22 серпня 2016 року Справа № 922/3914/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Палій В.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків (далі - територіальне відділення АМК),
на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2016 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016
зі справи № 922/3914/14
за позовом приватного підприємства "Деол Трейд", м. Львів (далі - ПП "Деол Трейд"),
до територіального відділення АМК
про визнання частково недійсним рішення,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: приватне підприємство "Окко-Нафтопродукт", м. Львів;
публічне акціонерне товариство "Концерн "Галнафтогаз", м. Львів,
Територіальне відділення АМК звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 17.06.2016 № 02-27/3-1758, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 зі справи № 922/3914/14 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Згідно з частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі та докази сплати судового збору.
До касаційної скарги територіального відділення АМК не додано доказів надіслання її копії третім особам, а також матеріали скарги не містять й відміток про її безпосереднє вручення адресатам, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 ГПК України, оскільки треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору).
Таку ж правову позицію викладено і в пункті 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України".
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 [у редакції, що діяла на час подання (вересень 2014 року) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено: 1 розмір мінімальної заробітної плати (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" у 2014 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату в місячному розмірі 1 218 гривень.
Матеріали касаційної скарги територіального відділення АМК не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Водночас у касаційній скарзі скаржник просить звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату судового, посилаючись на відсутність фінансування на вказані цілі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Територіальним відділенням АМК не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Таку ж правову позицію викладено і в підпункті 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
За таких обставин згадане клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Враховуючи викладене та керуючись пунктами 3 та 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Клопотання Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 зі справи № 922/3914/14 відхилити.
2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 зі справи № 922/3914/14 повернути Харківському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.
Суддя В. Селіваненко
Суддя Б. Львов
Суддя В. Палій