25.08.2016
Номер провадження 2/331/1346/2016
ЄУН 331/5484/16-ц
25.08.2016 р. м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою суду від 08.08.2016 р. зазначена позовна заява була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 119 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи позивач не виконав ухвалу судді від 08.08.2016 р., тому суддя приходить до висновку про визнання позовної заяви неподаною та застосування до неї наслідків, передбачених ч. 2 ст. 121 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Із зазначеного слідує, що повернення позовної заяви у відповідності до п.3 ч. 3 ст.121 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням сторони у разі повернення заяви або скарги.
Згідно із п. п. 16, 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі поданої платником заяви на протязі одного року з дня зарахування суми в бюджет.
На підставі викладеного та керуючись ст.121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, вважати неподаною та повернути позивачу.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі міста Запоріжжя Запорізької області повернути ОСОБА_1 сплачений за квитанцією № 128 від 05.08.2016 року, судовий збір у розмірі 966,08 гривень (дев'ятсот шістдесят шість гривень вісім копійок).
Роз'яснити позивачу, що усунувши недоліки позовної заяви, вона має право повторно звернутися до суду в порядку, встановленому законом.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя : В. М. Світлицька