Справа № 539/1694/16-ц
29 серпня 2016 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Жаги Е. Г.
при секретарі судового засідання - Гусак А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позовній заяві вказувала, що 02 вересня 1995 року вони зареєстрували шлюб з відповідачем. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мють.
Подружнє життя у них не склалося через відсутність поваги до неї з боку відповідача. Шлюбні стосунки між ними припинені з 01.05.2016 року, спільного господарства та побуту вони не мають. За взаємною згодою відповідач розривати шлюб відмовився. Що і змусило її звернутися в суд. Примирення між ними не можливе, а тому прохала суд розірвати їх шлюб з відповідачем.
Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, на розірванні шлюбу наполягала. Судові витрати прохала залишити за нею.
Відповідач в судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечував.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши сторони, дослідивши матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 02 вересня 1995 року Відділі реєстрації актів громадянського стану міста Лубни Полтавській області, актовий запис №342 ( а.с. 4).
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
З 01.05.2016 року сторони не проживають разом, як вважає позивач, їх сім'я розпалась остаточно, примирення між ними не можливе, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Суд вважає, що підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя немає.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110 - 114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України суд, -
Шлюб, зареєстрований 02 вересня 1995 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану міста Лубни Полтавській області, актовий запис №324, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 (до шлюбу Холопцевою) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 розірвати.
При внесенні відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян позивачу залишити прізвище «Галета».
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_4 Е. Г.