Справа № 761/26965/14-ц
Провадження № 4-с/761/162/2016
15 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2, -
У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - скаржник) звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в які просила скасувати постанову від 19.02.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №50224958, винесена на підставі виконавчого листа №761/26965/14, що виданий Шевченківським районним судом м. Києва від 04.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі - 1827 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.02.2016 року головним державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві ОСОБА_2 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії ВП №50224958, на підставі виконавчого листа №761/26965/14, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 04.06.2015 року. З даною постановою ОСОБА_1 не погоджується та вважає такою, що винесена з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.12.2015 року зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2015 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення касаційного розгляду. Таким чином, постанова головного державного виконавця від 19.02.2016 року є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Скаржник у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити, також зазначив, що 01.03.2016 року зверталась до відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про зупинення виконавчого провадження у порядку п. 4 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», однак станом на 20.05.2016 року виконавче провадження знаходиться на примусовому виконанні. Крім того, державний виконавець, всупереч ч. 2 ст. 52, п. 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» проігнорував приписи законодавства та виніс постанову про арешт не в межах суми боргу, як того вимагає закон, а всього майна, що є грубим порушенням вимог законодавства України.
Головний державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, але надав суду копію виконавчого провадження №50224958.
Суд, вислухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, вважає що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.06.2015 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №761/26965/14-ц про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 1 827,00 грн. (а.с. 30-31).
19.02.2016 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 50224958. (а.с. 34-35).
Постановою від 19.02.2016 року державного виконавця у цьому провадженні накладено арешт все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. (а.с. 37).
Заявник неодноразово звертався до державного, тому провадження було зупинено (а.с.49). Між тим, згідно інформації про виконавче провадження від 15.08.2016 року даних про провадження як зупинене немає.
Зважаючи на зупинення виконання рішення суду від 06.03.2015 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 03.12.2015 року будь-які виконавчі дії проведені бути не можуть після зазначеної дати, що вказує на незаконність оскаржуваних постанов державного виконавця та їх скасування.
Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду від 07.06.2016 року було постанову державного виконавця відділу ДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві про відкриття виконавчого провадження, що в розумінні ст.ст.19,25,27 ЗУ «Про виконавче провадження» виключає проведення будь-яких виконавчих дій у нього.
Між тим, хвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2015 року по цивільній справі за позовом Публіного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» дор ОСОБА_3, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.12.2015 року зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року по вказаній справі (а.с. 6).
Відповідно до ст. 328 ЦПК України, за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у п. 18 роз'яснив, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК. Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Враховуючи те, що ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, а станом на даний час остаточне рішення по даній справі не прийнято, з урахуванням зупинення всього виконання, а постанова про відкриття виконавчого провадження скасована, таким чином винесена постанова від 19.02.2016 головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ в м. Києві ОСОБА_2 про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження є неправомірною, а отже підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214,215 ЦПК України,ЗУ «Про виконавче провадження»,
Скаргу задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову від 19.02.2016 року головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ в м. Києві ОСОБА_2 про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження, у виконавчому провадженні №50224958, що винесена на підставі виконавчого листа №761/26965/14, що виданий Шевченківським районним судом м.Києва 04.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі - 1827 грн.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: