Справа № 606/1315/16-к
05 серпня 2016 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі кримінальне провадження №12016210170000248, внесене 03 липня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, не одруженого, не судимого, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого
за ч. 1 ст. 125 КК України,-
02 липня 2016 року, приблизно о 23:30 год. в приміщенні квартири, що по АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розпочався конфлікт та сварка.
В ході даного конфлікту ОСОБА_4 знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи цілеспрямовано, реалізуючи свій злочинний намір на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , умисно долонею руки нанесла декілька ударів по обличчі та руках останньої, після чого ногою копнула ОСОБА_5 у спину та на цьому вказаний конфлікт, який тривав біля 10 хв. завершився.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця повік правого ока і правої виличної ділянки, садни нижньої повіки правого ока та по одному синцю плечей, які відповідно до п.п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (наказ № 6 МОЗ України, Київ, 1995) належать до легких.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і показала, що в липні місяці 2016 року по місцю її проживання зайшла ОСОБА_5 та через малозначимі причини між ними розпочався словесний конфлікт, в результаті якого вона нанесла декілька ударів по обличчі та руках останньої.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 02 липня 2016 року біля 23 години 30 хвилин до неї подзвонив її син, який проживав із обвинуваченою та сказав, що він в лікарні з ножовим пораненням. Приїхавши в лікарню свого сина не застала, так як він знаходився в поліції. Оскільки її син співпроживав з обвинуваченою ОСОБА_4 , то вона із поліцейським поїхали до останньої для того, щоб забрати особисті речі її сина. Обвинувачена накинулась на неї та нанесла кілька ударів в обличчя і копнула у спину.
До обвинуваченої ОСОБА_4 має претензії морального характеру, щодо міри покарання покладається на думку суду.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, обвинуваченого є те, що вона повністю визнала свою вину та сприяла розкриттю кримінального правопорушення, позитивно характеризується.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Виходячи з загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обгрунтованості, індивідуалізаціїї покарання, з урахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , а також думку прокурора щодо покарання і його виду, обвинуваченої, потерпілої суд, вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу, міркуючи, що таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим і достатнім для його виправлення.
Керуючись ст. 349, 374-376 КПК України, суд, -
Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: