79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" серпня 2016 р. Справа № 909/1313/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Зварич О.В.
ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.,
та представників:
позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи);
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, вих. № 14/2-1354В від 19.07.2016
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2016 (суддя Цюх Г.З.) про розстрочку виконання рішення
у справі № 909/1313/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: Державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго”, м. Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості в сумі 121 968, 69 грн.
В листопаді 2015 року ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго” про стягнення заборгованості в сумі 121 968, 69 грн (15 636, 22 грн 3% річних та 106 332, 47 грн інфляційних втрат). Позов заявлено на підставі договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2308/11 від 30.09.2011, укладеного позивачем та відповідачем.
Позовні вимоги обгрунтовувалсь неналежним виконанням відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати переданого у власність покупцю імпортованого природного газу, у зв'язку з чим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2016 позовні вимоги задоволено частково.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 106 332, 47 грн інфляційних втрат, 15 535, 34 грн 3% річних та 1 828, 02 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане судове рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось, отже набрало законної сили.
На примусове виконання рішення Господарським судом Івано-Франківської області видано наказ від 26.02.2016.
Надалі, в липні 2016 року ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2016 у даній справі на 5 років.
Заява обгрунтована скрутним фінансовим становищем підприємства у зв'язку з тим, що основним та єдиним видом діяльності підприємства є постачання теплової енергії для населення та юридичних осіб. Боржник вказує, що тарифи з централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії. Затверджені для ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго” тарифи є збитковими. Зазначає, що станом на 01.06.2016 різниця в тарифах на теплову енергію в сумі 39 695,5 тис. грн невідшкодована підприємству в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015 “Про питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що виробляються, транспортуються та постачаються населенню”. Дебіторська заборгованість споживачів перед ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго” станом на 01.06.2016становить 66 647 188,19грн, з яких 13 400 747,60грн. - заборгованість бюджетних організацій та 36 469 084,66 грн заборгованість населення. Підприємство щомісяця укладає договори про реструктуризацію заборгованості з організаціями, які фінансуються з державного чи місцевих бюджетів, а кошти, що надходять від таких споживачів спрямовуються на погашення заборгованості перед ПАТ “НАК “Нафтогаз”. Вказує, що за 5 місяців 2016 року збитки підприємства становлять 141 789 799 грн, що підтверджується довідкою №20/1570 від 04.07.2016. Стверджує, що підприємство також має значний податковий борг, який станом на 01.03.2016 становив 27 027 455,29грн, що підтверджується листом ДПІ у м. Івано-Франківську від 02.03.2016. Відтак вказує, що стягнення заборгованості в примусовому порядку шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки та майно матиме наслідком повне зупинення статутної діяльності підприємства, невиплати заробітної плати працівникам, унеможливлення надання послуг з теплопостачання фізичним та юридичним особам, несплати обов'язкових платежів до бюджету.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2016 у справі № 909/1313/15 заяву ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2016 у даній справі задоволено частково.
Розстрочено виконання даного рішення суду на 12 місяців зі сплатою щомісячно з серпня 2016 року по липень 2017 року по 10 155, 64 грн.
Місцевий господарський суд при прийнятті ухвали, виходив, зокрема з обгрунтованості доводів боржника щодо його скрутного фінансового стану. Суд також врахував, що присуджені до стягнення кошти не є основним боргом, а складаються із сум 3% річних та інфляційних втрат. Відтак з метою недопущення негативних соціальних та інших наслідків через зупинення діяльності боржника, враховуючи інтереси споживачів, зокрема, щодо можливості постачання їм теплової енергії, та дотримуючись балансу інтересів обох сторін, суд дійшов висновку, що ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго” на день винесення ухвали є неспроможним виконати рішення суду разовим платежем з незалежних він нього причин, та вирішив розстрочити виконання рішення на 12 місяців.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач - ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2016 та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення, відмовити в повному обсязі.
Зокрема, скаржник зазначає, що боржником не надано доказів наявності виключних підстав для розстрочки виконання рішення, зокрема, доказів загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках чи відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення. Поряд з тим вказує, що, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд мав би врахувати інтереси та фінансовий стан обох сторін. Зазначає, що відповідно до Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2015 рік та Балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 31.12.2015 чистий збиток стягувача становить 25 096 085тис.грн, його заборгованість перед своїми контрагентами становить 34 765 443 тис. грн. Вважає, що суд повинен був врахувати ступінь вини боржника у виникненні спору, зокрема, факт неналежного виконання ним своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №12/1001-Б0-15 від 19.01.2012 щодо погашення заборгованості в розмірі 22 025 693 ,36 грн за природний газ, поставлений у березні-липні 2012року, який він мав оплатити до 14.08.2012. Ці обставини встановлені судовими рішеннями у справі № 909/714/13. Також вказує, що внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ стягувач (позивач) змушений був залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, станом на 31.02.2015 розмір його довгострокових кредитів становив 34 824 720 тис. грн. Загальна сума 3% річних та інфляційних втрат не компенсує повністю збитків стягувача від сплати відсотків за комерційними кредитами. Відтак вважає, що таке довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин даної справи.
Відповідач (боржник) явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак від директора підприємства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням повноважного представника підприємства у відпустці. До вказаного клопотання долучено копію наказу про надання ОСОБА_3 відпустки.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу Господарського суду Івано_франківської області від 14.07.2016 та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні заяви боржника про розстрочку виконання судового рішення відмовити в повному обсязі. Проти задоволення клопотання відповідача заперечив.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Слід зазначити, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась. Більше того, як вбачається з доданого відповідачем наказу №35в від 08.08.2016 про відпустку ОСОБА_3, її обов'язки покладено на іншу особу - ОСОБА_4 Однак, відповідачем не додано доказів неможливості явки ОСОБА_4 в судове засідання, так як і не подано доказів неможливості розгляду оскаржуваної ухвали за їх відсутності.
Більше того, наслідком відкладення розгляду справи буде вихід за межі строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ст. 102 ГПК України.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2016 у справі № 909/1313/15 змінити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктом 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 № 9 роз'яснено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які визначає суд, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, при відстроченні чи розстроченні виконання рішення суд повинен враховувати інтереси обох сторін.
З оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що при розстроченні виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2016 у справі №909/1313/15 про стягнення з ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго” на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України” 106 332, 47 грн інфляційних втрат, 15 535, 34 грн 3% річних, суд першої інстанції врахував незадовільний фінансовий стан боржника, причини такого стану, можливість настання негативних наслідків при ненаданні розстрочки, а також, що присуджені до стягнення кошти не є основним боргом, а складаються із сум 3% річних та інфляційних втрат. Відтак суд дійшов висновку, що ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго” на день винесення ухвали є неспроможним виконати рішення суду разовим платежем з незалежних він нього причин, та вирішив розстрочити виконання рішення на 12 місяців.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на 01.06.2016 дебіторська заборгованість споживачів перед ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго” становить 66 647 188,19грн, у т.ч.: 13 400 747,60грн - заборгованість бюджетних організацій та 36 469 084,66 грн заборгованість населення. Згідно з довідкою №20/1562 від 01.07.2016 заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася споживачам, становить 39 695,5тис.грн
Збиток ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго” на кінець І-го кварталу 2016 року відповідно до звіту про фінансові результати становив 38374 тис.грн
З огляду на вказані обставини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у боржника обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, та з висновком про неможливість виконання боржником рішення суду від 12.02.2016 разовим платежем.
Водночас, з оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції не з'ясував в повному обсязі обставин, як мають значення для справи, зокрема, не врахував подані стягувачем до заперечень на заяву про розстрочку виконання рішення звіт про фінансові результати ПАТ “НАК “Нафтогаз” за 2015 рік та баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2015, згідно з якими чистий збиток стягувача становить 25 096 085 тис.грн, його заборгованість перед своїми контрагентами становить 34 765 443 тис. грн, а дебіторська заборгованість - 33 999 240 тис.грн.
Як зазначено вище, надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися судом з урахуванням інтересів як боржника, так і стягувача та із дотриманням балансу інтересів двох сторін.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами скаржника та вважає, що розстрочення судом першої інстанції виконання рішення суду на 12 місяців є надто тривалим, таке розстрочення надане судом без врахування фінансового стану та майнових інтересів стягувача. Відтак, з урахуванням фінансового стану та майнових інтересів обох сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що обґрунтованим буде надання розстрочки виконання рішення суду на 6 місяців.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов помилкового висновку про розстрочку терміном на 12 місяців.
Отже, ухвалу суду першої інстанції слід змінити та розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2016 у справі № 909/1313/15 на 6 місяців.
З огляду на часткове задоволення вимог, викладених в апеляційній скарзі, судовий збір покладається на сторони порівно.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 91, 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2016 у справі № 909/1313/15 змінити, виклавши абзац 2 та 3 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2016 на 6 місяців, починаючи з серпня 2016 року по грудень 2016 року шляхом сплати помісячно по 20 311, 30 грн та в січні 2017 року - 20 311, 31 грн.
3. Стягнути з Державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго”, ідент. код 03346058, місцезнаходження: 76009, м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59А, на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, ідент. код 20077720, місцезнаходження, 01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, - 689,00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повна постанова складена 26.08.2016.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Хабіб М.І.