ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.08.2016Справа №910/14034/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна"
про стягнення страхового відшкодування у розмірі 13 990, 95 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Діденко І.В.;
від відповідача: не з'явились.
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (далі-відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 13 990, 95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту DNH0CPS-129P2KH (K2G4A-0000378760) від 25.10.2012, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.08.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
15.08.2016 через загальний відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на виконання вимог ухвали суду від 02.08.2016.
16.08.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 02.08.2016 надав витребувані судом документи.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Зокрема, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 22.08.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
25.10.2012 між Приватним акціонерним товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" та Публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту DNH0CPS-129P2KH (K2G4A-0000378760), відповідно до якого, було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу «Hyundai Tucson», державний номер НОМЕР_1.
Строк дії договору: з 26.10.2012 по 25.10.2013.
Як встановлено судом, 20.11.2014 по вул. Володимирській при повороті на вул. Б. Хмельницького у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та припаркованих автомобілів НОМЕР_1, НОМЕР_4.
При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" автомобіль «Hyundai Tucson», державний номер НОМЕР_1.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2014, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 20.11.2014 по вул. Володимирській при повороті на вул. Б. Хмельницького у м. Києві за участю автомобіля НОМЕР_2 та припаркованих автомобілів НОМЕР_1, НОМЕР_4.
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема звіту № 62/11/14 про оцінку колісного транспортного засобу від 26.11.2014 та ремонтної калькуляції № 621114 від 26.11.2014, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1 становить 14 990, 95 грн.
22.12.2014 позивачем складено страховий акт № И-2666, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 14 990, 95 грн.
Відповідно до зазначеного вище звіту, ремонтної калькуляції та страхового акту позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 14 990, 95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5389 від 23.12.2014.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" зазначає, що у зв'язку з тим, що останнім було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного автомобіля НОМЕР_1, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Nissan», д.н. НОМЕР_2 застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Україна" за полісами № АІ/4463771 та № АС/3971722, а також з огляду на те, що водія автомобіля НОМЕР_2, визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу у розмірі 13 990, 95 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля НОМЕР_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Україна" за полісами № АІ/4463771 та № АС/3971722.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За таких обставин, у зв?язку із настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_2 автомобіля НОМЕР_1 у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування автомобіля НОМЕР_1, було сплачено Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" на підставі договору страхування.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля НОМЕР_1, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна".
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г, ідентифікаційний код - 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код - 33248430) 13 990 (тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 95 коп. - страхового відшкодування та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 25.08.2016.
Суддя Бондарчук В.В.