ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 серпня 2016 року 08:30 №826/9000/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України
до третя особа без самостійних вимог на предмет споруШевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві обслуговуючий кооператив «Б.І.П.»
про скасування постанови,
Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - обслуговуючий кооператив «Б.І.П.», у якій просить суд скасувати постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження винесену державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Байрамовим Т.Р. за виконавчим провадженням ВП №50989414 від 29.04.2016 з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2013 №523/13/7/26-61/0711/03.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова від 29.04.2016 ВП №50989414 винесена з порушенням приписів Законів України «Про виконавче провадження», «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду копію матеріалів виконавчого провадження №50989414 .
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2013 №523/13/7/26-61/0711/03, якою на обслуговуючий кооператив «Б.І.П.» накладено штраф у сумі 103 230,00 грн.
Супровідним листом «Про примусове виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві» від 06.04.2015 №10/26-32/0604/05 оригінал постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2013 №523/13/7/26-61/0711/03 був направлений до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.
30.04.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).
Зазначена постанова прийнята на підставі пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із тим, що заява стягувача про відкриття виконавчого провадження подана з порушенням вимог статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», а саме строк пред'явлення вищезазначеного документа до виконання закінчився.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2015 №826/11922/15 позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківському районного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 30.04.2015 ВП №47406221. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
04.09.2015 Державна архітектурно-будівельна інспекція України повторно звернулась до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві із листом про примусове виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2013 №523/13/7/26-61/0711/03.
Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві постановою від 29.04.2016 відмовив у відкритті виконавчого провадження №50989414, на підставі статті 22 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач не погоджуючись із постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.04.2016 №50989414, звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
Згідно частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Частина друга статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Аналіз наведених правових норм в їх сукупності свідчить, що відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача та на підставі виконавчого документа, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, є обов'язком державного виконавця.
У свою чергу підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачені у частині першій статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, у відкритті виконавчого провадження за заявою Державної архітектурно-будівельної інспекції України відмовлено у зв'язку із пропуском встановленого у статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» строку пред'явлення документа до виконання.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд керується такими мотивами.
Частина перша статті 22 Законом України «Про виконавче провадження» встановлює, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Таким чином, Закон України «Про виконавче провадження» передбачає, що строк пред'явлення до виконання інших виконавчих документів може мати іншу тривалість ніж рік, про що передбачено у відповідному законі.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудування регулюється Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів, є виконавчими документами і підлягають виконанню в порядку установленому Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Відповідно до пункту 4 частини третьої Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.
Тобто, зазначена вище норма Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює строк пред'явлення до виконання постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності тривалістю два роки.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що строк пред'явлення до виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 07.11.2013 №523/13/7/26-61/0711/03 триває до 07.11.2015, а тому приходить до висновку, що пред'явлення до виконання цієї постанови 04.09.2015 відбулося у межах встановленого строку.
При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що законом не передбачено інших строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, окрім встановлених статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в межах даного спору вони спростовуються положеннями статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що постанова головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Байрамова Т.Р. про відмову у відкритті виконавчого провадження №50989414 від 29.04.2016 прийнята за відсутності правових підстав, тому підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 29.04.2016 про відмову у відкритті виконавчого провадження №50989414.
3. Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) судові витрати в сумі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський