Справа № 539/1289/16-а
26.08.2016 Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Даценка В. М.
при секретарі - Ануфрієвої Н.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представників відповідача - Донця П.М., Дзюби М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Лубни адміністративну справу за ОСОБА_1 до Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визнання нечинним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визнання нечинними і скасування рішень першої сесії сьомого скликання Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області: «Про обрання секретаря сільської ради», «Про надання додаткових повноважень посадовим особам органів місцевого самоврядування», «Про вибори виконавчого комітету Мацківської сільської ради», «Про внесення змін до сільського бюджету на 2015 рік», «Про обрання постійних комісій Мацківської сільської ради», «Про затвердження структури та штатної чисельності виконавчого апарату Мацківської сільської ради на 2016 рік», «Про оплату праці сільського голови в 2016 році», «Про затвердження Положення про преміювання працівників апарату виконавчого комітету виконавчого апарату Мацківської сільської ради на 2016 рік».
Позивач зазначив, що його було обрано депутатом сьомого скликання Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області. 10.11.2015 року відбулося засідання першої сесії сьомого скликання Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області, на якому прийняті оскаржувані рішення. На думку позивача, засідання проведено з численними порушеннями норм законодавства. Так, в порушення ч.9 ст.46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок денний сесії не було доведено до населення та депутатів в строк 10 днів до її початку. В порушення ч.4 ст.47 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» питання, які винесені на порядок денний сесії, не були опрацьовані постійними комісіями ради.
Не погоджуючись з такими порушеннями законодавства позивач та ще 3 депутати залишили засідання ради, після чого в залі залишилося 6 депутатів, тобто на сесії ради був відсутній кворум. Незважаючи на неповноважний склад ради в порушення вимог закону головою ради були винесені на обговорення оскаржувані рішення.
При цьому під час голосування «за» прийняття оскаржуваних рішень проголосували 6 депутатів з необхідної кількості - 7 депутатів.
Вказані порушення вимог закону, на думку позивача, є підставою для визнання нечинними і скасування рішень, прийнятих на першій сесії сьомого скликання Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Зазначили, що відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування» в редакції від 14.07.2015 року на території Мацківської сільської ради було утворено 12 виборчих округів. Під час проведення виборів в одномандатному виборчому окрузі № 6 два кандидати набрали однакову кількість голосів виборців, а тому було прийнято рішення про проведення переголосування у цьому виборчому окрузі. Відтак станом на 10.11.2015 року до Мацківської сільської ради обрано 11 депутатів, а також було обрано голову ради - Дзюбу М.А.
10.11.2015 року на першому засіданні новообраної ради був відсутній 1 депутат. Після виходу з приміщення позивача і ще кількох депутатів в залі залишилося 6 депутатів та голова сільської ради.
Відповідач вважає, що продовження засідання та голосування за прийняття оскаржуваних рішень в такому складі не порушувало вимог закону, оскільки в голосуванні брало участь половина депутатів, при цьому зараховувався голос голови ради.
Відповідач заперечує доводи позивача про те, що питання порядку денного не були доведені до населення та депутатів, оскільки відповідні заходи були вчиненні шляхом розклеювання відповідних листів на дошці оголошень. Також вважає безпідставними доводи позивача відносно того, що проекти рішень не були опрацьовані постійними комісіями, оскільки, на думку відповідача, вказана вимога закону не є імперативною щодо оскаржуваних рішень.
Дослідивши матеріали справи, додані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 25.10.2015 року відбулися вибори депутатів до Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області. За результатами голосування до ради обрано 11 депутатів, в тому рахунку і позивача у справі.
На одномандатному виборчому окрузі № 6 в зв'язку з тим, що кандидати набрали однакову кількість голосів вирішено провести переголосування.
Крім того, за результатами виборів сільським головою обрано Дзюбу М.А.
10.11.2015 року відбулося засідання першої сесії сьомого скликання Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області.
Як вбачається з протоколу сесії від 10.11.2015 року на ній присутні 10 депутатів (в тому рахунку і позивач). Відсутній депутат Сень О.І.
На сесії ради було оголошено результати виборів депутатів, виборів сільського голови, видані відповідні посвідчення.
В наступному повідомлено повістку дня пленарного засідання, а саме: «Про обрання секретаря сільської ради», «Про надання додаткових повноважень посадовим особам органів місцевого самоврядування», «Про вибори виконавчого комітету Мацківської сільської ради», «Про внесення змін до сільського бюджету на 2015 рік», «Про обрання постійних комісій Мацківської сільської ради», «Про затвердження структури та штатної чисельності виконавчого апарату Мацківської сільської ради на 2016 рік», «Про оплату праці сільського голови в 2016 році», «Про затвердження Положення про преміювання працівників апарату виконавчого комітету виконавчого апарату Мацківської сільської ради на 2016 рік», «Про присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування».
Депутат ОСОБА_1 заперечив щодо питань, які виносяться на повістку дня, оскільки не знав її до початку пленарного засідання, та після цього разом з трьома депутатами залишив приміщення, де проводилося пленарне засідання.
В наступному на пропозицію голови ради роботу пленарного засідання було продовжено та ухвалено оскаржувані рішення. За прийняття кожного рішення проголосували по 6 депутатів.
Крім того, судом встановлено, що за прийняття цих рішень також голосував і голова ради.
В протоколі сесії від 10.11.2015 року голос голови ради не відображено.
Натомість, як вбачається з протоколів уточнення результатів голосування на першому засіданні першої сесії VII скликання Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області, яке відбулося 10.11.2015 року за кожне з цих рішень зараховано голос голови Мацківської сільської ради.
Як пояснила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, член лічильної комісії, в протоколі сесії від 10.11.2015 року було відображені лише голоси 6 депутатів, при цьому голос голови ради окремо не відображався, оскільки, на думку лічильної комісії, підпис голови ради під рішеннями автоматично означає, що він голосує «За».
Така позиція підтверджується і дослідженими в судовому засіданні бюлетенями, які використовувались при голосуванні за проект рішення «Про обрання секретаря сільської ради», згідно яких свій голос за прийняття такого рішення віддало 7 осіб.
Крім того, в судовому засіданні позивач та його представник не заперечували проти факту того, що голова ради голосував за прийняття оскаржуваних рішень.
Таким чином, суд вважає встановленими обставини, що за прийняття оскаржуваних рішень проголосували 6 депутатів та сільський голова.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» загальний склад ради - це кількісний склад депутатів, визначений радою відповідно до закону.
Згідно з ч.3 ст.45 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.16 ЗУ «Про місцеві вибори» загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради становить при чисельності виборців до 1 тисячі виборців - 12 депутатів.
За ч.4 ст.45 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.
Відповідно до ч.ч.1, 10, 12, 15 ст.46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії.
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Системний аналіз ЗУ «Про місцеве самоврядування» та ЗУ «Про місцеві вибори» дає підстави для висновку, що в усіх перелічених нормах цих законів термін «загальний склад ради» слід розуміти не як обраний кількісний склад ради, а як загальний кількісний склад, визначений законом. Для відповідача - 12 депутатів.
В пункті 6 регламенту роботи Мацківської сільської ради використовується термін «кількості обраних депутатів сільської ради», однак норми регламенту не можуть протирічити нормам закону.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що сесія Мацківської сільської ради є повноважною при наявності 7 депутатів.
Однак, як вже було встановлено відповідно до протоколу сесії від 10.11.2015 року на ній присутні 10 депутатів. Вказані особи з'явилися на перше пленарне засідання та отримали посвідчення депутатів.
Таким чином, пленарне засідання було розпочате за наявності необхідної кількості депутатів. Підстав вважати таку сесію ради неповажною відсутні.
Також встановлено, що в наступному виражаючи незгоду щодо питань, які винесені на порядок денний, 4 депутати вийшли з приміщення, в якому відбувалося пленарне засідання.
Надаючи правову оцінку таким діям депутатів суд виходить з наступного.
Згідно з ч.3 ст.20 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов'язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат місцевої ради повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, здійснюючи свої повноваження, депутати Мацківської сільської ради повинні чітко дотримуватися вимог законів, статуту, інших нормативно-правових актів (виходячи з теорії адміністративного права: «вправі робити лише те, що прямо дозволено законом»). З цього випливає і наступний висновок: дії депутатів матимуть юридичні наслідки лише в тому випадку, коли такі дії регламентовані вказаними нормативно-правовими актами.
Разом із тим, Конституція України, перелічені закони та інші нормативно-правові акти не надають депутату право самовільно залишати приміщення, в якому відбувається сесія ради, відтак і не передбачають правових наслідків таких дій.
За таких підстав, суд вважає, що відповідні дії депутатів не мають жодного іншого правового значення, окрім як відмова віддавати свій голос за прийняття оскаржуваних рішень.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення сільської ради приймається більшістю від загальної кількості обраних депутатів сільської ради.
Судом встановлено, що за прийняття відповідних рішень проголосувало 6 депутатів та сільський голова. Відповідно до вказаних норм закону така кількість голосів є достатньою для прийняття рішення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень не порушено норми чинного законодавства.
Крім того, суд відхиляє доводи позивача відносно законодавчої заборони приймати оскаржувані рішення без опрацювання їх постійними комісіями. Метою роботи постійних комісій є вивчення, попередній розгляд і підготовка питань, які відносяться до її відання.
Згідно до абз.3 п.2 розд.3 регламенту ради остаточний порядок денний затверджується сільською радою на пленарному засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості присутніх
Отже, відсутність висновку постійної комісії не є підставою для скасування рішення ради.
При цьому суд відхиляє доводи позивача щодо порушення порядку повідомлення депутатів і населення про скликання сесії ради, оскільки відповідне повідомлення було розміщене на дошці оголошень. В призначений час позивач та інші депутати прибули на пленарне засідання.
При цьому суд також звертає увагу на положення ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ..
Це означає, що кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи зазначених осіб чи перешкоджають їх здійсненню.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.
Судом встановлено, що право позивача, як депутата сільської ради, на голосування ніким не порушувалося, однак останній самостійно відмовився від голосування за оскаржувані рішення. При цьому встановлено, що за прийняття оскаржуваних рішень було зібрано достатню кількість голосів, голос позивача не міг вплинути на результати голосування.
Таким чином, суд не вбачає порушення прав позивача в зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень.
Крім того, аналіз здійснюваної Європейським Судом з прав людини інтерпретації норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод дає змогу виділити принцип пропорційності, забезпечення рівноваги інтересів та принцип правової визначеності.
Принцип пропорційності передбачає наявність низки вимог до правових актів держави. Вони не можуть бути свавільними, нерозумними, несправедливими, необґрунтованими. Обрані засоби мають органічно та раціонально співвідноситися з бажаним результатом, досягнення якого реалізується прийняттям державного рішення. Найбільше уваги Суд приділяє перевірці пропорційності застосованих заходів і поставленої мети.
Позивач пред'являє вимоги до Мацківської сільської ради про скасування рішень «Про обрання секретаря сільської ради», «Про надання додаткових повноважень посадовим особам органів місцевого самоврядування», «Про вибори виконавчого комітету Мацківської сільської ради», «Про внесення змін до сільського бюджету на 2015 рік», «Про обрання постійних комісій Мацківської сільської ради», «Про затвердження структури та штатної чисельності виконавчого апарату Мацківської сільської ради на 2016 рік», «Про оплату праці сільського голови в 2016 році», «Про затвердження Положення про преміювання працівників апарату виконавчого комітету виконавчого апарату Мацківської сільської ради на 2016 рік».
В цьому випадку вбачається очевидна непропорційність запропонованих заходів і їх мети. Так, доводи позовної заяви переважно є формальними, а деякі дріб'язковими, натомість предметом позову є рішення ради, які є базовими в роботі сесії ради. Скасування таких рішень (чинних протягом 9 місяців і за якими виникли правові відносини) можуть викликати негативні наслідки для всієї територіальної громади, при цьому буде порушено принцип правової визначеності.
З урахуванням викладеного, позов не підлягає задоволенню.
Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є безпідставними, оскільки позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку, встановленого ст.99 КАС України.
Керуючись ст.ст.5 - 12, 18, 71, 122, 128, 158 -163 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визнання нечинним та скасування рішення залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Даценко В. М.