ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
03 серпня 2016 року місто Київ №826/11805/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2016 №0000172103, скасування рішення від 13.06.2016 №1005/14/10-36-10-01-04,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 18.03.2016 №0000172103;
- скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про результати розгляду скарги від 13.06.2016 №1005/14/10-36-10-01-04.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про результати розгляду скарги від 13.06.2016 №1005/14/10-36-10-01-04 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Приписами пункту 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно з частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем оскаржується рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про результати розгляду скарги від 13.06.2016 №1005/14/10-36-10-01-04 року про результати розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яким в порядку досудового (адміністративного) оскарження залишено без змін податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 18.03.2016 №0000172103, а скаргу - без задоволення.
У свою чергу, слід зазначити, що рішення про результати розгляду скарг, прийняті податковими органами в процедурі адміністративного оскарження рішень нижчестоящих органів (у даному випадку вказаних рішень про застосування фінансових санкцій), є таким, що не створюють юридичних наслідків. Вказані рішення, прийняті за результатами вирішення податкового спору в досудовому порядку, не покладають на платника податків обов'язку щодо сплати податків. Офіційним письмовим документом, який породжує для платника податків права та обов'язки, покладає обов'язки із сплати податків, є відповідне первинне рішення контролюючого органу.
Виходячи з наведеного у сукупності, рішення про результати розгляду скарги, яке містить висновки податкового органу щодо первинного рішення контролюючого органу, яким на платника податків покладені певні зобов'язання, не є рішенням (актом державного чи іншого органу) у розумінні пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки таке рішення не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, оскільки не містить обов'язкового припису для нього, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.
Даний висновок суду узгоджується з судовою практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.06.2012 у справі № К/9991/29420/12.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження в частині позовних вимог про скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 13.06.2016 №1005/14/10-36-10-01-04 про результати розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 належить відмовити.
Керуючись вимогами пункту 1 частини першої статті 109, статей 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 13.06.2016 №1005/14/10-36-10-01-04.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.