Провадження № 2-33/522/29/16
Справа № 2-10557/10
26 серпня 2016 року
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В..
при секретарі - Шевчик В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „ПроКредит банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 22.08.2016 року подав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2010 року. Також 25.08.2016 року ОСОБА_2 було подано до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2010 року.
У судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. Заявник ОСОБА_1 у поданому клопотанні просив справу розглядати за його відсутності. Від ОСОБА_2 25.08.2016 року надійшла до суду заява, згідно якої справу просила розглядати за її відсутності та задовольнити подані клопотання.
Згідно із ч.5 ст. 154 ЦПК України неявка осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову не перешкоджає розгляду цього питання.
Судом встановлено, що на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси перебувала справа № 2-10557/10 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства „ ПроКредит банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2010 року вжито заходи забезпечення позову, якими тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон України гр..ОСОБА_1 та гр.. ОСОБА_2 до розгляду справи по суті за позовом Публічного акціонерного товариства „ПроКредит банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і вступу в законну сиру рішення суду.
Приморським районним судом м. Одеси 17.12.2010 року винесено рішення, залишене без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.06.2012 року, яким позовні вимоги ПАТ «ПроКредит банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено у повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПроКредит банк» 1 360 418 гривень 09 копійок, що еквівалентно по курсу НБУ - 95 508,23 дол. США, в рахунок погашення заборгованості по рамковій угоді № 792 від 20.12.2007року.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяву про скасування заходів забезпечення позову, вважає, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно ст.13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" громадян України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8).
Відповідно до ч.6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Перелік видів забезпечення позову визначений у ст. 152 ЦПК. Серед видів такого забезпечення у ст. 152 ЦПК не передбачено вжиття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.
Зазначена ухвала суду була винесена та той час з урахуванням практики звернень із заявами про забезпечення позову шляхом обмеження виїзду за кордон , зокрема, у зв'язку із листом Національного банку України (далі - НБУ) від 3 листопада 2009 р. N 49-012/2687-20491 "Щодо обмеження виїзду за межі України боржників банків", в якому містяться рекомендації комерційним банкам звертатися до суду із відповідними заявами про забезпечення позову. НБУ надав такі рекомендації комерційним банкам, незважаючи на те, що переважна кількість кредитних зобов'язань боржників перед фінансовими установами забезпечується заставою рухомого та нерухомого майна, що в більшості випадків є достатнім для задоволення вимог банку-заставодержателя у разі звернення про стягнення майна боржника.
Враховуючи вищевикладене, а також, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси, не були пов'язані з виконанням рішення суду, тому підлягають скасуванню.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що законодавчо встановлених підстав заборони виїзду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за межі України немає, даним обмеженням порушуються їх права та законні інтереси, отже, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2010 року по справі № 2-10557/10, а саме: тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.
Згідно ст.11 ч.3 п.18 Закону України «Про виконавче провадження" Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України регулюється ст.. 377-1 ЦПК України за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби та здійснюється на стадії виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Отже, в відповідності з нормами процесуального права у суду є всі підстави для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.. 11, 15, 57, 60, 197, 154, 208-210, 377-1 ЦПК України; ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»; ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України»; ст. ст. 1, 2, 5, 7, 8, 11 ч.3 п.18 Закону України "Про виконавче провадження», -
Заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони виїзду за кордон України ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер 27014004776, паспорт серії КЕ 927875, виданий Іванівським РВ УМВС України в Одеській області 09.02.1998 року) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії КК 182942, виданий Іванівським РВ УМВС України в Одеській області 05.02.1999 року), накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2010 року у справі № 2-10557/10.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Л.В. Домусчі
26.08.2016