Справа № 2-а-2193/09
Іменем України
17 серпня 2009 року Прилуцький міськрайсуд Чернігівської області в складі: головуючого-судді Кантур А.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
встановив:
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Мотивує свої вимоги тим, що вона народилась 1938 року і відповідно до ст. 1 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон) є дитиною війни. У зв"язку з цим їй на підставі ст.6 Закону відповідачем повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідач таких нарахувань та виплат за 2008 рік не здійснював, тому позивачка вважає дії Управління щодо невиплати належних нарахувань неправомірними та просить суд зобов"язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вищевказаний період в сумі 1737, 90 грн. та забезпечити її виплату.
В судове засідання позивачка не з"явилась, однак в позовній заяві просила задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі та слухати справу за її відсутності в порядку письмового провадження.
Представник Управління Пенсійного Фонду України в Прилуцькому районі до суду не з"явився, але подав письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. У поданому запереченні просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки на виплату даного підвищення до пенсії не визначено видатки держави, та не виділено відповідні кошти, і кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, а виплата зазначених надбавок здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, ч. 3 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується. Також відповідач просить застосувати термін позовної давності відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши надані докази, необхідно частково задовольнити заявлені позовні вимоги з наступних підстав:
Так, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону присвоєно правовий статус "Дитина війни" (а. с. 4).
Відповідно до положень ст.6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що виключає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.
За відсутності інших нормативно-правових актів, чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працезданість.
За змістом Конституції України (ст.ст.1,3,21,22) Україна проголошена демократичною, соціальною, правовою державою, що найвищою соціальною цінністю в цій державі є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження та забезпечення є головним обов"язком останнього, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений. Виходячи з цих постулатів права, Пленум Верховного Суду України у своїй постанові абз.1 п.19 звернув увагу на те, що відповідно до ст.ст. 8, 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а токаж нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод, що в розумінні принципу законності кореспондується із ст.9 КАС України. А твердження відповідача про відсутність коштів на рахунку не має принципового значення, оскільки стосується механізму виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Так, п. 41 Розділу ІІ ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року положення ст.6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено, оскільки здійснювалась виплата підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ч.4 ст.14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року. Однак даний закон має нижчу юридичну силу відносно спеціального закону, Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, за яким законами про Держбюджети не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію або скасовувати.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року це обмеження було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) і згідно ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, враховуючи норму п. 1 ст. 100 КАС України, відповідно до якої пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, а відповідач наполягає на відмові в задоволенні частини позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом, а саме: з 01.01.2008 року по 31.07.2008 року, в зв»язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, а оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 31 липня 2009 року, тому позовні вимоги підлягають задоволенню з 31 липня 2008 року.
Тому, на підставі наведеного, керуючись ст. ст. 94, 122, 158-163, 167 КАС України,-
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправними.
Зобов"язати Управління Пенсійного Фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 31 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення до Прилуцького міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів Київському апеляційному адміністративному суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області або в порядку ч.5 ст.286 КАС України.
Суддя А.Кантур