Копія
18 серпня 2016 р. Справа №818/921/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,
представника позивача - Рудченка О.М.,
представника відповідача - Войтенка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/921/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Електрифікатор» (далі - позивач, ТОВ «ВКК «Електрифікатор») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.07.2016 №Ю-21953-17, якою зобов'язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 19541 грн. 97 коп. Вважає дії позивача такими, що вчинені в межах чинного законодавства, порушень з боку ТОВ «ВКК «Електрифікатор» не було, оскільки ним у встановлені строки платіжними дорученнями від 06.05.2016 №228, від 13.05.2016 №234, від 18.05.2016 №247 були перераховані кошти на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2016р. у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Невчасне ж зарахування коштів відбулось з незалежних від позивача причин, а саме через введення 20.05.2016 стосовно ПУАТ «Фідобанк», через який сплачувались зазначені кошти, тимчасової адміністрації та блокуванням всіх рахунків банківської установи. У зв'язку з цим позивач вважає, що у відповідача не було правових підстав для виставлення вимоги про повторну сплату позивачем вказаного платежу.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, дії ДПІ у м. Сумах вважає такими, що відповідають чинному законодавству. Зазначає, що Податковим кодексом України передбачено звільнення платників податків від відповідальності, лише в разі несвоєчасного або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджету. В даному ж випадку кошти зовсім не були зараховані до бюджету, тобто факт несвоєчасного чи не у повному обсязі зарахування до бюджету податків та зборів, відсутній, а тому просить у задоволенні позову відмовити (а.с.28-29).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позові, підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченні (а.с.28-29), та просив у їх задоволенні відмовити.
Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем, який відповідно до пп.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зареєстрований платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,17.06.2016 до ДПІ у м. Сумах було подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованим особам та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2016р. (а.с.9-14).
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Таким чином, останнім днем сплати єдиного внеску за травень 2016 року є 20 червня 2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.15-17) позивачем до установи банку ПАТ «Фідобанк» були подані платіжні доручення від 06.05.2016 №228, від 13.05.2016 №234, від 18.05.2016 №247, однак, кошти за останнім платіжним дорученням на суму 225136 грн. 35 коп. не були банком проведені через введенням 20.05.2016 тимчасової адміністрації та блокуванням всіх його рахунків.
Обставини, пов'язані з введенням 20.05.2016 тимчасової адміністрації підтверджуються листом ПАТ «Фідобанк» від 01.06.2016 року № 2-3/33-ВА-ОГ (а.с. 36).
Враховуючи зазначене, позивач листом від 26.05.2016 №12-05/16 повідомив контролюючий орган про надання до установи банку 18.05.2016 платіжного доручення на перерахування суми єдиного внеску за травень 2016 р. та про його невиконання з незалежних від позивача причин (а.с.18), однак, вказаний лист відповідачем не був прийнято до уваги (а.с.19).
Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У зв'язку з тим, що станом на 30.06.2016, за позивачем значилась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2016 року (а.с.30-32), 04.07.2016 позивачу було надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-21953-17, якою зобов'язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 19541 грн. 97 коп. (а.с.8).
Надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №174 від 01.06.2011 передбачено, що виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня (п.1.13).
Дата валютування, згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» - це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжних систем. При цьому проведення переказу грошей є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Отже, виконання платником обов'язку по перерахуванню в бюджет суми зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум зобов'язання відповідальність несе банк.
Так, серед іншого, відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями пп.32.2 статті 32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
За приписами пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Судом встановлено, що позивач подав платіжне доручення від 18.05.2016 №247 про перерахування грошових коштів у розмірі 225136 грн. 35 коп. з призначенням платежу: «єдиний внесок за травень 2016 року». Вказане платіжне доручення банківська установа прийняла до виконання, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням з відміткою банку від 18.05.2016 (а.с.17). Тобто, платіжне доручення було прийнято банківською установою до введення тимчасової адміністрації 20.05.2016.
Таким чином, позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2016 р. сплачено в межах граничного строку.
Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/органсплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином, враховуючи, що визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, суд приходить до висновку, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за неперерахування, несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що надіслання оскаржуваної вимоги є безпідставним, вона не відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1378грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.07.2016 №1009 (а.с.3), отже, йому відшкодовується за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сумах сума судового збору в розмірі 1378грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах №Ю-21953-17 від 04.07.2016 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 19541,97 грн.
Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" (код ЄДРПОУ 36550495) витрати зі сплати судового збору в сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах (код ЄДРПОУ 39563287).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 23.08.2016 року.
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов