29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" серпня 2016 р.Справа № 924/212/16
Господарський суд Хмельницької області у складі:
судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Катіон" м.Хмельницький
до 1. Хмельницької міської ради м. Хмельницький
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький
про 1. Визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради № 60 від 04.03.2015р.
2. Визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради № 50 від 15.07.2015р. в частині пункту 3 додатку 4, що стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1767 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, та передачі її в оренду ОСОБА_1
3. Визнання недійсним договору оренди землі № 751/01 від 05.08.2015р.
Представники сторін:
позивача: Степанов А.М. - представник за довіреністю від 19.02.2016р.,
відповідача 1: Демчук Л.Г. - представник за довіреністю № 02-15-1683 від 27.11.2015р.
відповідача 2: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради № 60 від 04.03.2015р., визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради № 50 від 15.07.2015р. в частині пункту 3 додатку 4, що стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1767 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, та передачі її в оренду ОСОБА_1, а також визнання недійсним договору оренди землі № 751/01 від 05.08.2015р. В обґрунтування позову зазначає, що ПАТ "Катіон" є користувачем земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_3 відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 13.01.1999р. На вказаній земельній ділянці розташоване побудоване позивачем нежитлове приміщення, яке незаконно використовує відповідач 2 із зміненою адресою: АДРЕСА_4. Як стало відомо позивачу, рішенням Хмельницької міської ради № 60 від 04.03.2015р. ПАТ "Катіон" було припинено право постійного користування частиною земельної ділянки площею 1767 кв.м. по АДРЕСА_3. А в подальшому рішенням ради № 50 від 15.07.2015р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ОСОБА_1, розташованої в АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2 терміном на 10 років. На підставі вказаного рішення 05.08.2015р. між відповідачами укладено договір оренди землі №751/01. Позивач вважає, що вищевказані рішення міської ради та договір оренди є незаконними, тому підлягають визнанню недійсними. Позивач, посилаючись на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 22а-14005/08/9104 від 16.04.2009р., рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16.10.2009р., рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 8/2007 від 02.03.2010р., рішення Хмельницького міськрайонного суду у справі № 2-7969/2010 від 10.11.2010р., судові рішення господарських судів у справі №16/5025/1391/11, вказує на відсутність правових підстав вважати ОСОБА_1 власником нежитлового приміщення площею 487,5 кв.м., а потім і на реконструйоване приміщення загальною площею 908,7 кв.м., оскільки судові рішення щодо визнання права власності за ОСОБА_1 на вказане майно скасовані, а договір щодо виділу частки майна, який був укладений між ним та дружиною ОСОБА_4 в судовому порядку визнано недійсним. Крім того, позивач вказує, що у справі № 16/5025/1391/11 встановлено, що реконструкція приміщення, в ході якої проведено утеплення з пінобетонних блоків та збільшено поверховість і площу, є самочинним будівництвом. Також позивач зазначає, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2015р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015р., визнані протиправними та скасовані реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації приміщення автомайстерні та швейної майстерні (реконструкція нежитлового приміщення) по АДРЕСА_4, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_1 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, а також скасовано свідоцтво про право власності відповідача 2 на дане майно. Крім того, вказує, що постановою Вищого господарського суду України у справі № 13/5025/886/12 від 17.06.2014р. було залишено в силі рішення господарського суду Хмельницької області, яким відмовлено ОСОБА_1 у позові до позивача про припинення права постійного користування земельною ділянкою. Отже, не існувало і не існує підстав для припинення права постійного користування ПАТ "Катіон" на земельну ділянку по АДРЕСА_3, як і відсутні правові підстави вважати ОСОБА_1 власником нежитлового приміщення, розташованого на земельній ділянці, що була незаконно вилучена в запас міста. Додатково позивач вказує, що він не погоджував меж земельної ділянки