ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 серпня 2016 року № 826/11825/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві, Головного управління ДФС у Київській області
провизнання протиправними та скасування рішень від 22.01.2015 р. № 0000072100, № 0000082100,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві, Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 22.01.2015 р. № 0000072100, № 0000082100.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо проведення фактичної перевірки магазину, який розташований за адресою: вул. Леніна, 28-Б, с. Вороньків, Київська область.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх повністю. Вважає, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню з огляду на те, що акт за результатами фактичної перевірки 19.09.2014 р. № 930/10-36-21/НОМЕР_3 був складений органом, який на час проведення перевірки та складання акту вже знаходився на стадії припинення, не мав право на проведення перевірки у відповідності до статті 31 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16.01.2014 р. зі змінами згідно із Законом № 1622-VII від 31.07.2014 р.) та постановою КМУ № 408 від 13.08.2014 р.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні. Вважає, що перевірка була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив.
Зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача 2, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Головним управлінням Міндоходів у Київській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Перевіркою встановлено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною нижчою мінімальних роздрібних цін, а саме: реалізацію пляшки коньяку «Грінвіч» за ціною 56,50 грн. при мінімальній роздрібній ціні встановленій постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» 59,01 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 19.09.2014 р. № 001; реалізацію коньяку «Кримський» за ціною 55,30 грн. при мінімальній роздрібній ціні, встановленій постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» 59,01 грн., що підтверджено фіскальним чеком від 19.09.2014 р. № 002.
За результатами перевірки ГУ Міндоходів у Київській області складено акт від 19.09.2014 р. № 930/10-36-21/НОМЕР_3.
В подальшому, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві винесено рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій:
- від 22.01.2015 р. № 0000072100, яким за порушення ст. 18 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції у розмірі 10 000,00 грн.;
- від 22.01.2015 р. № 0000072100, яким за порушення ст. 18 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції у розмірі 10 000,00 грн.
Позивачем подано до начальника ГУ ДФС у Київській області скаргу на дії працівників податкової інспекції від 22.09.2014 р.
Головне управління Міндоходів у Київській області розглянуло скаргу ФОП ОСОБА_1 від 22.09.2014 р. та надало відповідь від 15.10.2014 р. № 1415/Д/10-36-21-02, в якій зазначила, що інформація, викладена в скарзі не відповідає дійсності та не ґрунтується на реальних фактах. Копію відповіді було скеровано Прокуратурі Київської області.
Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі по тексту - Закон № 481/95-ВР).
Як закріплено у преамбулі названого Закону, він визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з ч.1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Таким чином, до компетенції податкового органу належить проведення перевірки суб'єкта господарювання щодо дотримання вимог нормативно-правових актів, якими встановлені правила торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до пп. 80.2.2. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, інспекторами ГДРІ Івановим Д.О. та Атабєговим І.М. було проведено перевірку магазину, що розташований за адресою: Бориспільський район, с. Воронків, вул. Леніна, 28-Б, що належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1
Перевірка проводилася на підставі направлень № 2017 від 19.09.2014 р. та № 2016 від 19.09.2014 р. на проведення фактичної перевірки з 19.09.2014 р. по 28.09.2014 р. на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та наказу ГУ Міндоходів у Київській області від 28.08.2014 р. № 356 з метою контролю за дотриманням суб'єктом господарювання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів.
Таким чином, ознайомившись із направленнями на проведення перевірки, суд приходить до висновку, що останні мають всі, передбаченні чинним законодавством реквізити, зокрема, дату складання, період проведення перевірки, посадову особу, якій доручається проведення перевірки, підстави та мету її проведення, підпис керівника та печатку.
ГДРІ ГУ Міндоходів у Київській області Івановим Д.О. та Атабєговим І.М. було складено акти відмови від підписання та отримання акту перевірки від 18.09.2014 р. № 930/10-36-21/НОМЕР_3, з яких вбачається, що після ознайомлення із актом від 18.09.2014 р. № 930/10-36-21/НОМЕР_3 ОСОБА_4 (продавець) відмовилася від його підписання та отримання.
Окрім того, із наявних в матеріалах справи розписок № 2016, № 2017 вбачається, що ОСОБА_4 (продавець) ознайомилася із направленнями на проведення фактичної перевірки та наказом на її проведення.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що посилання позивача на те, що під час перевірки ГДРІ ГУ Міндоходів у Київській області Івановим Д.О. та Атабєговим І.М. не було надано направлень на проведення перевірки на кожного перевіряючого та не складено жодного документа за результатами перевірки, спростовуються матеріалами справи.
Положеннями ст. 18 Закону № 481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
За визначенням абз. 13 ч. 2 цієї ж статті до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Отже, факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною нижчою мінімальних роздрібних цін, а саме: реалізація пляшки коньяку «Грінвіч» за ціною 56,50 грн. при мінімальній роздрібній ціні встановленій постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» 59,01 грн.), підтверджується фіскальним чеком від 19.09.2014 р. № 001; реалізації коньяку «Кримський» за ціною 55,30 грн. при мінімальній роздрібній ціні, встановленій постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» 59,01 грн., підтверджується фіскальним чеком від 19.09.2014 р. № 002.
Водночас, вирішуючи дану справу, суд виходить із наступного.
Відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р. N 67 «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів» ліквідовано Міністерство доходів і зборів (постанова втратила чинність).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. N 160 «Про утворення Державної фіскальної служби» утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.
В свою чергу, реорганізація Головного управління Міндоходів у Київській області відбувалася на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», згідно з наказом Державної фіскальної служби України від 13.08.2014р. № 41 «Про організацію утворення територіальних органів Державної фіскальної служби».
Як встановлено судом, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» Головне управління Міндоходів у Київській області було реорганізовано у Головне управління ДФС у Київській області.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року N 755-IV (надалі - Закон N 755-IV) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) врегульовано відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.
За визначенням статті 1 названого Закону принцип мовчазної згоди у сфері державної реєстрації - принцип, згідно з яким державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення.
Відповідно до ч. 3. ст. 24-1 Закону N 755-IV документи для здійснення державної реєстрації новоутвореного та утвореного в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення центрального органу виконавчої влади як юридичної особи подаються державному реєстратору за місцезнаходженням органу, що прийняв рішення про утворення центрального органу виконавчої влади, а у разі визначення місцезнаходження утвореного центрального органу виконавчої влади - за цим місцезнаходженням.
Згідно із статтею 33 цього ж Закону юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Таким чином, беручи до уваги те, що на час проведення перевірки запис про припинення ГУ Міндоходів у Київській області не було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно посилання позивача на те, що останнє не мало повноважень на проведення перевірки, суд вважає помилковим.
Окремо слід зазначити, що перебування державного органу влади в процесі припинення шляхом перетворення (реорганізації) не позбавляє останнього права здійснювати контроль за діяльністю суб'єктів господарювання та приймати відповідні рішення за результатами проведеного контролю.
Проте, статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» було установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. N 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» у зв'язку із запровадженням статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами Кабінет Міністрів України установив, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.
Надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Отже, наведеними положеннями було введено тимчасовий мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, беручи до уваги те, що станом на день проведення перевірки (19.09.2014 р.) ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. N 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» було введено обмеження на проведення перевірок фізичних осіб - підприємців контролюючими органами, суд приходить до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1, а відтак визнає прийняті за наслідками її проведення рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві про застосування фінансових санкцій від 22.01.2015 р. № 0000072100, № 0000082100 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві про застосування фінансових санкцій від 22.01.2015 р. № 0000072100, № 0000082100.
3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук