18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"29" серпня 2016 р. Справа № 925/995/16
Суддя господарського суду Черкаської області Гура І.І., розглянувши матеріали за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ", с. Павлівка Канівського району Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський", с. Піщане Золотоніського району Черкаської області про порушення провадження у справі про банкрутство,
23.08.2016 до господарського суду Черкаської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський".
Заява кредитора відповідає вимогам ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в новій редакції, чинній з 19.01.2013, далі - Закон).
Згідно з ч.1 ст.12 Закону у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу.
Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство надано довідку про кандидатуру для призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого у справі ОСОБА_1 (ліцензія арбітражного керуючого №АВ456396 від 27.02.2009, свідоцтво №72 від 08.02.2013).
У заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" просить суд вжити заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна боржника, а саме, ТОВ "Крокус" та боржнику, його керівним органам приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та укладати договори суборенди земельних ділянок, що знаходяться в адміністративних межах с. Гладківщина та перебувають в оренді у боржника та заборонити боржнику укладати угоди, направлені на відчуження незавершеного виробництва, сільськогосподарської продукції, а також, належного боржнику, майна.
Вказує, що необхідність такого заходу зумовлена тим, що боржник намагається здійснити дії, що зумовили б неможливість виконання рішення суду та задоволення вимог кредиторів, а саме, шляхом укладення фіктивних правочинів та інших документів намагається визнати право власності за іншими, пов'язаними з боржником, особами. Доказом є ухвала господарського суду Черкаської області від 15.07.2016 у справі №925/790/16 . Свідченням того, що дані особи є пов'язаними є відомості із ЄДР , де зазначено, що засновниками боржника, ТОВ "Крокус" та ТОВ "Морозівська птахофабрика" є одні й ті самі особи.
Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У разі вжиття заходів до забезпечення позову з ініціативи господарського суду відповідні дії мають бути мотивовані з урахуванням, зокрема, наведеного, а також припису п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.
З огляду на викладене, суд вважає вимогу про забезпечення вимог кредиторів необгрунтованою та не підтвердженою доказами, а тому відмовляє у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в новій редакції, чинній з 19.01.2013), суд
1.Прийняти до розгляду заяву про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" ( 19723, Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщане , вул. Шевченка, буд. 61, ідентифікаційний код 33418504).
2.Підготовче засідання призначити на 10 год. 00 хв. 13 вересня 2016 року.
Засідання провести у приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, каб. № 319.
Визнати явку представників сторін обов'язковою.
Звернути увагу учасників провадження у справі про банкрутство боржника, що причини неявки мають підтверджуватись доказами та що неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки, участі в іншому судовому засіданні), не позбавляє можливості керівника призначити іншого або представляти інтереси особисто, а також не позбавляє сторону можливості направити витребувані судом відомості і документи.
3.Зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_1 надати господарському суду до 09 вересня 2016 року заяву про участь у справі про банкрутство в якості розпорядника майна боржника.
4.Зобов'язати боржника до дня засідання надати суду наступні додаткові документи, докази, відомості, необхідні для вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство:
відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, який повинен містити відомості, передбачені ч.2 ст.13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та докази відправлення заявнику копії відзиву;
відомості про представника працівників боржника, обраного відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
довідку Фонду державного майна України (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) про те, чи перебуває на балансі боржника майно державної власності (в т.ч. яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу боржника);
докази, що підтверджують належність боржника до державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, або об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації,
докази, що підтверджують належність боржника до підприємств визначених ст. 85 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
баланс підприємства на кінець останнього звітного періоду, загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами (перелік кредиторів та суми заборгованості, список працівників і сум заборгованості по заробітній платі);
відомості про наявні у боржника активи (кошти, які знаходяться на його рахунках у банках чи фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших фінансово-кредитних установ; перелік дебіторів із зазначенням найменування дебітора, його адреси, переліку документів про право вимоги (договорів, накладних), суми боргу; перелік договорів на передачу майна боржником іншим особам в оренду, позику, заставу безоплатне користування тощо, чи перелік майна переданого без таких договорів;
представнику мати з собою установчі документи, та документи, що підтверджують його повноваження (довіреність, паспорт, на керівника - наказ);
5. Відмовити повністю у задоволенні вимоги про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.
Суддя І.І. Гура