ОСОБА_1, тобто відповідач 2 визначив конфігурацію та межі ділянки на власний розсуд, оскільки технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, у зв'язку з припиненням права постійного користування на частину земельної ділянки ПАТ "Катіон" не складалася. Тобто було припинено право постійного користування на земельну ділянку, межі якої в натурі не визначено. Тому затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 суперечить приписам ч.2 ст. 123 ЗК України. Крім того, у письмових поясненнях вказує, що земельна ділянка, на якій розташована частина модуля П-15, є частиною земельної ділянки, яка була надана у користування ПАТ "Катіон". Чинним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 22.10.2012р. у справі №2218/8801/2012 встановлено, що 47/100 частини приміщення модуля П-15 присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_4. Вказана поштова адреса об'єкту нерухомого майна ніякого відношення до ідентифікації земельної ділянки немає. Крім того, вказує, що перед укладенням оскаржуваного договору оренди землі від 05.08.2015р. Хмельницька міська рада прийняла оскаржене рішення від 04.03.2015р. №60, яким незаконно припинила право ПАТ "Катіон" на постійне користування земельною ділянкою площею 1767 кв.м. В преамбулі рішення зазначено, що у ПАТ "Катіон" на праві постійного користування перебуває земельна ділянка площею 22,3539 га по АДРЕСА_3, згідно державного акту на право постійного користування землею від 13.01.1999 року серія НОМЕР_1. В подальшому саме ця земельна ділянка площею 1767 кв.м. була відведена ОСОБА_1, а місце розташування земельної ділянки було вказано за поштовою адресою об'єкта нерухомого майна. Тому вважає підняте відповідачем 2 питання щодо ідентифікації земельної ділянки надуманим та таким, що затягує вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача 1 проти позову заперечує, подав письмові докази та відзив на позов, в якому вказує, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень міської ради, у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", та на підставі чинного законодавства. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 має законне право власності на швейну майстерню, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, і яке доповнюється відповідним речовим правом на земельну ділянку, на якій розташована дана швейна майстерня. А у ПАТ "Катіон" згідно з ч. 2 ст. 120 та п. е) ч.1 ст.141 Земельного кодексу України припинилося право користування даною частиною земельної ділянки. Щодо не погодження меж земельної ділянки ПАТ "Катіон" ОСОБА_1, то відповідач 1 зазначає, що погодження меж здійснюється з метою вірного визначення меж земельної ділянки і не є юридичним фактом, від якого залежить реалізація права особи на отримання даної ділянки у користування, і тому відсутність даного погодження не має впливати на право громадян та користування земельною ділянкою в межах норм. Враховуючи вищевикладене відповідач 1 позов не визнає, вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, до суду подав письмові пояснення, у яких додатково вказує, що згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №65928056 від 16.08.2016р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, а саме на швейну майстерню, загальна площа якої становить 903 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4. Підставою виникнення права власності являється декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності №ХМ143162110748, видана 29.07.2016р. управлінням ДАБІ України в Хмельницькій області. Також згідно із Витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №42127326 від 12.08.2015р. у ОСОБА_1 є право оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 0,1767 га. Зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 120 та п. е) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України ОСОБА_1 отримав законне право користування земельною ділянкою, на території якої знаходиться швейна майстерня, а у ПАТ "Катіон" припинилось право користування даною частиною земельної ділянки. Крім того, вказує, що право користування земельною ділянкою ПАТ "Катіон" закріплено державним актом щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, а у ОСОБА_1 є право власності на швейну майстерню та право користування земельною ділянкою, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4. Тому позиція представників ПАТ "Катіон" щодо наявності у них права користування на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_4 не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.
У відзиві на позовну заяву відповідач 2 вказує, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2010р. у справі №8/2007 було зобов'язано відповідача 2 повернути позивачу нежитлове приміщення площею 487,5 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_4, про що видано відповідний наказ. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.09.2011р. змінено спосіб виконання рішення суду від 02.03.2010р. шляхом відшкодування ПАТ "Катіон" вартості вищевказаного нежитлового приміщення. Тому відповідач 2 вказує, що рішеннями судових інстанцій було захищено права та інтереси ПАТ "Катіон", який не має жодного відношення до вищевказаної будівлі, оскільки її власником є ОСОБА_1 Вказує на те, що на даний час на підставі чинного рішення суду ОСОБА_1 є законним власником спірного приміщення, а тому заявлені позовні вимоги жодним чином не відновлюють права позивача. Також звертає увагу на те, що відсутність проекту відведення земельної ділянки та встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості унеможливлює встановлення накладення (перетину) її меж з іншою ділянкою. Позивачем не доведено відновлення межі його земельної ділянки відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, затвердженої наказом Держкомзему України від 15.04.1993. № 28, та не закріплено межовими знаками, а також не надано доказів про наявність перетину земельних ділянок чи доказів їх накладення.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 763 від 24.12.1998р. видано державний акт на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 13.01.1999 року, згідно якого Відкритому акціонерному товариству "Катіон" АДРЕСА_3 надано в постійне користування 22,3539 гектарів землі під промислове підприємство згідно з планом землекористування.
Згідно рішення сорок восьмої сесії Хмельницької міської ради від 04.03.2015 р. №60 припинено право постійного користування частиною земельної ділянки площею 1767 кв.м. ПАТ "Катіон" по АДРЕСА_3 (державний акт на право постійного користування землею від 13.01.1999 року серія НОМЕР_1) (земельна ділянка не сформована).
В подальшому, рішенням п'ятдесят першої сесії Хмельницької міської ради №50 від 15.07.2015р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1767 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться у АДРЕСА_4 терміном на 10 років для обслуговування приміщення автомайстерні та швейної майстерні.
05.08.2015р. між Хмельницькою міською радою (далі - орендодавець) та ОСОБА_1 (далі - орендар) укладено договір оренди землі №751/01 (далі-договір), згідно п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення п'ятдесят першої сесії міської ради від 15.07.2015р. №50 із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться в АДРЕСА_4.
Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1767 м.кв., (кадастровий номер НОМЕР_2).
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - капітальна двоповерхова нежитлова будівля, тимчасові споруди, а також інші об'єкти інфраструктури - проїзди, проходи та площадки площею 1211 кв.м. (п. 3 договору).
Договір укладено на 10 років до 15.07.2025р. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк (п.8 договору).
Згідно п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування приміщення автомайстерні та швейної майстерні.
Договір підписано представниками сторін та погоджено начальником управління земельних ресурсів та земельної реформи.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.08.2015р. за ОСОБА_1 зареєстровано інше речове право - оренда земельної ділянки загальною площею 0,1767 га., за адресою АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_2.
Вважаючи, що рішення Хмельницької міської ради № 60 від 04.03.2015р. та № 50 від 15.07.2015р. в частині пункту 3 додатку 4, що стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1767 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, та передачі її в оренду ОСОБА_1, а також договір оренди землі №751/01 від 05.08.2015р. не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права позивача, останній звернувся до суду із позовом про визнання їх недійсними. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на судові рішення, якими встановлені наступні обставини:
11.05.2000р. між ВАТ "Катіон" (правонаступником якого є ПАТ "Катіон") та АКБ "Україна" було укладено угоду про передачу основних засобів з балансу на баланс, відповідно до якої ВАТ "Катіон" передало, а банк "Україна" прийняв на баланс "Модуль П-15", який розташований по АДРЕСА_3 вартістю 154 331,00 грн. в рахунок заборгованості товариства перед банком на зазначену суму за кредитними договорами: №25 від 22.08.1994 р.; №31 від 22.12.1994 р. та вчинення виконавчого напису. Відповідно до п.2 Угоди, право власності на модуль у АКБ "Україна" виникає з моменту підписання акту про передачу майна з балансу на баланс.
11.05.2000р. за актом передачі та прийняття основних засобів з балансу на баланс ВАТ "Катіон" передало АКБ "Україна" по Хмельницькій області зазначене в угоді майно.
21.05.2001р. між АКБ "Україна" та ТОВ "Глобал Авто" було укладено договір №1 купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив 47/100 частин модуля П-15, що знаходиться по АДРЕСА_3, загальною площею 487,5 м2, вартістю 69 531,00 грн.
17.07.2001р. між АКБ "Україна" та ФОП ОСОБА_6 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив 53/100 частин приміщення модуля П-15, що знаходиться по АДРЕСА_3, загальною площею 553,9 м2, вартістю 84800,00 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.08.2003р. по справі №6/2911 визнано недійсним договір про відчуження приміщення модуля П-15 в рахунок погашення заборгованості, укладений між ВАТ "Катіон" та АК АПБ "Україна" від 28.11.2003р.
22.09.2003 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду було задоволено позов по справі №2-10036/2003р. за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Глобал Авто" про стягнення боргу за договором позики та стягнуто з відповідача на користь позивача 76 477,20 грн.
30.10.2003р. між ТОВ "Глобал Авто" та ОСОБА_1 укладений договір, згідно якого ТОВ „Глобал Авто" передало у власність ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу у сумі 76 477,20 грн. 47/100 частин модуля П-15 площею 487,5 м2, яке розташоване по АДРЕСА_3.
21.03.2006р. між ТОВ "Глобал Авто" та ФОП ОСОБА_6 укладений договір про поділ нерухомого майна в натурі, згідно якого у власність ТОВ "Глобал Авто" перейшло приміщення модуля П-15, що знаходиться по АДРЕСА_3, загальною площею 487,5 м2, що складає 47/100 частини усього приміщення модуля П-15.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13.06.2006р. по справі №2-4097 визнано дійсним договір від 30 жовтня 2003 року про передачу у власність ОСОБА_1 47/100 частини приміщення модуля П-15 площею 487,5 м2, що знаходиться по АДРЕСА_3, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Глобал Авто", визнано за ОСОБА_1 право власності на дане приміщення.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16.10.2009р. рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.06.2006 р. було скасовано за нововиявленими обставинами.
13.10.2006р. рішенням господарського суду Хмельницької області по справі №8/12/11/1093 визнано недійсною угоду про передачу "Модуля П-15" вартістю 154 331,00 грн. з балансу ВАТ "Катіон" на баланс АКБ "Україна" від 11 травня 2000 року, укладену між ВАТ "Катіон" та АКБ "Україна", визнано недійсним договір купівлі-продажу №1 від 21.05.2001р. частини приміщення Модуля П-15 площею 487,5 м2 на АДРЕСА_3, укладеного між АК АПБ "Україна" та ТОВ "Глобал Авто"; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17.07.2001р. частини приміщення Модуля П-15 площею 553,9 м2 по АДРЕСА_3, укладеного між АК АПБ "Україна" в особі дирекції по Хмельницькій області та ФОП ОСОБА_6; вилучено у ТОВ "Глобал Авто" та ФОП ОСОБА_6 приміщення модуля П-15 загальною площею 1010 м2, розташованого по АДРЕСА_3 та передано ВАТ "Катіон".
30.10.2007р. постановою Житомирського апеляційного господарського суду по справі №8/12/11/1093, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2008 р., скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 13.10.2006 року в частині задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: від ТОВ "Глобал Авто" та від АК АПБ "Україна" в особі Хмельницької обласної дирекції, та прийнято нове рішення, яким у цій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26.03.2007р. по справі №22-а-14005/08/9104 визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_4, яке складається з першого поверху площею 446,0 м2 та другого поверху площею 462,7 м2, а всього загальною площею 908,7 м2, і зобов'язано Хмельницьке БТІ провести державну реєстрацію.
16.04.2009р. ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі 22а-14005/08/9104 скасовано вищевказану постанову від 26.03.2007р. та закрито провадження за даним позовом.
02.03.2010р. згідно рішення господарського суду Хмельницької області по справі №8/2007, яке було залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.08.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2010 року, було задоволено позов ВАТ "Катіон" до ФОП ОСОБА_1 і зобов'язано відповідача повернути ВАТ "Катіон" нежитлове приміщення площею 487,5 м2, розташоване у АДРЕСА_4.
