 год. 50 хв., ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою та в групі із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно, з корисливої зацікавленості, маючи намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, перелізши через огорожу, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_10 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Далі, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи спільно та за попередньою змовою, реалізуючи свій корисливий умисел, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, проникли до житлового будинку, та, погрожуючи потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які у цей час знаходились у будинку, застосуванням фізичного насильства, небезбечного для їх життя та здоров'я, використовуючи кухонний ніж, який потерпілі сприймали як реальну загрозу для їх життя та здоров'я, погрожуючи застосуванням вказаного ножа в разі вчинення опору, пред'являючи вимоги щодо негайної видачі коштовностей та грошових коштів, зв'язали потерпілого ОСОБА_10 за допомогою мотузки, внаслідок чого, остаточно зламавши волю потерпілих до опору, відкрито заволоділи належними їм грошима на загальну суму 660 грн. 00 коп., спричинивши потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вказану суму, та, утримуючи викрадене, з місця скоєння злочину зникли.
Крім цього, 26.02.2014 р., близько 20 год. 40 хв., ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою та в групі із ОСОБА_9 , повторно, умисно, з корисливої зацікавленості, маючи намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері проникли на територію домоволодіння ОСОБА_12 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Далі, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи спільно та за попередньою змовою, реалізуючи свій корисливий умисел, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, проникли до житлового будинку, та, погрожуючи потерпілим ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які у цей час знаходились у будинку, застосуванням фізичного насильства, небезбечного для їх життя та здоров'я, використовуючи кухонний ніж, який потерпілі сприймали як реальну загрозу для їх життя та здоров'я, погрожуючи застосуванням вказаного ножа, в разі вчинення опору, пред'являючи вимоги щодо негайної видачі коштовностей та грошових коштів, внаслідок чого, остаточно зламавши волю потерпілих до опору, відкрито заволоділи їх сумісним майном, а саме: грошима в сумі 2000 грн. 00 коп.; 1 пляшкою коньяку марки «Ной» 5 зірок ємністю 0,7 л. в подарунковій упаковці вартістю 227 грн. 00 коп.; 2 блоками цигарок марки «Вест» вартістю 1 блоку 100 грн. 00 коп. на загальну суму 200 грн. 00 коп.; мобільним телефоном марки «Motorola V 535» вартістю 224 грн. 00 коп., разом із сім-карткою стартового пакету оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 15 грн. 00 коп., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 30 грн. 00 коп.; мобільним телефоном марки «Nokia 206» вартістю 240 грн. 00 коп. разом із сім-карткою стартового пакету оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 15 грн. 00 коп., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 20 грн. 00 коп., та сім-карткою стартового пакету оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 15 грн. 00 коп., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 30 грн. 00 коп.; тонометром ТМ «AND» моделі «UA-744 A&DMedical» вартістю 240 грн. 00 коп., упаковкою прального порошку ТМ «Ariel» об'ємом 6 кг. вартістю 150 грн. 00 коп., яке було нажито у ході сумісного життя, спричинивши потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 3406 грн. 00 коп., та, утримуючи викрадене, з місця скоєння злочину зникли.
Крім цього, 06.03.2014 р., близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою та в групі із ОСОБА_9 , повторно, умисно, з корисливої зацікавленості, маючи намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_14 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . Далі, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи спільно та за попередньою змовою, реалізуючи свій корисливий умисел, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, проникли до житлового будинку, та, погрожуючи потерпілим ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які у цей час знаходились у будинку, застосуванням фізичного насильства, небезбечного для їх життя та здоров'я, використовуючи кухонний ніж, який потерпілі сприймали як реальну загрозу для їх життя та здоров'я, погрожуючи застосуванням вказаного ножа в разі вчинення опору, пред'являючи вимоги щодо негайної видачі коштовностей та грошових коштів, внаслідок чого, остаточно зламавши волю потерпілих до опору, відкрито заволоділи майном ОСОБА_14 , а саме: грошима в сумі 50 грн. 00 коп.; 1 парою золотих сережок 585 проби вагою 5 грамів вартістю 2000 грн. 00 коп.; золотим ланцюжком 585 проби вагою 5 грамів вартістю 2000 грн. 00 коп.; золотим ланцюжком 585 проби вагою 10 грамів вартістю 4000 грн. 00 коп.; майном ОСОБА_15 , а саме: грошима в сумі 1000 грн. 00 коп.; однією парою золотих сережок 585 проби вагою 5 грамів вартістю 2000 грн. 00 коп.; золотим ланцюжком 585 проби вагою 10 грамів вартістю 4000 грн. 00 коп.; золотим хрестиком 585 проби вагою 4 грамів вартістю 1600 грн. 00 коп.; грошима ОСОБА_16 в сумі 300 грн. 00 коп., спричинивши потерпілій ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 8050 грн. 00 коп., потерпілій ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 8600 грн. 00 коп. та потерпілій ОСОБА_16 матеріальну шкоду на 300 грн. 00 коп., та, утримуючи викрадене, з місця скоєння злочину зникли.
Крім цього, 29.10.2014 р., близько 16 год. 50 хв., ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою та в групі із ОСОБА_9 , повторно, умисно, з корисливої зацікавленості, маючи намір спрямований на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 , зустріли ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та, реалізуючи свій корисливий умисел, відкрито заволоділи жіночою сумкою вартістю 61 грн. 60 коп. з її особистими речами, а саме: зонтом фірми «Sweetoew» вартістю 56 грн. 00 коп.; трьома пляшками слабоалкогольного напою «Shake» ємністю 0,5 л. вартістю за одну пляшку - 14 грн. 70 коп. на загальну суму 44 грн. 10 коп.; гарнітурою до мобільного телефону марки «Nokia» вартістю 40 грн. 00 коп.; зарядним пристроєм до мобільного телефону марки «Fly» вартістю 40 грн. 00 коп.; однією пляшкою лікарського препарату «Нурофен» ємністю 100 мл. вартістю 45 грн. 60 коп..; двома пластинками таблеток «Аналгин» вартістю однієї пластинки таблеток - 2 грн. 95 коп. на загальну суму 5 грн. 90 коп.; однією упаковкою медичного пластиру «RiverPlast» торгової марки «Ігар» 2 х 500 см. вартістю 13 грн. 98 коп.; жіночим гаманцем фірми «Temanli» вартістю 115 грн. 50 коп.; грошима в сумі 50 грн. 00 коп., спричинивши потерпілій ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 472 грн. 68 коп., та, утримуючи викрадене, з місця скоєння злочину зникли.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не визнали свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, та спочатку частково, а потім, після дослідження всіх беззаперечних доказів по цьому кримінальному провадженню, повністю визнали свою вину у скоєнні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_17 (т. 3 а.с. 57-58, 116-118)
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 показав, що ніяких злочинів передбачених ст. 187 ч. 3 КК України відносно потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 він не вчиняв. Свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України відносно потерпілої ОСОБА_17 визнає повністю та підтвердив що вони, разом з ОСОБА_9 , відкрито викрали належне потерпілій ОСОБА_17 майно за обставин вказаних у вироку. (т. 3 а.с. 57-76, 116-118, 196-206, 221-223)
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 показав, що ніяких злочинів передбачених ст. 187 ч. 3 КК України відносно потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 він не вчиняв. Свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України відносно потерпілої ОСОБА_17 визнає повністю та підтвердив що вони, разом з ОСОБА_8 відкрито викрали належне потерпілій ОСОБА_17 майно за обставин вказаних у вироку. (т. 3 а.с. 57-76, 116-118, 196-206, 221-223)
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у скоєнні злочину передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України та визнанні вини у скоєнні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України їх вина у скоєнні інкримінованих їм злочинів повністю підтверджується сукупністю всіх зібраних по справі і досліджених судом доказів, а саме:
-показаннями потерпілого ОСОБА_10 , даними ним в судовому засіданні, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, згідно яких, 21.02.2014 р., близько 21 год. 45 хв., вони, разом з дружиною - ОСОБА_11 , сиділи на кухні свого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , і, пили ряжанку. У них в цей день був ювілей - 50 років спільного життя. Вони замовили стіл у кав'ярні, але, перед цим вони вирішили посидіти вдома. Через деякий час після того як вони сіли за стіл, вони почули як гавкає собака у них в коридорі будинку. Він вийшов в коридор і побачив там хлопця в балаклаві і капюшоні. Цей хлопець відразу став кричати на нього матом і вимагати щоб він віддав йому гроші і золото, при цьому в руці у нападника був ніж.
Він спочатку розгубився, а потім схопив нападника за руку і намагався вибити в нього з рук ніж, але, йому це не вдалося і він лише порізав о ніж свою руку. Нападник звалив його в коридорі на підлогу і вдарив ногою в пах. В будинок зайшов другий хлопець, який був одягнений у сіру балаклаву і сіру куртку.
Нападники зв'язали його за допомогою мотузки. Зв'язаний він не міг чинити їм опору, внаслідок чого вони остаточно зламали у нього та його жінки волю до опору. Один з нападників, якого він згодом впізнав в ході досудового слідства, як ОСОБА_8 , двічі приставляв ніж до його живота з погрозами. Потім, вони зайшли в кімнату дружини і почали викидати речі з її шафи, при цьому, лаючись матом. Так як другий нападник був в іншій кімнаті з жінкою, то він не бачив чи була у нього викрутка, а чув це лише зі слів дружини. Його дружину один з нападників припер до косяку двері.
Погрози нападників застосування до них з дружиною фізичного насильства з використанням кухонного ножа, вони сприйняли як реальну загрозу для їх життя та здоров'я.
Після цього, дружина сказала нападнику, що вони віддадуть їм всі гроші які у них є, і, дійсно віддала їм всі гроші, які були у неї. Він також віддав їм всі наявні у нього гроші. У загальній сумі він з дружиною віддав розбійникам приблизно 660 грн. купюрами по 5 грн. Утримуючи викрадене, нападники з місця скоєння злочину зникли.
З ОСОБА_8 вони знайомі давно, так як живуть разом з ним на одній вулиці. Він впізнав його також по інтонації голосу, досить з ним поспілкувавшись під час нападу. Крім цього, він впізнав під час досудового слідства ОСОБА_8 по зросту та статурі. ОСОБА_9 він впізнав по голосу, а також по зросту і статурі. ОСОБА_9 нижче ОСОБА_8 і сутулиться, як сутулився другий нападник. (т. 3 а.с. 59-62, 77)
-показаннями потерпілої ОСОБА_11 , даними нею в судовому засіданні, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, згідно яких, 21.02.2014 р., близько 21 год. 45 хв., вони з чоловіком - ОСОБА_10 , сиділи на кухні свого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Вони почули як гавкає собака у них в коридорі будинку. Вона послала чоловіка подивитися, хто там прийшов. Він пішов у коридор і вона почула там якийсь шум. Вона думала, що двері в будинок зачинені, але, виявилося що вони з чоловіком забули їх закрити, тому, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, до їхнього будинку проникли двоє нападників, яких вона побачила коли пішла до чоловіка в коридор. Нападники були в масках і їх облич не було видно. Один з нападників тримав її чоловіка за руку, а у нього перед обличчям тримав кухонний ніж. Один з нападників, якого вона згодом впізнала як ОСОБА_8 , звалив її чоловіка на підлогу і вдарив в ії присутності ногою в пах. Вона побачила, що в чоловіка йде кров, але, не розуміла звідки йде кров, вже після того як нападники пішли вона побачила, що у чоловіка була порізана долоня руки. Розбійники сказали їм, щоб вони віддали їм гроші і золото. У одного з нападників, якого вона згодом впізнала в ході досудового слідства як ОСОБА_9 , була викрутка. Другий нападник, якого вона згодом в ході досудового слідства впізнала як ОСОБА_8 , накинувся на її чоловіка - ОСОБА_10 та нападники зв'язали чоловіка за допомогою мотузки. Другий нападник притиснув її до дверного отвору, і, бив ії по спині, вимагаючи гроші. Вона сприйняла погрози нападників застосування до них з чоловіком фізичного насильства з використанням кухонного ножа та викрутки, як реальну загрозу для їх життя та здоров'я і сказала чоловікові щоб він віддав їм все що у них є. Чоловік віддав їм приблизно 400 грн., а вона приблизно 160 грн.
Так як вона вчителька, то вона добре запам'ятовує голос і інтонації людей і вона запам'ятала голос ОСОБА_9 і впізнала його в подальшому по голосу. Також вона впізнала їх по поведінці. ОСОБА_9 був більш пасивний, а ОСОБА_8 активніший. Окрім цього вона впізнала їх по росту і статурі. (т. 3 а.с. 62-65, 77)
-показаннями потерпілого ОСОБА_12 , даними ним в судовому засіданні, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, згідно яких 26.02.2014 р., близько 21 год. 00 хв., він, разом із своєю дружиною - ОСОБА_13 , знаходився у себе дома за адресою: АДРЕСА_3 . Вхідні двері в будинок були не зачинені, він почув якийсь шум у коридорі, вийшов туди, і, побачив, що його дружина лежить на підлозі, а зверху на ній лежить якийсь незнайомий хлопець з кухонним ножем приставленим до ії горла і каже їй: "Мовчи, бабуся". Жінка відвела лезо ножа рукою, при цьому порізала долоню своєї лівої руки. Другий хлопець став між ним і дружиною і повів його в будинок, в інший коридор. У цього хлопця зброї не було. Обидва хлопця були одягнені в чорні костюми, чорні куртки і балаклави. Він зрозімів що це пограбування.
Один з хлопців вдарив його кулаком в щелепу і повалив на підлогу, після чого став бити ногами в черевиках солдатського типу по нирках близько чотирьох разів.
Погрози нападників застосування до них з дружиною фізичного насильства з використанням кухонного ножа, вони сприйняли як реальну загрозу для їх життя та здоров'я.
Він набрав по телефону номер «102», проте, один з цих хлопців, який вище на зріст, почув, що він намагається подзвонити і забрав у нього телефон. У правій зовнішній кишені один з хлопців забрав у нього мобільний телефон «Nokia 206». Грошей на картці в телефоні було близько 20 грн. і 2 сім-картки. У жінки один із нападників забрав належний їй телефон «Motorola V 535». До них в спальню також заходив другий нападник. Він відкрив всі коробочки які були в тумбочках. Вони забрали пляшку коньяку "Ной" ємністю 0,7 літра в коробці вартістю близько 300-400 грн. Нападники вимагали грошей і сказали їм, що якщо вони дадуть їм грошей, то вони підуть. Також нападники забрали у них тонометр і упаковку прального порошку «Ariel» об'ємом 6 кг., можливо, ще деякі речі. Вартість вкрадених речей йому точно не відома, так як вкрадені речі купувалися в різний час. В обвинуваченні правильно викладено які речі у них забрали нападники.
Слідчий міліції в подальшому повернув йому його телефон, а також телефон жінки «Motorola V 535». Номера на телефонах, які їм повернув слідчий, сходяться з номерами, які вказані в паспортах на ці телефони, які у них зберігаються вдома. З огляду на те, що слідчий міліції вилучив викрадений у нього телефон у ОСОБА_8 і ОСОБА_18 , він упевнений, що телефон у нього забрали саме вони.
Впізнав він нападників під час досудового слідства по статурі, розміром плечей, характерним для них рухам. ОСОБА_8 він точно розпізнає як нападника. ОСОБА_18 по зросту, статурі і всім іншим ознаками повністю збігається із зовнішністю з другим напавши на них з дружиною хлопцем.
Після скоєного на них нападу нападники закрили вхідні двері в будинок на ключ зовні, залишивши їх з дружиною без телефонів. У разі погіршення стану здоров'я вони позбавлені були нападниками можливості викликати швидку медичну допомогу. Він просить суд суворо покарати звірів, які грабують людей похилого віку. В подальшому працівники міліції знайшли і повернули його телефон- «Nokia 206» та телефон його жінки ОСОБА_13 - «Motorola V 535», вони впізнали ці телефони звіривши їх номери з номерами на паспортах до телефонів, які зберігалися у них вдома і які повністю співпадали з номерами на телефонах. Інші викрадені речі їм не повернули і вартість їх обвинувачені їм не відшкодували. (т. 3 а.с. 195- 201)
-показаннями потерпілої ОСОБА_13 , даними нею в судовому засіданні, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, згідно яких вона показала, що з показаннями свого чоловіка - ОСОБА_12 , які вона почула в судовому засіданні, вона згодна повністю.
26.02.2014 р., близько 21 год. 00 хв., вона, разом із своїм чоловіком - ОСОБА_12 , знаходилася у себе дома за адресою: АДРЕСА_3 . Вхідні двері в будинок були не зачинені. Вони раніше ніколи не зачиняли двері в будинок і в цей вечір двері в будинок були відкриті. Вона почула як в коридорі задзвеніли банки, вона машинально вийшла в коридор. Нападник із закритим обличчям в балаклаві повалив її на підлогу, вона стала вириватися, а він присів до неї і тримав ніж біля її горла. Нападник сказав їй щоб вона мовчала. Вона схопила лезо ножа своєю лівою рукою і відвела його від себе, при цьому порізала долоню своєї руки. В подальшому, на досудовому слідстві вона зрозуміла, що це був ОСОБА_18 . Після цього він дав можливість їй встати з підлоги.
Другий нападник пробіг повз них до чоловіка в спальню. Чи була зброя у другого нападника вона сказати точно не може, так як вона не бачила. Перший нападник відвів її у внутрішній коридор їхнього будинку, де вона стояла мовчки, як він і вимагав. Розбійник не пускав її до чоловіка. Один з нападників, як пізніше, в ході досудового слідства, вона зрозуміла це був ОСОБА_8 , як тільки зайшов почав вимагати у неї 4000 грн.
Після того як вони нічого не знайшли в будинку цінного, знову стали вимагати 4000 грн. Вона чула, як ОСОБА_8 вимагав у чоловіка ці гроші. У неї ОСОБА_8 забрав телефон «Motorola V 535». Вона повністю згодна з тим, що розповів чоловік під час судового засідання, які саме речі у них викрали. У чоловіка нападники також забрали його телефон «Nokia 206». Слідчий їм повернув обидва ці телефони, які були вилучені у ОСОБА_8 та ОСОБА_18 . Номери IMEI на телефонах зійшлися з номерами IMEI в їх паспортах, які у них зберігалися. Нападників вона впізнала по зросту, статурі, а ОСОБА_18 вона впізнає ще й по голосу. Голос другого нападника вона не запам'ятала. Нападники були в балаклавах. ОСОБА_18 вона точно впізнає, він рився в її коробочках. Чоловік віддав ОСОБА_8 - 2000 грн., і, після цього нападники пішли. Погрози нападників застосування до них з чоловіком фізичного насильства з використанням кухонного ножа, вони сприйняли як реальну загрозу для їх життя та здоров'я. Вона виконувала всі вимоги нападників і тому залишилася жива. Вона бачила як один з нападників, в подальшому вона його впізнала, це був ОСОБА_8 , бив її чоловіка в обличчя руками, після чого повалив на підлогу і бив його ногами. Коли чоловік віддав гроші, то один з нападників, як вона потім його впізнала - ОСОБА_8 , закричав іншому нападнику: «Давай швидше тікати,» а їй з чоловіком загрозливим тоном сказав щоб вони не виходили з кімнати. Нападники закрили вхідні двері в будинок зовні на ключ так що вони з чоловіком не могли вийти з дому. Ключ від будинку стирчав зовні, так що вони не могли відкрити двері зсередини. Тільки вранці їх випадково відкрила сусідка. Нападники забрали у них телефони, тому вони з чоловіком, в разі погіршення стану здоров'я, позбавлені були можливості викликати швидку медичну допомогу. В обвинуваченні правильно перелічені речі які у них забрали нападники. Із цих речей їм повернули лише мобільні телефони «Motorola V 535» та «Nokia 206». Вартість інших речей обвинувачені їм не відшкодували. (т. 3 а.с. 195, 201-205)
-показаннями потерпілої ОСОБА_14 , даними нею в судовому засіданні, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, згідно яких вона показала, що вона працює перукарем і знайома із ОСОБА_9 і з ОСОБА_8 . Останній їздив до неї стригтися всією сім'єю, мами обох обвинувачених стрижуться у неї. 06.03.2014 р., близько 19 год. 30 хв., вона, разом із своєю сестрою - ОСОБА_15 , знаходилась у себе вдома за адресою: АДРЕСА_4 . До неї в цей час прийшла ії подруга - ОСОБА_16 і відразу сказала, що за нею йшли два підозрілих хлопця. Сестра- ОСОБА_15 , хотіла вийти на вулицю і подивиться хто там переслідував ОСОБА_16 . Однак, вона не встигла вийти, тому що двоє хлопців в балаклавах увірвалися в будинок через незачинені вхідні двері. Їх облич не було видно. Один з нападників прийшов до них з ножем, а другий нападник взяв ножа у них на кухні. Вказані ножі в руках нападників вона, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , сприймали як реальну загрозу для їх життя та здоров'я, тому вона побігла в кімнату, а за нею побіг один з нападників, як вона потім зрозуміла - ОСОБА_19 . Він схопив її за плечо лівої руки. Вона закричала. Спочатку вони мовчали, сказали тільки щоб вони мовчали, інакше перев'яжуть їм рот скотчем. Її сестра - ОСОБА_15 запитала у нападників: "Що ви хочете, гроші?" Вони відповіли: "Так". У сестри - ОСОБА_15 було 1000 грн., вона хотіла на наступний день сходити до лікаря-стоматолога та відклала ці гроші на лікування. ОСОБА_15 віддала ці гроші нападникам. Вони сказали: "Мало". ОСОБА_15 запитала у них: "Підійде вам золото?" Вони відповіли: "Так". Після цього вона зняла і віддала нападникам два золотих ланцюжка, а також золоті сережки з діамантами. У сестри - ОСОБА_15 вони забрали: золотий ланцюжок, золотий хрестик і золоті сережки з малюнком з білого золота. Вона віддала їм ще 50 грн. з гаманця, більше у неї грошей не було. ОСОБА_16 сказала що віддала нападникам 300 грн. Отримав вказані коштовності та грошові кошти, нападники втекли. Із викраденого їй нічого не повернули, заподіяну шкоду не відшкодували.
