Постанова від 23.08.2016 по справі 904/3147/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2016 року Справа № 904/3147/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів Джихур О.В., Іванова О.Г.

при секретарі Ситниковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 2 від 01.03.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 14-277 юр. від 18.07.2016 р.;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2016 року у справі № 904/3147/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 52 962 грн. 66 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.08.2016 року по 23.08.2016 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2016 року (суддя Манько Г.В.) відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" про стягнення з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" 45000 грн. основного боргу, 1530 грн. інфляційних втрат, 846 грн. 38 коп. 3% річних та 5586 грн. 28 коп. пені.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" стверджує, що видавало відповідачеві рахунок на оплату від 25.06.2015 року № 198. Позивач також зазначає, що ненадання рахунку-фактури не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку з оплати за надані послуги, факт надання та прийняття яких підтверджується оформленим у двосторонньому порядку актом приймання-передачі наданих послуг (робіт) від 25.06.2015 року № 213.

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін. Відповідач вважає, що у нього відсутні правові підстави для здійснення оплати фактично виконаних робіт, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" не надано оригіналу рахунку на оплату. Відповідач стверджує, що рахунок на оплату від 25.06.2015 року № 198, який міститься в матеріалах справи, не відповідає вимогам щодо належності та допустимості доказів в частині підтвердження виникнення обов'язку замовника з оплати виконаних робіт, у зв'язку з тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" не надано доказів направлення його замовнику. Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" також зазначає, що вказаний рахунок, окрім відсутності доказів його направлення відповідачу, містить недоліки щодо змісту, оскільки в цьому рахунку не зазначені реквізити, що погоджені сторонами як обов'язкові: номер SAP специфікації, номер SAP замовлення на закупівлю, номер виконавця, під яким він зареєстрований в SAP, що, на думку відповідача, також свідчить про наявність підстав для звільнення від відповідальності за прострочення оплати. У відзиві на апеляційну скаргу публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" вказує, що оскільки у правовідносинах позивача і відповідача відсутній факт прострочення виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт, то, відповідно, нарахування 3% річних та інфляційних втрат за визначений у позовній заяві період є безпідставним. Відповідач також зазначає, що договором від 18.05.2015 року не передбачено можливості стягнення з замовника пені за прострочення оплати виконаних робіт, а тому вимоги позивача про її стягнення є безпідставними.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2015 року між публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (відповідач, замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" (позивач, виконавець) укладено договір №2429, згідно пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору власними силами та засобами, з використанням матеріалів виконавця роботи по технічному обслуговуванню, а у випадку необхідності ремонт холодильного обладнання систем кондиціювання (обладнання), розташованого на території та в приміщеннях обчислювального центру публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"(об'єкт).

Виконання робіт здійснюється кожен місяць у відповідності з переліком робіт згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2. договору).

При завершенні роботи на об'єкті виконавець надає замовникові акт виконаних робіт, оформлений у двосторонньому порядку, але не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним кварталом (п.4.1. договору).

Згідно п.п. 2.3. договору акти виконаних робіт мають бути надані виконавцем замовнику не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, та підлягають розгляду замовником протягом не більше 3-х робочих днів.

Замовник зобов'язаний належним чином підписати акт виконаних робіт або протягом 3-х робочих днів з моменту його одержання мотивовано в письмовому вигляді відмовитися від підписання акту виконаних робіт і пред'явити таку відмову виконавцеві особисто під розпис або цінним поштовим відправленням (п.3.2.1 договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем належним чином виконано роботи (технічне обслуговування холодильного обладнання систем кондиціювання, розташованого на території та в приміщеннях обчислювального центру публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"), а відповідачем їх прийнято у повному обсязі на суму 45000 грн., що підтверджується актом надання послуг від 25.06.2015 року № 213, який підписаний сторонами без будь-яких претензій і зауважень (а.с. 38).

Як стверджує позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" виставило публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" рахунок на оплату від 25.06.2015 року №198 на суму 45000 грн. на оплату виконаних робіт, зазначених у цьому рахунку (а.с. 37).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що оплата замовником виконаних робіт проводиться щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, на підставі актів виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку, і рахунків, доданих до них. Рахунок-фактура повинен містити юридичний номер договору, номер SAP специфікації, номер SAP замовлення на закупівлю, номер виконавця, під яким він зареєстрований в SAP.

