Справа №560/730/16-ц
30 серпня 2016 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Крім того, просить суд визначити місце проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із нею, а також після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, яке вона мала в шлюбі «ОСОБА_1».
Свої вимоги мотивує тим, що відносини між нею та відповідачем почали поступово погіршуватись. Підставами для цього стали втрата взаєморозуміння, почуттів, розчарування. Відповідач нехтує сімейними цінностями, відмовляється піклуватися про збереження сімейних відносин. Шлюб носить суто формальний характер. У зв'язку з цим, вона була змушена звернутися до суду.
До початку розгляду справи від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Від відповідача до початку розгляду справи надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов визнає.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.6) вбачається, що шлюб між сторонами зареєстрований 07 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного старну реєстраційної служби Дубровицького районного управління юстиції у Рівненській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено запис №120.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.4) вбачається, що у сторін є спільна дитина: дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що сторони не ведуть спільного сімейного життя, господарства, не підтримують подружніх стосунків, між ними втрачено любов та взаємоповагу, сім'я розпалася остаточно, зберегти її неможливо.
Суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та інтересам їх дитини.
Відповідно до статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись статтями 105, 110, 112, 113, 161 Сімейного кодексу України, статтями 10, 60, 212-215, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов задоволити.
Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 07 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дубровицького районного управління юстиції у Рівненській області, про що складено відповідний актовий запис №120 - розірвати.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір'ю ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачці залишити «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду І.В. Оборонова