Під час досудового слідства вона впізнала обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_8 по зросту, статурі, з їхньої поведінки і характерним для них рухам. Вона впізнала однозначно обох нападників. (т. 3 а.с. 183, 186-189)
-показаннями потерпілої ОСОБА_15 , даними нею в судовому засіданні, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, згідно яких вона показала, що повністю згодна з показаннями своєї сестри - ОСОБА_14 . У неї немає ніяких відносин з обвинуваченими, але, вона добре знає маму ОСОБА_9 , працювала разом з нею в податковій інспекції. 06.03.2014 р., близько 19 год. 30 хв., вона, разом із своєю сестрою - ОСОБА_14 , знаходилась у неї вдома за адресою: АДРЕСА_4 . В цей час до сестри прийшла стригтися ії подруга- ОСОБА_16 , яка розповіла, що коли вона йшла до них, то на вул. Шевченко стояла машина "Жигулі". З цієї машини вийшли двоє хлопців і пішли за нею до самого будинку ОСОБА_20 . Після цієї розповіді, вона взяла куртку і ліхтарик, щоб вийти на вулицю і подивитися хто переслідував ОСОБА_16 до їхнього будинку. Однак, вона не встигла вийти, тому що в незачинені вхідні двері будинку увірвалися двоє хлопців в балаклавах. Обличчь їх не було видно. На кухні вона побачила у кожного з них ніж, якими вони погрожували їм. Цю погрозу вона сприйняла як реальну загрозу для ії життя та здоров'я, а також для сестри- ОСОБА_14 та ОСОБА_16 .
Вона, її сестра - ОСОБА_14 і ії подруга - ОСОБА_16 почали голосно кричати. Спочатку ії сестра - ОСОБА_14 втекла в сусідню кімнату. Вона запитала їх "Що ви хочете, гроші?" Вони відповіли: "Так". Вона отримала пенсію і у неї було відкладено 1000 грн. на лікування зубів у лікаря - стоматолога. Вона віддала їм ці гроші. Вони сказали: "Мало". Вона сказала сестрі: "Галя, знімай золото". Сестра - ОСОБА_14 зняла з себе та віддала у ії присутності нападникам дві золотих ланцюжки і золоті сережки з вставками з діамантових осколків, а також наявні у неї в гаманці 50 грн. ОСОБА_15 зняла з себе золотий хрестик з фіанітовою вставкою і ланцюжок довжиною близько 60 см. плетіння "Бісмарк", а такождві золоті сережки. ОСОБА_16 віддала нападникам 300 грн. Після цього, нападники, отримавши вказані коштовності та грошові кошти, пішли. Коли вони уходили, то крикнули: «Привіт з майдану». Будинок нападники закрили зовні так, що ні вона, ні ії сестра- ОСОБА_14 , ні ОСОБА_16 не могли піти з дому. Із викраденого їй нічого не повернули, заподіяну шкоду не відшкодували. В ході досудового слідства вона впізнала нападників. Це були ОСОБА_9 і ОСОБА_8 . Вона впізнала їх за тембром голосу, за їхньою поведінкою, рухам, росту, зовнішньому вигляду і не сумнівається що це вони і є ті самі нападники. (т. 3 а.с. 183, 189-191)
-показаннями потерпілої ОСОБА_16 , даними нею в судовому засіданні, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, згідно яких 06.03.2014 р. вона домовилась зі ОСОБА_14 , що піде до неї підстригатися на 19 год. 30 хв. Коли вона вийшла з дому і пройшла приблизно 150 м., то побачила на дорозі автомобіль "Жигулі" світлого кольору, з якого різко вийшли два хлопця і пішли за нею. Вона пройшла по вул. Шевченко і звідти повернула на АДРЕСА_4 , вони весь час йшли за нею. Вона повернулася в якийсь момент і добре їх розглянула, добре запам'ятала, а потім, в ході досудового слідства і впізнала їх. Коли вона зайшла в будинок розташований в АДРЕСА_4 до ОСОБА_14 , то у неї вдома також була її сестра ОСОБА_15 . Вона розповіла їм, що її до самого їхнього будинку переслідували двоє незнайомих хлопців.ОСОБА_15 сказала, що вона вийде і подивиться на цих хлопців, однак, вона не вспіла вийти із будинку, бо ці хлопці, вже з балаклавами на голові заскочили у відкриті вхідні двері будинку. Один з нападників був з ножем в руках, а другий взяв ножа на кухні у ОСОБА_20 . Вони погрожуючи ножем, стали вимагати гроші та золото. Ці погрози вона сприйняла як небезпечні для свого життя та здоров'я. Вона відкрила свій гаманець в якому було 300 грн. Один з нападників, як вона пізніше дізналася, це був ОСОБА_9 забрав у неї ці гроші і відштовхнув її. Вона попросила, щоб вони її не чіпали, тому що у неї була операція на серці, їй 65 років. Після того як вони забрали у неї всі гроші, вони її вже не чіпали. Вони разом із ОСОБА_14 і ОСОБА_15 пішли в іншу кімнату. Що там відбувалося вона не бачила.
Зі слів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у них забрали: у ОСОБА_14 гроші в сумі 50 грн., одну пару золотих серг та два золотих ланцюжків, а у ОСОБА_15 гроші в сумі 1000 грн., одну парою золотих сережок, золотий ланцюжок із з золотим хрестиком.
Вона впізнала нападників - ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , так як вона бачила їх обличчя, коли вони йшли за нею. Гроші їй обвинувачені не вернули. (т. 3 а.с. 183-186)
-показаннями потерпілої ОСОБА_17 , даними нею в судовому засіданні, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, згідно яких вона показала, що 29.10.2014 р, близько 16 год. 50 хв., вона йшла з поминок після похорону свекра, додому до свекрухи і проходила в м. Мерефа по вул Червоного міліціонера в сторону вул. Залізничної. Коли вона пройшла через місток через річку Мерефа в сторону залізниці і почала підніматися по насипу, щоб перейти через залізничне полотно, то почула ззаду тупіт ніг. Вона подумала, що люди поспішають на автомобільну маршрутку, зупинка якої перебувала неподалік. Вона розгорнулася в півоберта, щоб пропустити людей. У цей момент вона побачила чоловічу руку, яка хапала ії сумку, що висіла у неї на правому плечі. Вона сумку тримала міцно і не відпускала. В цей час другий молодий незнайомий їй чоловік, як пізніше вона дізналася його прізвище - ОСОБА_8 , обійшов її і став ззаду та почав виривати у неї сумку лаючись на її адресу нецензурною лайкою і вимагаючи у неї, щоб вона віддала йому свою сумку. У цей моент інший, раніше невідомий їй нападник, як вона пізніше дізналася його прізвище - ОСОБА_9 обійшов ії з іншого боку і штовхнув рукою її ззаду в бік. Вона впала на спину, однак, продовжувала тримати свою сумку. ОСОБА_9 замахнувся на неї кулаком і вона відпустила сумку, тому що злякалася, що вони поб'ють її. Нападники забрали сумку і стали відбігати від неї в сторону залізничного полотна. Вона навздогін гукнула їм, попросивши щоб вони віддали їй хоча б документи і банківські картки, тому що в сумці у неї були зарплатна і кредитна картки "Приватбанку". Однак, вони не віддали їй ні документи, ні банківські картки і втекли. Вона згадала, що у неї в пальто є телефон і почала набирати "102". У неї на той момент була істерика. Їй відповіли по телефону, що зараз її виклик переведуть на Мереф'янську міліцію, але, вона не стала чекати і відключилася, тому що вважала, що довго чекає відповіді на свій виклик. Вона стала набирати по телефону свою свекруху - ОСОБА_17 і зовицю - ОСОБА_21 , які відповіли на ії телефонний виклик. Вони знаходились разом і вона їм розповіла, зателефонувавши на телефон свекрухи, що на неї напали двоє невідомих і забрали у неї сумочку. Свекруха і дружина чоловіка приблизно через 1 хвилину після її дзвінка підбігли до неї, так як свекруха проживає поруч. Коли вони підійшли, то їй вже дзвонили з міліції м Мерефа і запитали де вона знаходиться і що сталося. У цей момент до них підійшов раніше незнайомий чоловік. Він також запитав що у неї сталося. Вона відповіла, що у неї зірвали сумку. Він відповів, що одного з нападників на неї вони затримали. Цей чоловік був з двумя синами. Вони сказали їй підійти і впізнати її чи сумка у нападника, якого вони затримали. Вони разом з ним, свекрухою і зовицею пішли уздовж залізничного полотна, куди він вказував. Вони пройшли близько 200 метрів. Коли вони підійшли, то вона побачила ОСОБА_8 , біля нього була її сумка на землі. Коли у нього запитали навіщо він забрав у неї сумку, то він нічого не відповів, а коли запитали чи він забрав сумку, то він відповів: "так". Тут під'їхали з Мереф'янської міліції і попросили щоб вони уточнили своє місце розташування та зустріли їх. Після того як міліція під'їхала, ОСОБА_22 забрали і посадили в міліцейську машину. Міліціонер оглянув і описав зміст її сумочки. Їй все повернули, крім гаманця і 50 грн., які там були. В сумці була зарядка для телефону, дитячі ліки - "Нурофен" від температури, платівка анальгіну і три пляшки слабоалкогольного напою «Шейк». У гаманці було 50 грн. (т. 3 а.с. 221-225)
- протоколом огляду місця події від 21.02.2014 р. - домоволодіння ОСОБА_23 за адресою: АДРЕСА_6 , в якому зафіксована обстановка в будинку після скоєного злочину (т. 1 а.с. 33-34)
- протоколом огляду місця події від 28.02.2014 р. - домоволодіння ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 та фото таблицею до нього, в якому зафіксована обстановка в будинку після скоєного злочину та виявлений моток липкої стрічки залишений невідомими особами. (т. 1 а.с. 37-39)
- протоколом від 31.10.2014 р. добровільної видачі гр-м ОСОБА_24 предмету- мобільного телефону «Nokia 206» IMEI НОМЕР_1 , викраденого у потерпілого ОСОБА_12 . Під час даної слідчої дії ОСОБА_24 у присутності понятих пояснив, що купив цей телефон у ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 41-42)
- протоколом від 08.11.2014 р. добровільної видачі гр-м ОСОБА_25 предмету- мобільного телефону «Motorola V 535» IMEI НОМЕР_2 , викраденого у потерпілої ОСОБА_13 . Під час даної слідчої дії ОСОБА_25 у присутності понятих пояснив, що купив цей телефон у ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 43-44)
- протоколом огляду місця події від 06.03.2014 р. -будинку ОСОБА_26 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , згідно з яким, під час огляду місця події було виявлено і вилучено два сліди пальців рук розміром 13 х 19 мм.; 10 х 13 мм. перекопійовані на відрізок липкої стрічки розміром 48 х 75 мм., та слід папілярного узору розмірами 10 х 12 мм., перекопійований на відрізку липкої стрічки розмірами 48 х 66 мм. (т. 1 а.с. 48-49)
- протоколом огляду місця події від 29.10.2014 р. та фото таблицею до нього, ділянки розташованої поблизу будинку № 10 «а» по вул. Залізничній в м. Мерефа, де знайдено жіночу сумку з її особистими речами, а саме: зонтом фірми «Sweetoew»; 3 пляшками слабоалкогольного напою «Shake» ємністю 0,5 л. кожна; гарнітурою до мобільного телефону марки «Nokia»; зарядним пристроєм до мобільного телефону марки «Fly»; 1 пляшкою лікарського препарату «Нурофен» ємністю 100 мл.; 2 пластинками таблеток «Аналгин»; 1 упаковкою медичного пластиру «RiverPlast» торгової марки «Ігар» 2 х 500 см.; жіночим гаманцем фірми «Temanli». В ході даної слідчої дії гр-ка ОСОБА_17 пояснила, що раніше не знайомі ій двоє чоловіків вихватили у неї вищевказану сумку та побігли в сторону залізниці, але, один із них був затриманий. (т. 1 а.с. 52-57)
- протоколом огляду речей - мобільного телефону марки «Nokia 206» від 31.10.2014 р., який належить потерпілому ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 59)
- протоколом огляду речей - мобільного телефону марки «Motorola V 535» від 08.11.2014 р., який належить потерпілій ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 61)
-протоколом пред'явлення речей для впізнання від 08.11.2014 р. потерпілому ОСОБА_12 , а саме: належного йому мобільного телефона «Nokia 206» та мобільного телефона «Motorola V 535», який належить його жінці - ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 81-83)
-документом - гарантійним талоном на телефон «Motorola V 535» IMEI НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_3 , номер якого збігається з номером IMEI зазначеному на вилученому телефоні - «Motorola V 535» IMEI НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_3 . (т. 1 а.с. 89)
-документом - гарантійним талоном на телефон «Nokia 206» IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_3 номер якого збігається з номером IMEI зазначеному на вилученому телефоні - «Nokia 206» IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_3 . (т. 1 а.с. 90)
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_16 серед осіб зображених на фотознімках вона впізнала ОСОБА_8 як особу, яка 06.03.2014 р., разом із іншою особою, здійснила розбійний напад за адресою: АДРЕСА_4 . (т. 1 а.с. 104-106)
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_16 серед осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_9 як особу, яка 06.03.2014 р., разом із іншою особою, здійснила розбійний напад за адресою: м. Мерефа, вул. П. Комуни, 49. (т. 1 а.с. 107-109)
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.10.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_17 серед осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_8 як особу, яка 29.10.2014 р., разом із іншою особою, здійснила на неї напад і пограбувала ії за адресою: м. Мерефа, вул. Залізнична, 10. (т. 1 а.с. 115-117)
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_17 серед осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_9 як особу, яка 29.10.2014 р., разом із іншою особою, здійснила на неї напад і пограбувала ії за адресою: АДРЕСА_5 . (т. 1 а.с. 118-120)
-документом - заявою ОСОБА_24 про добровольну видачу ним телефону «Nokia 206» IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_3 , який взимку 2014 р. він купив у ОСОБА_8 (а.с. 135)
-документом - заявою ОСОБА_27 про добровольну видачу ним телефону «Motorola V 535» IMEI НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_3 , який в травні 2014 р. він купив у ОСОБА_9 (а.с. 139)
-висновком судово-дактилоскопичної експертизи НДЕКЦ ГУМВС в Харківській області № 466 від 12.12.2014 р., згідно яких: «1. Два сліди пальців рук розміром 13 х 19 мм.; 10 х 13 мм. перекопійовані на відрізок липкої стрічки розміром 48 х 75 мм., вилучені 06.03.2014 р. при огляді місця події -домоволодіння АДРЕСА_4 , придатні для ідентифікації особи (осіб) що їх залишила (залишили). 2. Два сліди пальців руки розміром 13 х 19 мм.; 10 х 13 мм. перекопійовані на відрізок липкої стрічки розміром 48 х 75 мм., вилучені 06.03.2014 р. при огляді місця події -домоволодіння АДРЕСА_4 залишені безіменним та мізинним пальцями правої руки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 162-169);
-висновком судово-товарознавчої експертизи № 13736 від 12.12.2014 р. ХНДІСЕ «ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», згідно якого: «вартість 1 пляшки коньяку марки «Ной» 5 зірок ємністю 0,7 л. становить 227 грн., вартість 2 блоків цигарок марки «Вест» становить 200 грн., вартість мобільного телефону «Motorola V 535» 224 грн., вартість мобільного телефону «Nokia 206» становить 240 грн., вартість тонометра ТМ «AND» модель UA-744 A&D Medical - 240 грн., вартість упаковки прального порошку ТМ «Ariel» об'ємом 6 кг. - 150 грн.» (т. 1 а.с. 194-196)
-висновком судово-товарознавчої експертизи № 13776 від 03.12.2014 р. ХНДІСЕ «ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», згідно якого: «вартість 1 пари золотих серг 585 проби вагою 5 грам становила 2000 грн., вартість золотого ланцюжка 585 проби вагою 5 грам - 2000 грн., вартість золотого ланцюжка 585 проби вагою 10 грам - 4000 грн., вартість 1 пари золотих серг 585 проби вагою 5 грам становила 2000 грн., вартість золотого хрестика 585 проби вагою 4 грам» (т. 1 а.с. 219-222)
-висновком судово-товарознавчої експертизи № 13774 від 03.12.2014 р. ХНДІСЕ «ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», згідно якого: «вартість жіночої сумки 61 грн. 60 коп., вартість зонту фірми «Sweetoew» - 56 грн. 00 коп.; вартість 3 пляшок слабоалкогольного напою «Shake» ємністю 0,5 л. кожна 44 грн. 10 коп.; вартість 1 пляшки лікарського препарату «Нурофен» ємністю 100 мл. - 45 грн. 60 коп.; вартість 2 пластинок таблеток «Аналгин» - 5 грн. 90 коп.; вартість 1 упаковки медичного пластиру «RiverPlast» торгової марки «Ігар» 2 х 500 см. - 13 грн. 98 коп.; вартість жіночого гаманця фірми «Temanli» - 115 грн. 50 коп. (т. 1 а.с. 246-249)
-протоколом впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р., згідно з яким потерпілий ОСОБА_10 впізнав за тембром, тональністю, інтонацією голосу ОСОБА_8 , як особу, яка в групі з іншою особою, 21.02.2014 р., близько 21 год. 50 хв. скоїла розбійний напад на нього і його жінку - ОСОБА_11 у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . (т. 2 а.с. 1-2)
-протоколом впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р., згідно з яким потерпілий ОСОБА_10 впізнав за тембром, тональністю, інтонацією, благозвучністю голосу ОСОБА_9 , як особу, яка в групі з іншою особою, 21.02.2014 р., близько 21 год. 50 хв. скоїла розбійний напад на нього і його жінку - ОСОБА_11 у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . (т. 2 а.с. 3-4)
-протоколом впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_11 впізнала за тембром, тональністю, інтонацією, благозвучністю голосу ОСОБА_8 , як особу, яка в групі з іншою особою, 21.02.2014 р., близько 21 год. 50 хв. скоїла розбійний напад на неї та ії чоловіка - ОСОБА_10 у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . (т. 2 а.с. 5-6)
-протоколом впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_11 впізнала за тембром, тональністю, інтонацією, благозвучністю голосу ОСОБА_9 , як особу, яка в групі з іншою особою, 21.02.2014 р., близько 21 год. 50 хв. скоїла розбійний напад на неї та ії чоловіка - ОСОБА_10 у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . (т. 2 а.с. 7-8)
-протоколом впізнання особи за голосом від 12.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_13 впізнала за тембром, тональністю, інтонацією, благозвучністю голосу ОСОБА_8 , як особу, яка в групі з іншою особою, 26.02.2014 р., близько 20 год. 40 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_3 . (т. 2 а.с. 9-10)
-протоколом впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_13 впізнала за тембром, тональністю, інтонацією, благозвучністю голосу ОСОБА_9 , як особу, яка в групі з іншою особою, 26.02.2014 р., близько 20 год. 40 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_3 . (т. 2 а.с. 11-12)
-протоколом впізнання особи за голосом від 12.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_14 впізнала за тембром, тональністю, інтонацією, благозвучністю голосу ОСОБА_8 , як особу, яка в групі з іншою особою, 06.03.2014 р., близько 19 год. 30 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_4 . (т. 2 а.с. 13-14)
-протоколом впізнання особи за голосом від 12.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_14 впізнала за тембром, тональністю, інтонацією, благозвучністю голосу ОСОБА_9 , як особу, яка в групі з іншою особою, 06.03.2014 р., близько 19 год. 30 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_4 . (т. 2 а.с. 15-16)
-протоколом впізнання особи за голосом від 12.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_15 впізнала за тембром, тональністю, інтонацією, благозвучністю голосу ОСОБА_8 , як особу, яка в групі з іншою особою, 06.03.2014 р., близько 19 год. 30 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_4 . (т. 2 а.с. 17-18)
-протоколом впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_15 впізнала за тембром, тональністю, інтонацією, благозвучністю голосу ОСОБА_9 , як особу, яка в групі з іншою особою, 06.03.2014 р., близько 19 год. 30 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_4 . (т. 2 а.с. 19-20)
Посилання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на недоліки досудового слідства вказаного кримінального провадження, на думку суду, не є обставинами які спростовують вину ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм злочинів та не доказані стороною захисту належними і допустимими доказами.
Оцінюючи, відповідно до ст. 94 КПК України докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд критично ставиться до показань обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про тє, що вони не вчиняли розбійних нападів на громадян - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , враховуючи зацікавленість обвинувачених у результатах розгляду судом цього кримінального провадження відносно них і того, що інкримінований їм злочин, передбачений ст. 187 ч. 3 КК України, являється особливо тяжким і за скоєння цього злочину законом передбачена сувора відповідальність.
Всі потерпілі в суді прямо вказали на ОСОБА_8 і ОСОБА_9 як на осіб які вчинили на них розбійні напади.
Так, потерпіла ОСОБА_16 під присягою показала в суді, що бачила обличчя ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вулиці, коли вони йшли за нею до вчинення розбійного нападу.
Потерпілий ОСОБА_10 під присягою показав, що впізнав ОСОБА_8 , так як знає його давно як сусіда, так як вони мешкають разом з ним на одній вулиці, потерпіла ОСОБА_11 під присягою показала, що так як вона вчителька, то вона професійно добре запам'ятовує голос і інтонації людей і вона запам'ятала голос ОСОБА_9 і впізнала його в подальшому по голосу. Також вона впізнала ОСОБА_9 і ОСОБА_8 по поведінці. ОСОБА_9 був більш пасивний, а ОСОБА_8 активніший. Окрім цього, вона впізнала їх по росту і статурі.
Потерпіла ОСОБА_14 , в суді під присягою показала, що вона працює перукарем і знайома із ОСОБА_9 і з ОСОБА_8 . Останній їздив до неї стригтися всією сім'єю, мами обох обвинувачених стрижуться у неї. Вона добре знає обох обвинувачених і у неї немає жодних сумнів, що розбійний напад на неї, ії сестру- ОСОБА_15 та ОСОБА_16 скоїли саме ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . При цьому, ОСОБА_15 , ОСОБА_14 не являються особами похилого віку і добре чують. Відносно потерпілих - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 суд вважає, що вони достатньо довгий час спілкувалися з нападниками, виконували їх розпорядження, що свідчить про те, що вони чули голос осіб, які на них напали, а окрім цього, мали достатньо часу і можливість щоб запам'ятати їх голос. Окрім цього, всі потерпілі: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які впізнали обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , давали показання в суді під присягою.
Відповідно до протоколу огляду місця події - домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_4 від 06.03.2014 р. були виявлені два сліди пальців руки розміром 13 х 19 мм.; 10 х 13 мм. перекопійовані на відрізок липкої стрічки розміром 48 х 75 мм. (т. 1 а.с. 48-49), а також висновку судово-дактилоскопичної експертизи НДЕКЦ ГУМВС в Харківській області № 466 від 12.12.2014 р. встановлено, що ці два сліди пальців руки, вилучені 06.03.2014 р. при огляді місця події -домоволодіння належного гр-ці ОСОБА_15 розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , залишені на місці події безіменним та мізинним пальцями правої руки ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 162-169).
Посилання захисника - адвоката ОСОБА_6 на те, що під час обшуків в домоволодіннях ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не були знайдені балаклави та ножі, на думку суду, не спростовує їх вини, а лише вказує на те, що обвинувачені ретельно готувались до скоєння спланованих ними злочинів і вживали заходів до того, щоб уникнути відповідальності за скоєні ними особливо тяжкі злочини.
Суд вважає, що відповідно до протоколу від 31.10.2014 р. добровільної видачі гр-м ОСОБА_24 предмету - мобільного телефону «Nokia 206» IMEI НОМЕР_1 , викраденого у потерпілого ОСОБА_12 , згідно з яким ОСОБА_24 у присутності двох понятих: ОСОБА_28 та ОСОБА_29 пояснив присутнім, що купив цей телефон у ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 41-42) та відповідно до протоколу від 08.11.2014 р. добровільної видачі гр-м ОСОБА_25 предмету - мобільного телефону «Motorola V 535» IMEI НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_3 , викраденого у потерпілої ОСОБА_13 , згідно з яким, ОСОБА_25 , у присутності двох понятих: ОСОБА_30 та ОСОБА_31 пояснив присутнім що купив цей телефон у ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 43-44) підтверджують факт розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 саме обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Обвинувачений ОСОБА_8 не заперечував в суді що саме він продав викрадений у гр-на ОСОБА_12 телефон «Nokia 206» гр-ну ОСОБА_24 , а обвинувачений ОСОБА_9 не заперечував, що він продав гр-ну ОСОБА_25 мобільний телефон «Motorola V 535» викрадений у гр-ки ОСОБА_13 , та не просили суд про допит гр-н ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .
В подальшому працівники міліції знайшли і повернули телефон потерпілого ОСОБА_12 - «Nokia 206». та телефон його жінки - ОСОБА_13 - «Motorola V 535», вони впізнали ці телефони звіривши їх номери з номерами на паспортах до телефонів, які зберігалися у них вдома і які повністю співпадали з номерами на телефонах. (т. 1 а.с. 59, 61, 81-83) До матеріалів кримінального провадження потерпілим ОСОБА_12 були долучені документами - гарантійний талон на телефон «Motorola V 535» IMEI НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_3 , якого збігається з номером IMEI зазначеному на вилученому телефоні - «Motorola V 535» IMEI НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_3 . (т. 1 а.с. 89) та гарантійним талоном на телефон «Nokia 206» IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_3 якого збігається з номером IMEI зазначеному на вилученому телефоні -«Nokia 206» IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_3 . (т. 1 а.с. 90)
Відповідно до п. 9 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини проти приватної власності» від 06.11.2009 р. № 10 «Небезпечним для життя чи здоров'я насильством, відповідно до ст. 187 КК України, являється умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, застосування зброї, спеціальних знарядь, тощо».
З урахуванням листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування окремих норм матеріального права щодо кваліфікації розбою поєднаного з проникненням у приміщення» від 29.01.2013 р. № 223-161/0/4-13, суд вважає, що фактичною підставою кваліфікації діяння обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , стали об'єктивні дані (обставини), досліджені в судовому засіданні й зазначені у вироку, під час юридичної оцінки яких були з'ясовані: предмети майна, якими засуджені хотіли заволодіти, їх місце знаходження, мотив їх злочинної поведінки, характер, спосіб, час та послідовність вчинюваних ним дій.
Суд вважає, що корисливий мотив злочинної поведінки обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , характер їх нападу саме на беззахисних пенсіонерів та одиноких жінок, відносно яких їм достовірно відомо, що вони у всіх випадках не зможуть надати їм опору, спосіб залякування обвинуваченими ОСОБА_8 і ОСОБА_9 при здійсненні розбійних нападів на потерпілих - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 із застосуванням погроз, побиття, зв'язуванні мотузкою, придушення за шию, застосуванням ножів та послідовність вчинюваних ними у нічний час дій із застосуванням балаклав і капюшонів на знайомій ним території місця мешкання у м. Мерефа, де б вони, на їх думку, якнайкраще могли б уникнути відповідальності за вчинені ними злочини, вказує на завчасно спланований, усвідомлений характер їх дій по вчиненню розбійних нападів.
За таких обставин суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованих їм злочинів передбачених ст. 186 ч. 2, ст. 187 ч. 3 КК України доведена повністю і кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за ст. 186 ч. 2 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб; та за ст. 187 ч. 3 КК України, розбій, тобто - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із проникненням у житло.
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд, відповідно до ст. 65 ч. 1 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особи винних і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 ч. 4 КК України злочин передбачений ст. 186 ч. 2 КК України, у скоєнні якого обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , являється тяжким.
Відповідно до ст. 12 ч. 5 КК України злочин передбачений ст. 187 ч. 3 КК України, у скоєнні якого обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9 являється особливо тяжким.
