про повернення позовної заяви
22.08.2016 Справа № 908/2206/16
Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали,
За позовом: Приватного підприємства «Тиман» (51937 Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Перемоги, 28/33)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліатрис» (69037 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20-А, кім. 27)
про стягнення 516 780 грн. 00 коп.
Приватне підприємство «Тиман» звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліатрис» 516 780 грн. 00 коп. перерахованої суми.
Позовна заява підлягає поверненню відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до положень ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником і повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. Недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно п. 5 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Відповідно до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
ОСОБА_1 позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача ОСОБА_1 позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у статті 16 Цивільного Кодексу України.
Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем в позовній заяві викладено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліатрис» 516 780 грн. 00 коп. перерахованої суми.
У тексті позовної заяви позивач вказує, що за усною домовленістю між керівниками, відповідач повинен був виконати підготовчі роботи на будівельному майданчику. Вартість робіт склала за домовленістю 516780,00 грн. з ПДВ (вартість робіт - 430650,00 грн., ПДВ - 86130 грн.). Дана сума була перерахована позивачем на рахунок виконавця 03 серпня 2016 року, про що свідчить платіжне доручення від 03.08.2016.
Однак, позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 115 від 03.08.2016р., відповідно до якого у графі призначення платежу зазначено: «Оплата за виконані роботи, згідно Договору № 281 від 11.07.2016р. у сумі 430650,00 грн. ПДВ-20% 86130,00 грн.».
Отже, позивачем у призначені платежу зазначено договір № 281 від 11.07.2016р., тоді як до самої позовної заяви останній не доданий.
За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.
Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.
На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява з додатком до неї на 15 аркушах, у тому числі оригінал квитанції № 830_42 від 19.08.2016р. про сплату 7 751 грн. 70 коп. судового збору.
Суддя С.С. Дроздова