Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/2605/16-а
Номер провадження 2-а/332/113/16
22 серпня 2016 року м.Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:
Головуючого судді: Федоренка О.О.,
при секретарі: Євдокимовій М.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району про стягнення грошової допомоги, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він є учасником бойових дій і перебуває на обліку у відповідача як особа, яка має право на пільги згідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згідно до ст.13 зазначеного закону позивач має право на щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. У зв'язку із тим, що позивачу не в повному обсязі виплачувалась зазначена допомога, він просив визнати дії відповідача незаконними та стягнути з відповідача на його користь разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за 2016 рік.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача до суду не з'явився, однак надав до суду заперечення на позовну заяву, згідно до яких відповідач заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений чинним законодавством, а вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як вони не відповідають вимогам чинного законодавства України. На підтвердження своїх заперечень посилалися на Постанову Кабінету міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про деякі питання виплат у 2016 році разової допомоги,передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" № 141 від 02.03.2016.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини і перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є учасником бойових дій і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району як особа, яка має право на пільги згідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно положень ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Проте згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, згідно правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року N 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України)" № 20-рп/2010 від 30.09.2010 відновлення дії попередньої редакції норм закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", положення закону які були змінені, доповнені та виключені Законом України від 28.12.2007 N 107-VI відновили свою дії.
Отже на час видання Постанови Кабінету міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" № 141 від 02.03.2016, діяла редакція Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у відповідності до якої: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Позивачу виплата щорічної допомоги до 5-го травня за 2016 рік була здійснена у 2016 році в розмірі 920 грн.
Відповідач у своїх запереченнях на позов вказує, що при виплаті зазначеної допомоги позивачу, вони керувалися Постановою Кабінету міністрів України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" № 141 від 02.03.2016.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Особа права, яка пов'язана з отриманням бюджетних коштів і базується на нормах спеціальних нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, не може прийматися до уваги.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є безпідставним.
Згідно зі статтею 4 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Згідно зі ст.. 7 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначений перелік осіб, які належать до інвалідів війни.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Таким чином, можливо зробити висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.19,22,46,64 Конституції України, ст.ст. 13, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 2,6,8,9-11,69-71,159-163,167,267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району під час проведення виплати одноразової щорічної допомоги до 5 травня по ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району на користь ОСОБА_1 одноразову щорічну допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2016 рік з урахуванням раніше сплачених сум.
Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О.І. Федоренко