пр. № 1-кп/336/265/2016
№ 336/9514/13-к
Іменем України
29 серпня 2016 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя, проживає у АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
звинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,-
21 травня 2014 року приблизно о 09.30 годині ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, скоїли крадіжку за наступних обставин. ОСОБА_6 , попередньо узгодивши план дій з ОСОБА_4 , у вказаний час незаконно проник, перелізши через паркан, на подвір'я будинку АДРЕСА_2 , звідки передав ОСОБА_4 , який перебував за парканом та отримував речі, наступне майно, належне ОСОБА_7 : газонокосарку Bosh Rotak 320 вартістю 1174,50 гривень, газонокосарку Skill HP 548 вартістю 94,50 гривень, металевий лом довжиною близько 1,5 метри вартістю 50 гривень, подовжувач довжиною 25 метрів вартістю 100 гривень, розвідний ключ вартістю 150 гривень, таким чином таємно викравши вказане майно, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1569 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 спочатку вину у скоєнні злочину не визнавав, оспорюючи свою причетність до скоєння злочину, але потім свою позицію змінив, визнав вину у скоєнні крадіжки за обставин, викладених в обвинувальному акті, пояснивши наступне. Наприкінці весни 2014 року він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_6 , який запропонував скоїти крадіжку майна у свого сусіда, на що ОСОБА_4 погодився. Вони вдвох прийшли до домоволодіння по АДРЕСА_2 , яке було розташоване рядом з домоволодінням, яке було занедбане та в ньому ніхто не мешкав. ОСОБА_6 з боку сусіднього домоволодіння переліз через паркан на територію подвір'я за адресою: АДРЕСА_2 та через певний час через отвір під парканом передав ОСОБА_4 дві газонокосарки, металевий лом, розвідний ключ та електричний подовжувач, а потім ОСОБА_6 знову переліз через паркан та обидва, узявши викрадене майно, попрямували до дому ОСОБА_6 , де і залишили викрадене майно. Наступного дня, як повідомив ОСОБА_4 ОСОБА_6 , останній продав одну газонокосарку на ринку, одну газонокосарку продав комусь з мешканців поблизу, подовжувач він випалив, бо той мабуть був у поганому стані. Ввечері наступного за крадіжкою дня ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 200 гривень, що складало його частку вартості викраденого майна. Також ОСОБА_4 вказав, що ним не заперечуються обставини скоєного злочину, кваліфікація злочину, окрім застосування ознаки повторності злочину, вартість викраденого майна, тощо. На цей час матеріальну шкоду потерпілому повністю відшкодовано частково шляхом повернення викраденого майна, частково компенсацією його вартості.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні суду пояснив, що постійно проживає разом з родиною по АДРЕСА_2 . Його домоволодіння огороджене парканом висотою від 1,7 до 2 метрів. На території домоволодіння розташований навіс, під яким зберігались інструменти та різні речі. 21.05.2014 року приблизно о 09.00 годині потерпілий разом з дружиною пішли з дому, в якому нікого не залишилось. Повернувшись приблизно о 17.00 годині вечора, потерпілий виявив зникнення двох газонокосарок, подовжувача, лому та розвідного ключа, після чого звернувся до поліції. Через декілька днів слідчий повідомив ОСОБА_7 про те, що крадіїв впіймали, та потерпілому повернули газонокосарку Skill, лом та розвідний ключ. Ще через кілька днів ОСОБА_6 приніс потерпілому іншу газонокосарку замість викраденої Bosh Rotak, а також сплатив 100 гривень як компенсацію вартості викраденого подовжувача. У зв'язку з повним відшкодуванням спричиненої шкоди потерпілий не наполягав на суворому покаранні.
Також в ході судового слідства судом досліджувались письмові та речові докази.
Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 902 (т. 2) залишкова вартість на момент вчинення злочину газонокосарки Bosh Rotak 320 в середньому складала 1174,50 гривень, газонокосарки Skill HP 548 - 94,50 гривень.
В судовому засіданні потерпілим були пред'явлені речові докази: газонокосарка Skill HP 548, металевий лом та розвідний ключ, які потерпілий визнав належними йому за індивідуальними ознаками кожного з предметів.
Згідно з актами судово-психіатричної експертизи № 271 (т. 1 а.с. 65) та № 633 (а.с. 150) ОСОБА_4 виявляє ознаки психічного розладу у вигляді психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин (опіоїдів, алкоголю), синдром залежності з епісиндромом в анамнезі. У період здійснення інкримінованого злочину та на час проведення експертизи (жовтень 2015 року) ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. ОСОБА_4 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, потребує лікування від наркоманії, протипоказань до лікування за психічним станом немає.
Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2015 року (т. 1 а.с. 177), який набрав законної сили, ОСОБА_6 у скоєнні за попередньою змовою з ОСОБА_4 вказаного злочину визнаний винуватим та засуджений до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік 6 місяців (на час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 . ОСОБА_6 помер).
Оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд, враховуючи позицію обвинуваченого щодо повного визнання вини у скоєнні злочину, його докладні пояснення про обставини скоєння крадіжки, які узгоджуються з показами потерпілого та іншими дослідженими доказами, вироку суду, яким встановлено вину також і ОСОБА_6 у скоєнні цієї крадіжки, дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєнні крадіжки майна ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 знайшла своє підтвердження та доведена належними та допустимими доказами.
