ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.08.2016Справа №910/30627/15
За позовом: Львівського комунального підприємства "ЗАЛІЗНИЧНЕТЕПЛОЕНЕРГО";
до: публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ";
про: зобов'язання вчинити дії.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Дмитрук М.О. - за довіреністю від 17.06.2016 № 190;
відповідача: Громніцький Ю.П. - за довіреністю від 13.05.2014 № 14-132.
Львівське комунальне підприємство "ЗАЛІЗНИЧНЕТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з набуттям чинності 06.06.2015 змін до ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" та враховуючи погашення позивачем перед відповідачем заборгованості за природний газ, спожитий до 2014 року, в строк до 01.09.2015, є підстави для списання нарахованих на таку заборгованість пені, штрафних та фінансових санкцій, а саме: 126.421,47 грн. - пені, 23.493,36 грн. - 3% річних та 164.853,00 грн. інфляційних втрат, стягнуті рішенням господарського суду Львівської області від 31.08.2015 у справі № 914/4518/15 і підставою для виникнення права на реструктуризацію.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2016 у справі № 910/30627/15 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 господарського суду міста Києва від 21.01.2016 у справі № 910/30627/15 скасовано, позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 вказані вище судові акти скасовано, а дану справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 21.01.2016 № 04-23/1160 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/30627/15, за результатами якого зазначену справу передано на розгляд судді Балац С.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2016 суддею Балац С.В. прийнято до свого провадження справу № 910/30627/15. Розгляд даної справи призначено судом на 18.07.2016.
Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 18.07.2016 відклав розгляд даної справи на 08.08.2016.
В судовому засіданні 08.08.2016 оголошено перерву до 22.08.2016.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням того, що оскільки станом на 06.06.2015 у позивача була відсутня заборгованість за спожитий природний газ до 01.01.2014, що встановлено господарським судом Львівської області під час розгляду справи № 914/4518/15 (заборгованість виникла за газ, поставлений протягом січня - грудня 2013 року), норми ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, списання пені, штрафних та фінансових санкцій є одним із елементів реструктуризації заборгованості (на підставі відповідного типового договору про реструктуризацію заборгованості, форма якого затверджується КМУ), і не може розглядатися як самостійна підстава для списання поза вищевказаною процедурою.
В судовому засіданні 22.08.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Господарським судом Львівської області за результатами розгляду позову публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - відповідач) до Львівського комунального підприємства "ЗАЛІЗНИЧНЕТЕПЛОЕНЕРГО" прийнято рішення від 31.08.2015 у справі № 914/4518/14 про стягнення з позивача 126.421,47 грн. - пені, 23.493,36 грн. - 3% річних та 164.853,00 грн. - інфляційних втрат.
Відповідно до вказаного рішення, підставою для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат стала несвоєчасна оплата придбаного в період з 01.01.2013 по 31.12.2013 природного газу. Газ було придбано за договором про закупівлю природного газу від 12.02.2013 № 13/3370-ТЕ-21 укладеного між позивачем, як покупцем та відповідачем, як продавцем.
Дане рішення набрало законної сили, на виконання якого господарським судом Львівської області 21.09.2015 видано відповідний наказ.
Відповідно до ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" від 14.05.2015 № 423-VIII дата набрання чинності - 06.06.2015, на яку посилається позивач) заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 01.01.2014 до 31.12.2014 (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.
Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.2014 (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ".
Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.
У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін.
Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України.
Спір між сторонами судового процесу, на думку позивача, виник внаслідок того, що у зв'язку з набуттям чинності 06.06.2015 змін до ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - Закон) та враховуючи погашення позивачем перед відповідачем заборгованості за природний газ, спожитий до 2014 року, в строк до 01.09.2015, є підстави для списання нарахованих на таку заборгованість пені, штрафних та фінансових санкцій, а саме: 126.421,47 грн. - пені, 23.493,36 грн. - 3% річних та 164.853,00 грн. інфляційних втрат, стягнуті рішенням господарського суду Львівської області від 31.08.2015 у справі № 914/4518/15 і підставою для виникнення права на реструктуризацію.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням такого.
Судом встановлено, що станом на 06.06.2015 у позивача перед відповідачем була наявна заборгованість за спожитий до 01.01.2014 природний газ в сумі 1.290.695,38 грн., про що свідчить лист відповідача від 06.06.2015 № 26-4143/1.2.-15, який наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.
Вказана сума заборгованості позивачем була повністю погашена 06.07.2015, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.
Тобто позивачем виконані вимоги з погашення такої заборгованості позивачем протягом 3-х місяців з дня набрання чинності вказаним Законом (до 01.09.2015).
Також у позивача перед відповідачем була наявна заборгованість за спожитий природний газ після 01.01.2014 та 31.12.2014, що вказано в акті звіряння розрахунків від 31.08.2015, який підписаний сторонами спору та скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді копії.
Виходячи із системного аналізу ч. 13 ст. 18 Закону предметом його регулювання є заборгованість (а відтак, і штрафні санкції нараховані на неї), що залишилась не погашеною на день набрання чинності цим законом - 06.06.2015, за природний газ, спожитий в період з 01.01.2014 до 31.12.2014.
Однак, позивачем заявлені вимоги про списання нарахованих штрафних та фінансових санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість перед відповідачем за спожитий природний газ, яка виникла до 01.01.2014.
При цьому, відповідно до наведених норм статті 18 Закону списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій є одним з елементів процедури реструктуризації заборгованості за природний газ, спожитий у 2014 на підставі відповідного типового договору про реструктуризацію заборгованості, форма якого затверджується КМУ, та не розглядається як самостійна підстава для списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій поза вказаною процедурою реструктуризації.
Договір про реструктуризацію між мторонами спору укладений не був, а тому списання пені, 3 % річних та інфляційних втрат без укладення такого договору є неправомірним.
Втрата чинності Законом жодним чином не впливає на правовідносини сторін спору, оскільки останні виникли під час його дії.
Крім того, Законом не визначено списання 3% річних та інфляційних втрат, оскільки ці нарахування не є ані штрафними, ані фінансовими санкціями, а є компенсацією кредитору за збитки, понесені внаслідок знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період прострочення платежу.
3 % річних та інфляційні нарахування не є санкціями, а є частиною грошового зобов'язання та виступають специфічним способом відшкодування мінімального розміру реальних збитків, що є неминучими у разі прострочення грошового зобов'язання та стягуються незалежно від вини боржника.
Про компенсаційний характер нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України неодноразово вказував Верховний Суд України, який зазначив, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника (постанова від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Підсумовуючи викладене вище суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позовні вимоги заявлені поза процедурою реструктуризації, яка встановлена Законом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29 серпня 2016 року
Суддя С.В. Балац