Справа № 2-а-67/2008р.
13 червня 2008року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Чаус Л.В.
при секретарі Купрієвич О.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради про зобов'язання відповідача здійснити виплату грошової допомоги,
встановив:
13 травня 2008 року ОСОБА_3 П.3. звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області (далі - УПСЗН), в якій просив зобов'язати відповідача здійснити йому виплату 4717 грн. в рахунок щорічної грошової допомоги учасникам війни за 2005, 2006 та 2007 роки, передбаченої Законом України від 22.10.1993 р. № 3552-ХП "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (з подальшими змінами та доповненнями; далі - Закон № 3552-ХП).
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є учасником війни та, відповідно до чинного законодавства України, має право на одержання щороку разової грошової допомоги у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком. Проте відповідач, порушуючи його право, відмовився виплатити цю матеріальну допомогу.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, зазначивши, що відповідачем в рахунок зазначеної вище матеріальної допомоги сплачено позивачеві: у 2005 та 2006 роках - по 50 грн. і у 2007 році - 55 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначенння розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом та не застосовується для призначення надбавок, підвищень до пенсій та визначення розміру допомог. Законами України про Державний бюджет України на 2000-2007роки розміри щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги ветеранам війни встановлювалися, виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету, а саме: на 2005 та 2006 роки - у розмірі 50грн., на 2007рік - у розмірі 55грн.
Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши докази, надані позивачем, суд дійшов наступного.
Позивач є пенсіонером та учасником війни. У зв'язку з останнім перебуває на обліку в УПСЗН. В рахунок щорічної матеріальної допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 14 Закону № 3552-ХІІ, відповідачем йому сплачено: у 2005 та 2006 роках - по 50 грн. і у 2007 році - 55 грн..
Ці обставини визнаються сторонами, тому суд вважає їх доведеними.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону № 3552-ХП ( в редакції, яка діяла на час проведення вказаних виплат), щорічно до 05 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно абз.8 ч.2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Абз.1 ч.1 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", у редакції, чинній станом на 05 травня 2005 року, для осіб, які втратили працездатність, затверджено на 2005 рік прожитковий мінімум на одну особу у розмірі 332 грн.
Таким чином, розмір щорічної грошової допомоги учасникам війни за 2005 рік, сплата якої передбачена ч. 5 ст. 14 Закону № 3552-ХІІ, мала складати 996 грн. (332x3), що на 946 грн. менше, ніж виплачено позивачеві.
Статтею 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" для осіб, які втратили працездатність, з 01 квітня 2006 року затверджено прожитковий мінімум на одну особу у розмірі 359 грн.
Таким чином, розмір щорічної грошової допомоги учасникам війни за 2006 рік, сплата якої передбачена ч. 5 ст. 14 Закону № 3552-ХІІ, мала складати 1077 грн. (359x3), що на 1027 грн. менше, ніж виплачено позивачеві.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" для осіб , які втратили працездатність, з 01 квітня 2007 року затверджено прожитковий мінімум на одну особу у 406 грн. та установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01 квітня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Таким чином, розмір щорічної грошової допомоги учасникам війни за 2007 рік, сплата якої передбачена ч. 5 ст. 14 Закону № 3552-ХІІ, мала складати 1230 грн. 18 коп. (406x0, 01x3), що на 1175 грн. 18 коп. менше, ніж виплачено позивачеві.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону № 3552-ХІІ учасникам війни здійснюється у розмірі 50 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону № 3552-ХІІ учасникам війни здійснюється у розмірі 50 грн. Пунктом 18 статті 77 цього Закону зупинено на 2006 рік дію ч. 5 ст. 14 Закону України № 3552-ХІІ в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону № 3552-ХІІ учасникам війни здійснюється у розмірі 55 грн.. Пунктом 13 статті 71 цього Закону зупинено на 2007 рік дію ч. 5 ст. 14 Закону України № 3552-ХП в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. у справі N 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) зазначені вище положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), і тому з 09 липня 2007 року втратили чинність.
Крім цього, ч.3 ст. 2 Закону № 3552-ХІІ передбачено, що нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, встановлені цим Законом, є недійсними. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3552-ХІІ, до ветеранів війни, крім інших, належать й учасники війни. Враховуючи ці положення Закону № 3552-ХІІ, суд не застосовує при вирішенні цієї справи Закони України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині обмеження права учасників війни на одержання грошової допомоги у розмірах, встановлених ч. 5 ст. 14 Закону № 3552-ХІІ.
Згідно ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції "Кожна фізична...особа має право мирно володіти своїм майном. ОСОБА_2 не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права". Розглядаючи борги у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, і яке не обмежене лише власністю на фізичні речі та не залежить від формальної
класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатися як "майнові права" і, таким чином, як "власність".
Виходячи з цього, при розгляді справи "Кечко проти України" (заява №63134/00) Європейський суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам із державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство, однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду).
У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлено надбавки з бюджету і які є діючими, та Закону України "Про державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lex specialis.
Також суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення суду).
Виходячи з наведеного, відмова відповідача здійснити виплату недоплаченої позивачеві частини щорічної разової грошової допомоги є незаконною, а вимоги останнього такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9-12, 15, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради - задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області здійснити доплату ОСОБА_3 в рахунок недоодержаної ним щорічної разової грошової допомоги учасникам війни, передбаченої ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», 3148 (три тисячі сто сорок вісім)грн. 18коп., з яких 946 (дев'ятсот сорок шість)грн. - за 2005рік, 1027(одна тисяча двадцять сім)грн. - за 2006рік та 1175(одна тисяча сто сімдесят п'ять)грн. 18коп. - за 2007рік.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду Одеського апеляційного округу через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів з дня подання заяви про її оскарження, що має бути поданою протягом протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про її оскарження, у разі подання цієї заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги на постанову, а у разі подання апеляційної скарги - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.