17.06.2010р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (його дружиною) був укладений нотаріально посвідчений договір про виділення частки в спільному майні подружжя, за яким сторони по договору визнали право спільної сумісної власності в рівних частках (по ? на кожного ідеальної частки) на нежитлове приміщення, загальною площею 908,7 м2, що розташоване у АДРЕСА_4, на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2007 року.
21.06.2010р. було зареєстровано дані зміни у Хмельницькому БТІ, складено технічний паспорт на приміщення площею 908,7 кв.м. по АДРЕСА_3/1 А за ОСОБА_1 та за ОСОБА_4 в розмірі ? частки кожному.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 10.11.2010р. по справі №2-7969/2010, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Хмельницької області від 15.03.2011р., за позовом ВАТ "Катіон" до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про виділення частки в спільному майні подружжя, було задоволено позовні вимоги і визнано недійсним даний договір.
17.09.2010р. на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 02 березня 2010 року у справі №8/2007 був виданий наказ про примусове виконання рішення суду щодо повернення ВАТ "Катіон" нежитлового приміщення площею 487,5 м2, розташованого у АДРЕСА_4.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.09.2011р. у справі №8/2007, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2012 року, було змінено спосіб виконання рішення суду від 02.03.2010 року у даній справі шляхом відшкодування ФОП ОСОБА_1 ВАТ "Катіон" вартості нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_4 загальною площею 487,5 м2, було визнано наказ №8/2007 від 17 вересня 20010 року таким, що не підлягає виконанню та було видано новий наказ №8/2007, яким стягнуто із відповідача на користь позивача 76 477,20 грн. вартості зазначеного приміщення.
12.06.2012р. постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду по справі №2270/11595/11 за адміністративним позовом ВАТ "Катіон" до Хмельницького БТІ за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити дії, було скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року, частково задоволено позовні вимоги та зобов'язано Хмельницьке БТІ скасувати державну реєстрацію права власності, проведену на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.03.2007р. та на підставі договору про виділення частки в спільному майні подружжя від 17.06.2010 року.
02.08.2012р. ухвалою господарського суду Хмельницької області було залишено без задоволення заяву ПАТ "Катіон" про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 15 вересня 2011 року по справі № 8/2007 про зміну способу виконання рішення суду від 02 березня 2010 року у зв'язку із нововиявленими обставинами та визнання таким, що не підлягає виконанню наказ №8/2007 від 15 вересня 2011 року щодо стягнення з боржника вартості спірного приміщення та видачу наказу №8/2007 відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 02 березня 2010 року, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 повернути ПАТ "Катіон" нежитлове приміщення площею 487,5 м2, що по АДРЕСА_4.
Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 16/5025/1391/11 від 20.11.2012р. , яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р., зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за власний рахунок знести самочинно збудований об'єкт - будівлю площею 14,94х6,25 м, що розташована на відстані 11 м на північ від модуля П-15, який знаходиться за адресою АДРЕСА_4. У позові ПАТ "Катіон" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекції державно-будівельного контролю у Хмельницькій області про зобов'язання за власний рахунок знести самочинне будівництво: реконструкцію (утеплення із пінобетонних блоків; горизонтальне перегородження, яким створено 1-ий та 2-ий поверхи) частини модуля П-15, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 та у позові ПАТ "Катіон" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекції державно-будівельного контролю у Хмельницькій області про зобов'язання за власний рахунок знести самочинне будівництво: - капітальну будівлю, що розташована поряд з модулем П-15 відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України у справі № 16/5025/1391/11 від 24.04.2013р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 р. у справі № 16/5025/1391/11 в частині відмови у позові ПАТ "Катіон" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, скасовано та прийнято в цій частині нове рішення. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за власний рахунок знести самочинне будівництво: реконструкцію (утеплення із пінобетонних блоків; горизонтальне перегородження, яким створено 1-ий та 2-ий поверхи) частини модуля П-15, що розташований за адресою: АДРЕСА_4. В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012р. залишено в силі.
Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №13/5025/886/12 від 09.10.2013р., яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014р., відмовлено у позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 до 1. Публічного акціонерного товариства "Катіон" та Хмельницької міської ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2015р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015р., визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт - приміщення автомайстерні та швейна майстерня (реконструкція нежитлового приміщення) АДРЕСА_4, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області від 07.2013р., №ХМ083132800544. Визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації - приміщення автомайстерні та швейна майстерня (реконструкція нежитлового приміщення) АДРЕСА_4, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 13.12.2013р. №ХМ1431334503. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області Дубас О.О. від 27.02.2014р. індексний номер 11243026 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна приміщення автомайстерні та швейна майстерня, що розташований в АДРЕСА_4. Крім того, скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна: приміщення автомайстерні та швейна майстерня, що розташований в АДРЕСА_4, видане 27.02.2014р. держаним реєстратором Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області Дубас О.О., номер 18337855.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №50757740 від 24.12.2015р. скасовано право власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - приміщення автомайстерні та швейної майстерні, що знаходиться у АДРЕСА_4 на підставі рішення про скасування індексний номер 27473145 від 24.12.2015р.
Відповідач 2, заперечуючи проти позовних вимог, подав в матеріали справи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування приміщення автомайстерні та швейної майстерні ОСОБА_1, витяг з протоколу засідання постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища від 20.05.2014р., яким вирішено погодити матеріали про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 для обслуговування приміщення автомайстерні та швейної майстерні без погодження суміжного землекористувача ВАТ "Катіон".
Також відповідачем 2 надано витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №42127326 від 12.08.2015р., згідно якого у ОСОБА_1 є право оренди земельної ділянки за адресою:АДРЕСА_4, загальною площею 0,1767 га., та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №65928056 від 16.08.2016р., відповідно до якої за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, а саме на швейну майстерню, загальна площа якої становить 903 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4. Підставою виникнення права власності являється декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності №ХМ143162110748, видана 29.07.2016р. управлінням ДАБІ України в Хмельницькій області.
Матеріали справи містять також лист Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради від 19.08.2016р., із змісту якої вбачається, що 47/100 частині приміщення модуля П-15 присвоєно адресу АДРЕСА_4, належним чином завірену копію технічного звіту з інвентаризації земель і встановлення меж землекористування ВАТ "Катіон" по АДРЕСА_3, витягу з книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території м.Хмельницького із записом № 897 від 13.01.1999р. про реєстрацію спірного державного акта та архівний витяг з рішення виконкому Хмельницької міської ради від 24.12.1998р. № 763 про надання земельної ділянки ВАТ "Катіон".
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги приймає наступне:
За приписами статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 26 вищевказаного Закону встановлено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За приписами ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України).
За приписами ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено перелік підстав припинення прав користування земельною ділянкою, однією з яких, зокрема, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (п. е)).
Суд враховує, що згідно ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Частиною 2 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, зокрема, право власності, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №65928056 від 16.08.2016р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, а саме на швейну майстерню, загальна площа якої становить 903 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4.
Підставою виникнення права власності являється декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності №ХМ143162110748, видана 29.07.2016р. управлінням ДАБІ України в Хмельницькій області.
Отже, зважаючи на приписи ст.120, п. е) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України рішення Хмельницької міської ради № 60 від 04.03.2015р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" є правомірним та жодним чином не порушує прав позивача.
Доводи позивача з приводу відсутності правових підстав вважати ОСОБА_1 власником нежитлового приміщення, розташованого на спірній земельній ділянці, суд до уваги не приймає, оскільки останні спростовуються декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності №ХМ143162110748, виданою 29.07.2016р. управлінням ДАБІ України в Хмельницькій області, яка є чинною, та наявністю державної реєстрації права власності за ОСОБА_1
Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 123 вищевказаного кодексу визначений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Так, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Суд встановив, що у відповідності до рішення Хмельницької міської ради № 64 від 25.06.2014р. було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування приміщення автомайстерні та швейної майстерні ОСОБА_1, який містить визначені ст. 186-1 Земельного кодексу України погодження управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області, управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про невідповідність вищевказаного проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та, відповідно, про наявність підстав для відмови у його затвердженні.
