Справа № 539/1967/16-ц
26 серпня 2016 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Іващенка Ю. А.
при секретарі Мирна Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визначення часток у ньому,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визначення часток у ньому, мотивуючи тим, що 17 грудня 1997 року вони із відповідачем зареєстрували шлюб, актовий запис №119. Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 04.01.2016 року їх шлюб було розірвано. За час спільного з відповідачем проживання в зареєстрованому шлюбі ними за спільні кошти було придбано та за взаємною згодою, відповідачем на своє ім'я зареєстровано квартиру ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишня вул. Леніна), 50 в м. Лубни Полтавської області. Відповідач фактично вигнав її із даної квартири, хоча вона залишилася там зареєстрованою. Оскільки ніяких домовленостей між нею та відповідачем про інші варіанти розподілу спільного майна подружжя не має, вважала, що кожному із подружжя належить право власності на ? частину вищезазначеного спірного майна.
На підставі викладеного, позивач ОСОБА_1 прохала суд : визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним сумісним майном її та ОСОБА_2 та визнати за кожним із них право власності на ? частину даного майна.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позов підтримали та прохали його задовольнити, обгрунтовували позовні вимоги обставинами, викладеними у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення позову, пояснила, що спірне майно дійсно було придбане під час перебування позивача та відповідача у зареєстрованому шлюбі та належить сторонам на праві спільної сумісної власності.
З'ясувавши обставини справи на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
На підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 17.12.1997 р. зареєстровали шлюб.
Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Так, під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі за рахунок спільних коштів подружжя, ними було придбано квартиру АДРЕСА_2 згідно договору купівлі продажу від 19.09.2007 року, яку зареєстровано за ОСОБА_2
Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, враховуючи, що спірне майно було придбане під час шлюбу, хоча і оформлено на одного із подружжя, суд вважає, що квартира АДРЕСА_2 є спільним сумісним майном позивача та відповідача та кожен із них має право власності на ? частину даного майна.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215, 218 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визначення часток у ньому - задовольнити.
Визнати квартиру АДРЕСА_2 спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за кожним із них право власності на його ? частину.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_5 Ю. А.