1[1]
Справа № 11 сс/796/2804/2016 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія скарга Доповідач ОСОБА_2
23 серпня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
При секретареві ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в розташуванні суду за апеляційною скаргою заявника на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року, якою скарга ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ГУ НП у місті Києві, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР йому повернута та матеріали судової справи і долучені до апеляційної скарги, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року скарга ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ГУ НП у місті Києві, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР йому повернута.
На обґрунтування слідчий суддя вказав, що бездіяльність відповідної посадової особи ГУ НП у місті Києві, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, була вчинена 11 травня 2016 року, бо заяву про кримінальне правопорушення ОСОБА_6 подав до ГУ НП напередодні, 10 травня 2016 року.
Оскільки ж свою скаргу на цю бездіяльність ОСОБА_6 до слідчого судді надав лише 23 травня 2016 року, слідчий суддя визнав, що скаржник пропустив встановлений ч.1 ст. 304 КПК України строк оскарження цієї бездіяльності, а про його поновлення клопотання не заявив та причин пропуску строку не обґрунтував і на цих підставах, посилаючись на положення п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя повернув скаргу ОСОБА_6 .
Не погодившись зі вказаним рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що слідчий суддя допустився помилки у визначенні строку оскарження бездіяльності посадових осіб ГУ НП у місті Києві, а тому просить оскаржену ухвалу скасувати і повернути скаргу на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому він зауважує також, що текст ухвали слідчого судді він отримав 26 липня 2016 року, апеляційну скаргу подав 1 серпня цього ж року, тобто встановлений строк оскарження ухвали слідчого судді ним пропущений не був.
З цим міркуванням судова колегія погоджується, бо воно підтверджене наявною в матеріалах судової справи розпискою ОСОБА_6 про дату отримання ним копії ухвали слідчого судді, датою, вказаною в апеляційній скарзі та датою, вказаною на відбитку поштової печатки на конверті, а тому, не зважаючи на те, що до Апеляційного суду міста Києва апеляційна скарга надійшла та зареєстрована 10 серпня 2016 року, визнає, що строк апеляційного оскарження ОСОБА_6 пропущено не було і приймає апеляційну скаргу до розгляду по суті.
Вивчення тексту ухвали слідчого судді, долучених до цієї ухвали матеріалів судової справи та надланих ОСОБА_6 разом з апеляційною скаргою відомостей показує, що ОСОБА_6 звернувся із заявою про кримінальне правопорушення до ГУ НП у місті Києві 10 травня 2016 року.
Відтак вказані ним в заяві відомості належало впродовж не більш, ніж 24 годин внести до ЄРДР.
Остільки ж цього вчинено не було, остільки бездіяльність, яка полягала у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР була вчинена принаймні 12 травня 2016 року.
Конструкція ч.1 ст. 304 КПК України законодавцем складена так, що передбачає можливість подати скаргу на бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачену ч.1 ст. 303 КПК України, тобто в тому числі і таку, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, протягом десяти днів з моменту вчинення бездіяльності.
Таким чином, оскільки бездіяльність вчинено 12 травня 2016 року, остільки скарга на цю бездіяльність, за вказаним вище загальним правилом, могла бути подана протягом десяти днів від вказаної дати, тобто до 22 числа того ж місяця включно.
Втім, як видно з календаря, 22 травня 2016 року це вихідний день, неділя, а тому, в силу ч.7 ст. 115 КПК України, яка встановлює, що якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи, останнім днем строку оскарження бездіяльності у цьому випадку був саме день 23 травня 2016 року, коли реально ОСОБА_6 і подав скаргу до слідчого судді.
Таким чином, висновок слідчого судді про пропуск ОСОБА_6 строку оскарження бездіяльності суперечить положенням кримінального процесуального закону, є хибним, а інших підстав для повернення скарги ОСОБА_6 в оскарженій ухвалі не названо.
За таких обставин судова колегія позбавлена можливості безпосередньо дослідити доводи скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб ГУ НП у місті Києві, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР і, задовольняючи в повному обсязі апеляційну скаргу, призначає новий розгляд у суді першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року, якою скарга ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ГУ НП у місті Києві, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР йому повернута задовольнити, вказану ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
[1]