Виконавець повинен направити оригінал рахунку - фактури разом з актом виконаних робіт до центру об'єднаних бізнес - послуг замовника за наступною адресою: ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг”, 50095, Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1. Одержувач: АМКР, центр об'єднаних бізнес - послуг. У разі відсутності в рахунку - фактурі необхідної для оплати інформації замовник має право повернути рахунок - фактуру виконавцю для виправлення або заміни. Дата отримання належно оформленого рахунку з урахуванням усіх зазначених у цьому пункті вимог замовника буде вважатися датою отримання рахунку. У випадку прострочення оплати з причин неналежного оформлення рахунку замовник звільняється від відповідальності за прострочення платежу.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що в порушення п.2.3. договору рахунок від 25.06.2015 року № 198 не містить номер SAP специфікації, номер SAP замовлення на закупівлю, номер виконавця, під яким він зареєстрований в SAP.

Між тим, як з'ясовано судовою колегією у засіданні суду 02.08.2016 року, специфікація до договору від 18.05.2015 року № 2429 сторонами не підписувалась і не складалась; замовлення на закупівлю у сторін відсутнє; рахунок на оплату від 25.06.2015 року № 198 містить посилання на договір від 18.05.2015 року № 2429.

За таких обставин відсутні підстави вважати виставлений позивачем рахунок на оплату від 25.06.2015 року № 198 неналежно оформленим і таким, що не відповідає умовам п.2.3. договору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на те, що позивач у відповідності до умов договору не надав до суду доказів направлення замовнику рахунку на оплату виконаних робіт. Відповідач вважає, що через ненадання позивачем оригіналу рахунку на оплату виконаних робіт прострочення виконання зобов'язання з оплати не настало.

Колегія суддів не погоджується з наведеними вище доводами відповідача з огляду на таке.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. За своїм призначенням рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа, він не фіксує будь-якої господарської операції, розпорядження або дозволу на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи.

З матеріалів справи вбачається, що роботи прийняті відповідачем без будь-яких претензій та зауважень щодо відсутності необхідних документів, в тому числі рахунків, що вбачається з акту надання послуг від 25.06.2015 року № 213.

У відповідності з ч.1. ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином посилання публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на порушення виконавцем обов'язку щодо своєчасного надання рахунку є безпідставними.

Враховуючи викладене, виконавши роботи на загальну суму 45000 грн., позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання,

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість робіт на один квартал за даним договором складає 37500 грн. без ПДВ, ПДВ складає 7500 грн.

Загальна вартість робіт за договором складає 150000 грн. без урахування ПДВ, ПДВ 20 % - 30000 грн. (п.2.2. договору).

У відповідності з п. 2.3 договору оплата замовником виконаних робіт проводиться щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, на підставі актів виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку, і рахунків, доданих до них.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" належним чином виконало свої зобов'язання з проведення робіт, які відповідач, в порушення умов договору, не оплатив, чим прострочив виконання грошового зобов'язання на загальну суму 45000 грн.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість у сумі 45000 грн. публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" не погашена, тому товариство з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" звернулось до господарського суду з вимогою щодо примусового стягнення з відповідача 45000 грн. заборгованості, а також 5586 грн. 28 коп. пені, 1530 грн. інфляційних втрат та 846 грн. 38 коп. 3% річних.

Оскільки доказів погашення вищезазначеної заборгованості публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача 45000 грн. визнаються судом апеляційної інстанції такими, що підлягають задоволенню.

За своєю правовою природою договір від 18.05.2015 року № 2429, укладений між публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" і товариством з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані", є договором підряду.

Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності з ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу частини 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вказано, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За приписами ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, у тому числі пені, вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з умов договору, сторони не передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді пені, тому вимоги позивача в частині стягнення 5586 грн. 28 коп. пені є безпідставними.

Статтею 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки 3% за період з 16.07.2015 року по 29.02.2016 року у сумі 846 грн. 38 коп. та інфляційних втрат з серпня 2015 року по лютий 2016 року у сумі 1530 грн. перевірено судом апеляційної інстанції та визнано правильними, а вимоги позивача про стягнення згаданих вище сум такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2016 року у справі № 904/3147/16 скасувати в частині відмови у стягненні основного боргу, річних та втрат від інфляції, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Стягнути з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 45000 грн. основного боргу, 846 грн. 38 коп. 3% річних, 1530 грн. інфляційних втрат та 1232 грн. 65 коп. судового збору, видавши наказ.

В решті позову відмовити”.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 1355 грн. 92 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, видавши наказ.

Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.В. Джихур

Суддя О.Г. Іванов

повний текст постанови виготовлений 25.08.16р.

Попередній документ
59926133
Наступний документ
59926135
Інформація про рішення:
№ рішення: 59926134
№ справи: 904/3147/16
Дата рішення: 23.08.2016
Дата публікації: 31.08.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: підряду