Справа № 605/376/16-к
Іменем України
"25" серпня 2016 р. Підгаєцький районний суду Тернопільської області у складі:
головуючої: судді ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,з участю прокурора ОСОБА_3 ,з участю неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_4 ,з участю законного представника неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_5 , з участю захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016210160000077 від 27.06.2016 року з угодою про примирення між підозрюваною та потерпілими відносно неповнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Воловець Воловецького району Закарпатської області та проживає АДРЕСА_1 , українки, громадянка України, з освітою неповною середньою, навчається в Гнильченській ЗОШ 1-111 ступенів, неодруженої, непрацюючої, раніше не судимої за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, -
27 червня 2016 року о 12 год. неповнолітня ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні пологового відділення Підгаєцької центральної районної комунальної лікарні, що в м. Підгайці вул.. Шевченка. 19 Тернопільської області , з метою крадіжки, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, умисно, з сумки, яка належить ОСОБА_7 , таємно викрала гаманець останньої, в якому знаходились гроші в сумі 250 польських злотих що відповідно до курсу НБУ становить 1626, 03 гривні., тим самим завдавши матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_7 на вказану суму, після чого викрадене майно сховала до себе в кишеню, та з місця скоєння злочину зникла.
В той же день, та час неповнолітня ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку грошей сто гривень з сумочки ОСОБА_8 , яка знаходилася без нагляду в одному із кабінетів приміщенні пологового відділення Підгаєцької центральної районної комунальної лікарні, після чого викрадене майно обернула на власну користь та з місця події зникла, заподіявши таким чином потерпілі ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 100 гривень.
Зазначені дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до ч.4 ст.56 КПК України на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти мирову угоду.
25 липня 2016 року між потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та підозрюваною ОСОБА_4 і її законним представником та захисником укладено угоду про примирення, зі змісту якої вбачається, що обвинувачена та потерпілі дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України. Під час досудового розслідування ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, зобов'язалася зробити це у суді та визнала обмеження оскарження вироку згідно ст. 394,424 КПК України. Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнали обмеження оскарження вироку згідно ст. 394, 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення та змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення даного кримінального правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.
На момент укладання мирової угоди матеріальна шкода, яка була завдана потерпілим відшкодована у повному обсязі. Наслідки укладення та затвердження угоди, згідно ст.ст. 471, 473, 394, 424, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України, сторонами оговорені.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. В скоєному щиро кається, просить затвердити угоду про примирення, укладену між нею , її законним представником та захисником та потерпілими ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , та призначити узгоджену в ньому міру покарання. Зазначила, що на виконання умов угоди про примирення нею в повному обсязі відшкодовано потерпілим завдані збитки. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення їй зрозумілі, підтвердила, що угода укладалася добровільно.
Потерпіла ОСОБА_7 претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_4 не має, просить затвердити угоду про примирення, укладену між нею та підозрюваною ОСОБА_4 і її законим представником та захисником. Зазначила, що ОСОБА_4 виконала умову угоди про примирення, відшкодувавши в повному обсязі завдану їй шкоду.
У підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 також просила суд угоду затвердити, зазначивши, що згодна на визначену в угоді міру покарання для ОСОБА_4 наслідки укладення та затвердження угоди про примирення їй зрозумілі, угода укладалася добровільно.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь по справі, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам, встановленим ст.ст. 471, 472 КПК України, суд прийшов до висновку про затвердження угоди, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 185 КК України, яке, згідно ч. 3 ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Потерпілим від даного кримінального правопорушення є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Угода про примирення, укладена між потерпілими та підозрюваною ОСОБА_4 , відповідає вимогам ст.. 471 КПК України та закону, підстав, для відмови у затвердженні угоди,передбачених пунктами 1-6 частиною 7 статті 474 КПК України, судом не встановлено.
Суд не має сумнівів в тому , що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє свої права , передбачені п. 4 , п. 5 ст. 474 КПК України ,що вона має правона судовий розгляд,під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення,у вчиненні якого вона обвинувачується, характер обвинувачення,щодо якого вона визнає себе винуватою.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, п. 1 ст. 473 КПК України, а потерпілі є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Відповідно до пояснень обвинуваченої та потерпілих суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки її умови не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає обставинам правопорушення. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченої, яка раніше не судима на обліку у спеціалізованих лікарських закладах не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання, навчається у Гнильченській ЗОШ, характеризується з місця навчання позитивно. Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд враховує , обставини, які помякшують покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення злочину неповнолітнім, за відсутності у відповідності до ст.67 КК України обставин, що обтяжую покарання, умову укладеної між сторонами угоди ОСОБА_4 виконала, публічно вибачившись за вчинене діяння перед потерпілими, а отже зможе відбути узгоджену міру покарання у вигляді штрафу. Неповнолітня обвинувачена здатна виправитися без ізоляції від суспільства .
Міра покарання, узгоджена сторонами ,є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченої і відповідає вимогам та загальним засадам призначення покарання, передбачена санкцією ч. 1 ст. 185 КК України .
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право , зокрема , затвердити угоду. За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається , що угода може бути затверджена , він ухвалює вирок , яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання .
З*ясувавши у обвинуваченої та потерпілих, що вони цілком розуміють наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України та переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, суд в силу положень ст.475 КПК України , приходить до висновку про затвердження угоди про примирення, укладеної в ході досудового розслідування між потерпілими та підозрюваною ОСОБА_4 , та призначення останній узгодженої сторонами міри покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що угоду про примирення, укладену в ході досудового розслідування між потерпілими та підозрюваною ОСОБА_4 необхідно затвердити , обвинувачену визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України , так як вина її доведена і його дії суд кваліфікує по ч. 1 ст. 185 КК України та призначити останній узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень
Запобіжний захід відповідно до видів , передбачених ст. 131 КПК України,обвинуваченій не обирався.
Керуючись ст.ст. 314,373,374,468,469,471,473,475 КПК України , суд
Затвердити угоду про примирення , укладену 25.07.2016 року в ході досудового розслідування відповідно до статей 468, 469 КПК України, між сторонами кримінального провадження потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та підозрюваною ОСОБА_4 , законним представником ОСОБА_10 , захисником ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 1-кп/605/49/16 , зареєстрованому в ЄРДР за № №12016210160000077 від 27.06.2016 року за ч. 1 ст. 185 КК України.
На підставі затвердженої сторонами кримінального провадження угоди про примирення ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 850 /вісімсот п*ятдесяти/ гривень).
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Матеріали досудового провадження , надані суду прокурором , долучити до матеріалів судового провадження .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта - 880,4 (вісмсот вісімдесять) грн. 40 коп. за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 1.4-747/16 від 15.07.2016 р.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п*ятою сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нерозяснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нерозяснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення в суді
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок , якщо його не скасовано , набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .
Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення .
Учаснику судового провадження , який не був присутній в залі судового засідання , копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий: підпис ОСОБА_1