ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
29 серпня 2016 року №826/10369/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомпублічного акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії»
до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві
провизнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2016 ВП №51246888,
Публічне акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії головного державного виконавця Мороз Лесі Євгенівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2016 ВП №51246888;
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2016 ВП №51246888, винесену Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державним виконавцем необґрунтовано, без достатньої правової підстави, винесено оскаржувану постанову оскільки, за твердженням позивача, сплив строк пред'явлення постанови Державної авіаційної служби України від 30.01.2015 №2444 про стягнення боргу у сумі 136 000,00 грн., як виконавчого документа, до виконання. Крім того, за твердженням позивача, публічне акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» не є власником майна, яке б знаходилось на території, на яку поширюються функції Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, заперечень проти позову не надав, з огляду на що розгляд справи №826/10369/16 здійснено у порядку письмового провадження на підставі положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є. за результатами розгляду заяви про примусове виконання постанови №2444, виданої 30.01.2015 Державною авіаційною службою України, про стягнення боргу у сумі 136 000,00 грн. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2016 (ВП №51246888).
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Приписами частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
При цьому, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (частина перша статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»).
У силу пункту 8 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови та наявних у матеріалах справи доказів, виконавчим документом, на підставі якого відкрито виконавче провадження №51246888, є постанова Державної авіаційної служби про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 30.01.2015 №2444.
У свою чергу, частиною шостою статті 129 Повітряного кодексу України, якою врегульовано порядок накладення, оплати та стягнення штрафів за правопорушення в галузі цивільної авіації, визначено, що у разі якщо штраф не сплачено у строки, встановлені частиною четвертою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
При цьому, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 22 Закону України «Про виконавче провадження»).
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом (частина друга статті 22 Закону України «Про виконавче провадження»).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що документ про примусове виконання - постанова Державної авіаційної служби України від 30.01.2015 №2444 - поданий 26.05.2016, тобто з пропуском однорічного строку, встановленого приписами пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження».
У той же час, приписами статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Доказів переривання строку пред'явлення постанови Державної авіаційної служби України від 30.01.2015 №2444 до виконання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано, з огляду на що суд виходить з того, що законодавчих підстав, з якими пов'язується переривання строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, у даному разі немає.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає (частини друга та третя статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»).
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вказує на те, що у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2016 (ВП №51246888) про примусове виконання постанови Державної авіаційної служби України від 30.01.2015 №2444 про стягнення боргу у сумі 136 000,00 грн., оскільки станом на момент винесення вказаної постанови завершився строк для пред'явлення даного виконавчого документа до виконання. Іншого з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2016 ВП №51246888.
Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2016 ВП №51246888.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.