При кваліфікації дій ОСОБА_4 суд виходить з наступного.
Стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України як умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.
Враховуючи, що навіс та територія домоволодіння, звідки ОСОБА_4 було викрадене майно, мали засоби охорони від доступу сторонніх осіб у вигляді паркану, суд погоджується з застосуванням такої кваліфікуючої ознаки крадіжки як незаконне проникнення до сховища.
Натомість, на переконання суду, наявність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_4 за ознакою повторності стороною обвинувачення не доведена. В судовому засіданні прокурор зазначив, що суд має підстави для виключення такої кваліфікуючої ознаки самостійно, захисник та обвинувачений наполягали на тому, що підстав для кваліфікації дій ОСОБА_4 як злочину, скоєного повторно, немає.
Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2013 року (т. 2 а.с. 95) ОСОБА_4 був засуджений за скоєння злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
З ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2014 року (т. 1 а.с. 97) вбачається, що після спливу терміну випробування за вказаним вироком кримінально-виконавча інспекція звернулась до суду з поданням про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, однак, судом було відмовлено у задоволенні подання у зв'язку з наявністю кримінального провадження за звинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні іншого злочину. Інших підстав для відмови у задоволенні вказаного подання в ухвалі не зазначено, тож суд вважає, що ОСОБА_4 обов'язки, покладені на нього судом, протягом терміну випробування дотримував, порушень не допускав.
Термін випробування за вироком суду від 25.01.2013 року сплив відповідно 25.01.2014 року.
Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2016 року ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України визнаний невинуватим та виправданий на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3 КПК України.
Відомості про інші кримінальні провадження, в яких ОСОБА_4 мав би статус підозрюваного або обвинуваченого, наразі відсутні.
Хоча вирок суду від 12.08.2016 року і не набрав законної сили, натомість суд вважає, що на час розгляду справи та ухвалення вироку по цьому кримінальному провадженню, немає підстав вважати, що ОСОБА_4 є раніше судимим за скоєння злочину проти власності, який би давав підстави для застосування кваліфікуючої ознаки повторність, оскільки строк випробування за вироком суду від 25.01.2013 року скінчився до скоєння ОСОБА_4 злочину у травні 2014 року та за відсутності законних підстав вважати, що протягом цього терміну він скоїв новий злочин або не виконував обов'язки, покладені на нього судом, він був би звільнений від відбування покарання за цим вироком та відповідно до ст. 89 КК України вважався би таким, що є раніше не судимим.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для застосування кваліфікуючої ознаки повторність при кваліфікації діянь ОСОБА_4 та виключає з обвинувачення вказану кваліфікуючу ознаку.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 як умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникнення у сховище, за ст. 185 ч. 3 КК України.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обставинами, які пом'якшують покарання, судом визнаються визнання вини у скоєнні злочину, щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків.
При призначення покарання ОСОБА_4 суд враховує, що ОСОБА_4 на час розгляду справи вважається таким, що раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно (т. 2 а.с. 82), перебуває на обліку в наркологічному диспансері з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок спільного вживання опіатів та алкоголю. Синдром залежності», та психіатричному диспансері (т. 2 а.с. 83-85).
Прокурором в судовому засіданні під час судових дебатів з урахуванням наявності кількох пом'якшуючих вину обставин та стану здоров'я обвинуваченого висловлено пропозицію щодо призначення ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень, з яким повністю погодились обвинувачений та захисник.
Метою покарання відповідно до ст. 50 КК України є кара та виправлення.
Враховуючи позицію прокурора, потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, обвинуваченого та захисника, які погодились із покаранням, запропонованим прокурором, приймаючи до уваги наявність кількох пом'якшуючих вину ОСОБА_4 обставин, його стан здоров'я, наявність у нього певних психічних розладів, відшкодування потерпілому завданої шкоди, суд погоджується з пропозицією прокурора щодо можливості призначення ОСОБА_4 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, тож вважає за необхідне, застосувавши положення ст. 69 КК України, призначити інший більш м'який вид покарання, ніж передбачений санкцією статті 185 ч. 3 КК України, а саме покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних законом мінімумів доходів громадян.
На час розгляду справи запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обраний, оскільки строк дії попередньої ухвали суду про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту скінчився, з клопотанням про обрання запобіжного заходу в ході розгляду справи прокурор не звертався.
У відповідності до вимог ст. 124 ч. 2 КПК України з обвинуваченого також повинні бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні судової експертизи (враховуючи, що злочин скоєний двома особами, з ОСОБА_6 за вироком суду такі витрати не стягувались, суд вважає справедливим стягнути з ОСОБА_4 половину відповідних витрат).
Суд також вважає за необхідне розпорядитись речовими доказами по справі з урахуванням думки учасників провадження та норм ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, ст. 69, ст. 185 ч. 3 КК України,-
Визнати ОСОБА_4 винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, та призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 73,71 гривень (сімдесят три гривні 71 коп).
Речові докази - газонокосарку Skill HP 548, металевий лом, розвідний ключ, передані на зберігання ОСОБА_7 , залишити ОСОБА_7 .
Копію вироку учасники провадження мають право отримати в суді негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1