ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.08.2016 р.Справа № 910/12978/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "Екологоохоронна фірма "Креома - Фарм"
до 1) Bioline Pharmaceutical AG
2) Державної служби інтелектуальної власності України
про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку для товарів і послуг
№896788,
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Ластовецький С.Г. за довіреністю № б/н від 23.06.20126 р.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Потоцький М.Ю. за довіреністю № 1-8/8565 від 21.11.2014 р.
Приватне акціонерне товариство "Екологоохоронна фірма "Креома - Фарм" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Bioline Pharmaceutical AG та Державної служби інтелектуальної власності України про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку для товарів і послуг №896788.
Ухвалою суду від 18.07.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.08.2016 р.
01.08.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заява про вжиття заходів до забезпечення позову.
02.08.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшли пояснення по справі.
Ухвалою від 02.08.2016 р. розгляд справи відкладено на 25.08.2016 р.
У судове засіданні 25.08.2016 р. представник відповідача-1 не з'явився.
Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, подана 01.08.2016 р.
Дослідивши наявні в справі матеріали з огляду на подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги вказаної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд встановив наступне.
Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.
У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.
Тобто, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у ній являється дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку для товарів і послуг №896788 у зв'язку з невикористанням знаку на території України протягом більш ніж трьох років.
У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просить суд заборонити компанії Bioline Pharmaceutical AG здійснювати дії щодо передачі іншим особам повністю чи частково прав за міжнародною реєстрацією №896788, здійснювати дії щодо зміни особи власника такої реєстрації, відмовлятись від такої реєстрації; та просить зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України направити до Всесвітньої організації інтелектуальної власності запит про внесення до міжнародного реєстру запису про обмеження права розпорядження власника міжнародної реєстрації №896788.
Вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтовуються тим, що відповідач-1 може в будь-який момент до винесення рішення у справі та/або набрання ним чинності передати право власності на вказаний знак іншій особі, що зробить неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову, та що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
Самі лише припущення позивача, не підтверджені жодним доказом, про можливість вчинення компанією Bioline Pharmaceutical AG дій з передачі прав на оспорювану міжнародну реєстрацію №896788, не являються доказами реального наміру відповідача-1 щодо вчинення таких дій та, відповідно, не можуть являтись підставами для вжиття заходів до забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Екологоохоронна фірма "Креома - Фарм" від 01.08.2016 р. про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/12978/16.
Суддя Н.І. Зеленіна