Вивченням особи ОСОБА_8 встановлено, що він до затримання будучи працездатним - не працював і не навчався, не одружений, дітей не має, має середню освіту; раніше судимий: 1) 04.09.2014 р. Харківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, згідно із ст. 75, ст. 76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням строком на 1 рік; на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується формально задовільно. (т. 2 а.с. 203, 209)
Вивченням особи ОСОБА_9 встановлено, що він до затримання будучи працездатним не працював і не навчався, не одружений, дітей не має, має середню-спеціальну освіту; раніше судимий: 1) 16.12.2013 р. Харківським районним судом Харківської області за ст. 307 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, згідно із ст. 75, ст. 76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням строком на 3 роки; на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується формально задовільно. (т. 2 а.с. 219, 222-223)
Обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Суд не визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, так як вони з самого початку судового слідства лише частково визнавали себе винним у скоєнні вказаного злочину, у зв'язку з чим докази за ст. 186 ч. 2 КК України досліджувались судом у повному обсязі. Вину у скоєнні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в подальшому визнали із застереженнями, які приведені в їх показаннях в суді і лише після дослідження всіх доказів їх вини - визнали свою вину за ст. 186 ч. 2 КК України повністю, а вину у скоєнні злочину передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України ні ОСОБА_8 , ні ОСОБА_9 не визнали, незважаючи на досліджені в судовому засіданні беззаперечливі докази їх вини, що вказує на їх нещирість, бажання уникнути покарання за скоєні злочини.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , передбаченими ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив злочини передбачені ст. 186 ч. 2, ст. 187 ч. 3 КК України в період встановленого йому вироком Харківського районного суду Харківської області від 04.09.2014 р. за ст. 185 ч. 3 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, але, протягом визначеного судом іспитового строку вчинив нові тяжкий та особливо тяжкі злочини і не виконав покладені на нього судом обов'язки, під час встановленого йому судом іспитового строку проявив небажання ні вчитися, ні працювати і бажання нажитися вчиняючи злочини щодо беззахисних людей похилого віку та самотніх жінок для того щоб уникнути відповідальності за скоєні ним численні злочини.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 71, ст. 72 ч. 5 КК України.
Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_8 строк попереднього ув'язнення з дня його затримання, тобто з 30.10.2014 р. до набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. (а.с. 187-189)
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив злочини передбачені ст. 186 ч. 2, ст. 187 ч. 3 КК України в період встановленого йому вироком Харківського районного суду Харківської області від 16.12.2013 р. за ст. 307 ч. 1 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, але, протягом визначеного судом іспитового строку вчинив нові тяжкий та особливо тяжкі злочини і не виконав покладені на нього судом обов'язки, під час встановленого йому судом іспитового строку проявив небажання ні вчитися, ні працювати і бажання нажитися вчиняючи злочини щодо беззахисних людей похилого віку та самотніх жінок для того щоб уникнути відповідальності за скоєні ним численні злочини.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 71, ст. 72 ч. 5 КК України.
Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_9 строк попереднього ув'язнення з дня його затримання, тобто з 04.11.2014 р. до набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. (а.с. 195-197)
Міру запобіжного заходу, до набрання вироку законної сили, відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зв' залишити попереднім - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).
Відносно речових доказів - мобільних телефонів «Nokia -206» та «Motorola V 535» які знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_12 , суд вважає за необхідне, на підставі п. 1) ч. 6 ст. 100 КПК України - повернути їх власникам - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 63), а жіночу сумку з зонтом фірми «Sweetoew»; 3 пляшками слабоалкогольного напою «Shake» ємністю 0,5 л. кожна; гарнітурою до мобільного телефону марки «Nokia»; зарядним пристроєм до мобільного телефону марки «Fly»; 1 пляшкою лікарського препарату «Нурофен» ємністю 100 мл.; 2 пластинками таблеток «Аналгин»; 1 упаковкою медичного пластиру «RiverPlast» торгової марки «Ігар» 2 х 500 см.; жіночим гаманцем фірми «Temanli», які знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_17 , на підставі п. 1) ч. 6 ст. 100 КПК України - повернути її власниці - ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 65)
Цивільні позови потерпілі не заявляли.
Судові витрати - за проведення судово-товарознавчих експертиз проведених Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз «ім. проф. Бокаріуса М.С.» № 13736 від 12.12.2014 р. в сумі 196 грн. 80 коп. (т. 1 а.с. 193-196); № 13776 від 12.12.2014 р. в сумі 98 грн. 40 коп. (т. 1 а.с. 219-222); ); № 13774 від 11.12.2014 р. в сумі 295 грн. 20 коп. (т. 1 а.с. 245-249) стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до державного бюджету України.
Судові витрати - за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 466 від 12.12.2014 р. проведеної Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУМВС України в Харківській області в сумі 786 грн. 24 коп. стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в дохід держави (т. 1 а.с. 161-179),
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, п. 6, п. 9 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 р. № 10 суд, -
Визнати винним ОСОБА_8 в скоєнні злочинів передбачених ст. 186 ч. 2, ст. 187 ч. 3 КК України і призначити йому покарання:
- за ст. 186 ч. 2 КК України у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі;
- за ст. 187 ч. 3 КК України у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_8 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Відповідно ст. 71 КК України ОСОБА_8 до призначеного цим вироком покарання частково приєднати покарання, не відбуте їм за попереднім вироком Харківського районного суду Харківської області від 04.09.2014 р. за ст. 185 ч. 3 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 10 (десяти) років із конфіскацією майна.
Початок відбування строку покарання засудженого ОСОБА_8 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 30.10.2014 р.
Запобіжний захід, до набрання вироку законної сили, відносно ОСОБА_8 залишити попереднім - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).
Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_8 строк попереднього ув'язнення з дня його затримання, тобто з 30.10.2014 р. до набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Визнати винним ОСОБА_9 в скоєнні злочинів передбачених ст. 186 ч. 2, ст. 187 ч. 3 КК України і призначити йому покарання:
- за ст. 186 ч. 2 КК України у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі;
- за ст. 187 ч. 3 КК України у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_9 призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Відповідно ст. 71 КК України ОСОБА_9 до призначеного цим вироком покарання частково приєднати покарання, не відбуте їм за попереднім вироком Харківського районного суду Харківської області від 16.12.2013 р. за ст. 307 ч. 1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 10 (десяти) років із конфіскацією майна.
Початок відбування строку покарання засудженого ОСОБА_9 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 04.11.2014 р.
Запобіжний захід, до набрання вироку законної сили, відносно ОСОБА_9 залишити попереднім - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).
Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_9 строк попереднього ув'язнення з дня його затримання, тобто з 04.11.2014 р. до набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Речові докази:
- мобільні телефони «Nokia -206» та «Motorola V 535» які знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_12 , на підставі п. 1) ч. 6 ст. 100 КПК України - повернути їх власникам - ОСОБА_12 та ОСОБА_13
-жіночу сумку, зонт фірми «Sweet oew»; три пляшки слабоалкогольного напою «Shakе» ємністю 0,5 л. кожна; гарнітуру до мобільного телефону марки «Nokia»; зарядний пристрій до мобільного телефону марки «Fly»; одну пляшку лікарського препарату «Нурофен» ємністю 100 мл.; дві пластинки таблеток «Аналгін»; 1 упаковку медичного пластиру «River Plast» торгової марки «Ігар»; жіночий гаманець фірми «Temanli» - які знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_17 , на підставі п. 1) ч. 6 ст. 100 КПК України - повернути ії власниці - ОСОБА_17 .
Судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз проведених Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз «ім. проф. Бокаріуса М.С.» № 13736 від 12.12.2014 р. в сумі 196 грн. 80 коп. (сто дев'яносто шість гривень вісімдесят копійок) ; № 13776 від 12.12.2014 р. в сумі 98 грн. 40 коп. (дев'яносто вісім гривень сорок копійок); № 13774 від 11.12.2014 р. в сумі 295 грн. 20 коп. (двісті дев'яносто п'ять гривень двадцять копійок) стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до державного бюджету України.
Судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 466 від 12.12.2014 р. проведеної Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУМВС України в Харківській області в сумі 786 грн. 24 коп. (сімсот вісімдесят шість гривень двадцять чотири копійки) стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в дохід держави на р/р 31419544700005 код банку 37999680 МФО 851011 код доходів 24060300 установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3