За таких обставин Хмельницькою міською радою у відповідності до ч.6 ст. 123 Земельного кодексу України було прийнято рішення №50 від 15.07.2015р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1767 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться у АДРЕСА_4 терміном на 10 років для обслуговування приміщення автомайстерні та швейної майстерні.
Щодо посилання позивача на приписи ст. 198 Земельного кодексу України, яка, на його думку, встановлює обов'язок погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, в тому числі і з ПАТ "Катіон", то суд враховує, що відповідно до ст. 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Кадастрова зйомка включає:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" кадастрові зйомки - це комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема меж земельних ділянок з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для кадастрів.
Зі змісту зазначеної статті вбачається та обставина, що кадастрову зйомку не слід ототожнювати із встановленням, зміною, відновленням меж земельної ділянки чи її частини, визначених в порядку землеустрою обмежень прав на земельну ділянку. Адже кадастрова зйомка передбачає виконання робіт для одержання інформації про межі земельних ділянок чи визначених обмежень та документоване закріплення такої інформації шляхом нанесення їх на планшет для створення планів (карт), які використовуються для різних кадастрів. Інформація, що закріплюється у документах кадастрової зйомки, є основою для проведення землевпорядних робіт ділянки. Проведення кадастрової зйомки не впливає на правовий режим земельної ділянки, оскільки кадастрова зйомка не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини.
Таким чином, посилання позивача на непогодження із ним меж спірної земельної ділянки оцінюються судом критично, оскільки проведення кадастрової зйомки не впливає на правовий режим земельної ділянки, кадастрова зйомка не є юридичним фактом, а її здійснення не входить до компетенції відповідачів.
Додатково суд приймає до уваги, що згідно ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Згідно витягу з протоколу засідання постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища від 20.05.2014р. вирішено погодити матеріали про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 для обслуговування приміщення автомайстерні та швейної майстерні без погодження суміжного землекористувача ВАТ "Катіон".
Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").
В ході розгляду справи судом не було встановлено перевищення повноважень Хмельницькою міською радою під час прийняття спірних рішень та невідповідності їх вимогам чинного законодавства.
Крім того, вказані рішення не порушують законних прав та інтересів ПАТ "Катіон", оскільки в силу приписів ст.120, п. е) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України право постійного користування ПАТ "Катіон" спірною земельною ділянкою припинилось.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги про визнання недійсними рішень Хмельницької міської ради №60 від 04.03.2015р. та № 50 від 15.07.2015р. в частині пункту 3 додатку 4, що стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1767 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, та передачі її в оренду ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
З приводу позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі №751/01 від 05.08.2015р. суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 , 6 ст. 203 цього кодексу.
Частина 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази повинні бути належними та допустимими.
Позивачем не подано в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності договору оренди землі №751/01 від 05.08.2015р. вимогам чинного законодавства.
Усі доводи позивача, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях, спростовуються вищевикладеними обставинами та зважаючи на наявність державної реєстрації права власності на швейну майстерню, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, за ОСОБА_1 не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.
Тому суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача, в зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові Публічного акціонерного товариства "Катіон" м.Хмельницький до 1. Хмельницької міської ради м. Хмельницький, 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький про 1.Визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради № 60 від 04.03.2015р., 2. Визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради № 50 від 15.07.2015р. в частині пункту 3 додатку 4, що стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1767 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, та передачі її в оренду ОСОБА_1, 3. Визнання недійсним договору оренди землі № 751/01 від 05.08.2015р. відмовити.
Повне рішення складено 26.08.2016р.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддрук. 4 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (м.Хмельницький, вул.Тернопільська, 19),
3 - відповідачу 1 (м.Хмельницький, вул.Гагаріна, 3),
4 - відповідачу 2 (АДРЕСА_1) - рекомендованим листом.