Провадження № 2-адр/522/5/16
Справа № 522/14610/13-а
25 серпня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі головуючого судді Домусчі Л.В.,
при секретарі Шевчик В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Депратаменту комунальної власності ОМР, за участю третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_3, Управління охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання недійсним рішення,
Заявник 20.05.2016 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №522/14610/13-а за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання недійсним рішення. Згідно поданого клопотання ОСОБА_1 просив ухвалити додаткове рішення, за яким стягнути з ОСОБА_4 на його користь витрати на правову допомогу (оплату послуг адвоката) у розмірі 8 600 грн., здійсненні ним у зв'язку з розглядом даної справи. Згідно п.2 прохальної частини клопотання просив справу розглядати за його та представника відсутності.
Зазначена заява надійшла до судді 20.05.2016 року.
Ухвалою суду від 24.05.2016 року вказана заява ОСОБА_1 була залишена без руху. Заявою від 23.06.2015 року заявник на виконання ухвали суду від 24.05.2016 року усунув недоліки та клопотання було призначено до розгляду.
У судове засідання з'явились позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 (діє на підставі довіреності від 09.12.2015 року), проти задоволення поданого клопотання заперечували та просили відмовити. Представник ОСОБА_2 зазначив, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано розрахунок вказаних витрат згідно до вимог постанови КМУ «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», згідно з підпунктом 1 пункту 1 додатка якої граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 відсотків мінімальної заробітної плати за годину роботи особи, що надає правову допомогу. Також ст.. 94 КАС України не передбачено розподіл судових витрат.
Інші сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Суд, за згодою осіб, які брали участь у справі, ухвалив справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи та подане клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Суд вбачає, що на підставі заяви від 24.04.2-014 року у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вступив ОСОБА_1.
Звертаючись до суду з відповідним клопотання ОСОБА_1 посилався на те, що у зв'язку з його участю у даній справі він 20.11.2013 року уклав договір з адвокатом Орез В.П. про надання йому правової допомоги та ним понесені витрати з оплати послуг адвоката на суму 4 000 грн.. Пізніше, у зв'язку з поданням ОСОБА_4 апеляційної скарги на ухвалу суду від 30.04.2015 року, якою її позов було залишено без розгляду, ОСОБА_1 знову звертався за правовою допомогою до адвоката, витрати на яку склали 2 200 грн.. Через поновлення розгляду справи у суді 1-ї інстанції заявник вимушений був звернутись за правовою допомогою та витрати на яку склали 2 400 грн. (додаток від 27.07.2015 року №2 до договору від 20.11.2013 року).
Судом також встановлено, що ухвалою суду від 05.02.2016 року провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, за участю третіх осіб - Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення (в частині) суб'єкта владних повноважень закрито з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.
Згідно до ст.. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно до ст.. 87 КАС України,судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу;
Як зазначено в частині 1 статті 90 КАС України, до витрат на правову допомогу відносяться витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором.
Розподіл судових витрат передбачений ст.. 94-96 КАС України.
Частиною 1 статті 98 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється судом під час ухвалення відповідного судового рішення, шляхом відображення його у резолютивній частині такого рішення.
Оскільки, розгляд справи за позовом ОСОБА_4 не вирішено по суті, а провадження у справі закрито з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд приходить до висновку, що підстав для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 94-96 КАС України немає.
З огляду на вищевикладене, оскільки підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 судом не встановлено, тому суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 96, 98,168 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо постанову було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії .
Суддя: Домусчі Л.В.
25.08.2016