Справа № 606/1382/16-а
про відмову у відкритті провадження
01 серпня 2016 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Бойко І.І., ознайомившись із адміністративним позовом Теребовлянського районного споживчого товариства до Теребовлянської міської ради Теребовлянського району в особі міського голови ОСОБА_1 про зобов»язання вчинити певні дії,-
Теребовлянське районне споживче товариство звернулося в Теребовлянський районний суд із адміністративним позовом до Теребовлянської міської ради Теребовлянського району в особі міського голови ОСОБА_1 про зобов»язання вчинити певні дії, а саме погодити технічну документацію із землеустрою про відновлення меж земельної ділянки на місцевості.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України(стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.(п.3).
При вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.(п.6).
Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до постанови Верховного суду України від 16.12.2014 року 21-544а14 зазначено: «Ухвалюючи таке рішення, суд касаційної інстанції погодився із висновком судів попередніх інстанцій про те, що всупереч вимогам статей 123, 125 Земельного кодексу України з ТОВ і ВАТ, які є власниками об'єктів нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці, щодо якої виник спір, не погоджено проект відведення цієї земельної ділянки, чим порушено їх права та інтереси».
Судова палата в адміністративних справах і судова палата в господарських справах Верховного суду України зазначила:
Відповідно до ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, уповноваженим законом.
Спір стосовно захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно - правовий характер, а тому вирішення таких справ не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ст..109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, керуючись ст.109 КАС України, суд,-
У відкритті провадження за адміністративним позовом Теребовлянського районного споживчого товариства до Теребовлянської міської ради Теребовлянського району в особі міського голови ОСОБА_1 про зобов»язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Теребовлянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом п”яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: