33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
про відмову в прийнятті позовної заяви
"25" серпня 2016 р. № 918/914/16
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Державної екологічної інспекції у Рівненській області
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення шкоди.
Державна екологічна інспекція у Рівненській області звернулася до господарського суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.
У відповідності до статті 21 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Частиною 2 статті 1 та статтею 12 ГПК України передбачено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Однак, зазначене стосується лише у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Згідно з пунктом 1 статті 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
З позовних матеріалів суд вбачає, що Державна екологічна інспекція у Рівненській області звернулася з позовом до фізичної особи ОСОБА_1, щодо стягнення з останньої шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.
Судом встановлено, що даний спір виник не з корпоративних відносин, не пов'язаний з банкрутством та не стосується спору між господарським товариством і його посадовою особою, а отже даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки він є непідвідомчий господарському суду.
Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в пункті 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким роз'яснено, що питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті у випадках, передбачених статтею 62 Господарського процесуального кодексу України. Перелік підстав відмови в прийнятті позовної заяви, встановлений частиною першою цієї статті, є вичерпним. На підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку.
Враховуючи усе викладене, суд вважає, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 62, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У прийнятті позовної заяви Державної екологічної інспекції у Рівненській області до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства - відмовити.
2. Позовну заяву з доданими документами повернути Державній екологічній інспекції у Рівненській області.
Суддя Торчинюк В.Г.