ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
29 серпня 2016 року м. Київ № 826/10878/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до третя особаНаціонального банку України, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Промінвестбанк»
прозобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2016 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі з дня її отримання.
Матеріалами справи підтверджено, що зазначена вище ухвала суду отримана нарочно 05.08.2016.
12.08.2016 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника позивача, в якій останній просить про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Дослідивши наявні в матеріалах позовної заяви докази, оцінивши повідомлені заявником обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Закону України "Про судовий збір".
01.09.2015 набули чинності зміни внесені до Закону України "Про судовий збір" 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674).
Так, ст. 5 вказаного закону визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі - у справах про стягнення аліментів;
4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;
10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;
13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Тобто, як вбачається, даної нормою визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 (номер справи №1-26/2011) положення Закону, які є предметом офіційного тлумачення у справі, спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, що захищаються публічною владою. Тому в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Тобто, як слідує з наведеного, положення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" відноситься до реалізації прав споживачів саме під час укладання та виконання споживчих кредитів. В свою чергу посилання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору не може бути прийняте судом, оскільки предметом розгляду адміністративної справи № 826/10878/16 є зобов'язання Національного банку України надати відповідь на інформацію, та зобов'язання вчинити інші дії, що не віднесені до реалізації прав споживачів саме під час укладання та виконання споживчих кредитів.
Тобто, оскільки відносини, що становлять предмет даної адміністративної справи, є відмінними від тих, які підпадають під регулювання Закону України "Про захист прав споживачів", а відтак, положення ч. 3 ст. 22 цього Закону застосуванню у даному випадку не підлягають, що свідчить про помилковість тверджень позивача стосовно наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору при поданні адміністративного позову у цій справі.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Отже, дослідивши наявні у справі матеріали, а також проаналізувавши доводи позивача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору з підстав його необгрунтованості та невмотивованості.
Таким чином, суд дійшов до висновку про не виконання ОСОБА_1 вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 18.07.2016.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Приймаючи до уваги те, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 18.07.2016, суд дійшов до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись п.1 ч.3 ст.108, ст.ст. 158, 160, 165 КАС України, суд -
1. Відмовити у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
4. Попередити позивача, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя А.С. Мазур