Справа № 2 - а -128/2008 р.
21 січня 2008 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: Бабоїд О.М. при секретарі: Овчаренко Н.В.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до Дня Перемоги, -
Позивач ОСОБА_1 надав до суду адміністративний позов до Управління соціального захисту населення Таращанської РДА про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до Дня Перемоги, мотивуючи тим, що він має статус учасника бойових дій, тому згідно з ч.5 ст. 12 ЗУ «Про статус Ветеранів Війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції ЗУ від 25.12.1998 року № 367 - 14 йому щорічно до 05 травня повинна надаватись одноразова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій віком. Вказана грошова допомога виплачувалася відповідачем не в повному обсязі, в зв'язку з чим недоплачена щорічна грошова допомога за період з 2006 року по 2007 рік становить 3180, 30 грн, яку також просив суд стягнути з відповідача на його користь.
Просить звільнити його від сплати судового збору, як учасника бойових дій.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, збільшивши їх розмір, і просить суд стягнути на його користь недоплачену суму щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій за період з 2006 року по 2007 рік в розмірі 3315, 30 грн.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що дійсно, відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.98 p. N 367-XIV, на яку вказує позивач, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Проте, Постановою КМУ від 18 лютого 2004 p. N177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" із змінами і доповненнями, установлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
На підставі положень вищевказаної постанови та у відповідності із розмірами, встановленими законом про державний бюджет на відповідний рік, починаючи з 2006 року, виплата разової грошової допомоги позивачу здійснювалася в наступних розмірах: 250 грн за 2006 рік; 280 грн за 2007 рік.
Законом України від 20.12.2005 p. N 3235-IV, дію частини п'ятої статті 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни.
За таких обставин, вимогу позивача про стягнення грошової допомоги за 2006 рік, вважає безпідставною.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 p. N 489-V дію частини п'ятої статті 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 p. N 6-рп/2007 визнано неконституційним положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частини третьої статей 61, 62, 63, 64 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Зважаючи на те, що грошову допомогу за 2007 рік було виплачено позивачу в квітні місяці 2007 року, до ухвалення конституційним судом вищевказаного рішення, вважає, що підстави для виплати позивачу грошової допомоги за 2007 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відсутні.
Крім того, вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення щорічної разової допомоги відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2006 рік слід відмовити і тому, що позивач на момент подачі даного позову до суду, пропустив однорічний строк звернення до адміністративного суду, який встановлено ст. 99 КАСУ.
Просить відмовити позивачу в задоволенні позову.
Відповідно до ч.3 ст. 121 КАС України, суд за письмовою згодою сторін розглядає справу під час попереднього судового засідання, оскільки вирішені всі питання, необхідні для її розгляду, а також без фіксування судового процесу технічними засобами.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено копією посвідчення.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.98 p. N 367-X1V, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, до яких віднесений позивач, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Щорічну виплату разової грошової допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Згідно довідки № 6385 від 21.12.2007 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації, відповідач виплатив позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня: за 2006 рік в квітні місяці в розмірі 250 грн; за 2007 рік в квітні місяці в розмірі 280 грн. Виплата зазначеної грошової допомоги проведена відповідно до постанови КМУ від 18 лютого 2004 p. N177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" із змінами і доповненнями, якою установлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Статтею 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» установлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 250 гривень.
Законом України від 20.12.2005 p. N 3235-IV, дію частини п'ятої статті 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни.
Статтею 29 ЗУ Про державний бюджет України на 2007 рік установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 280 гривень.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 p. N6-рп/2007 положення статті 29 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 p. N 489-Vдію частини п'ятої статті 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 p. N6-рп/2007 визнано неконституційним положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частини третьої статей 61, 62, 63, 64 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги. Посилання відповідача на ч.3 вищевказаних рішень Конституційного суду України, згідно якої визнані неконституційними положення п. 13 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, як на підставу відмови в задоволенні позову, суд вважає безпідставними, оскільки часу проголошення рішення Конституційного суду відповідач повинен був виплатити позивачу недоплачену разову грошову допомогу в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком згідно вимог ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», однак не вчинив цього, чим порушено конституційні права позивача в сфері отримання встановленого законодавством, належного розміру разової грошової допомоги.
Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд вважає, що при прийнятті Законів України «Про державний бюджет» на відповідні роки, були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", права позивача на соціальний захист, зокрема на отримання щорічної разової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищенаведене, при визначенні розміру щорічної разової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій, суд вважає за необхідне застосовувати саме норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не законів України «Про державний бюджет» на вказані вище роки.
З цих же міркувань, а також взявши до уваги положення ст. 64 Конституції України, при вирішенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача недоплаченої суми разової грошової допомоги в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2006 рік, суд вважає за необхідне керуватися положенням Контитуції України, а не Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яким дію частини п'ятої статті 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни.
Згідно з ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлений річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Посилання відповідача на те, що позивач пропустив даний строк, а тому в задоволенні позову в частині стягнення щорічної разової допомоги відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2006 рік слід відмовити, суд вважає безпідставними, оскільки про порушення свого права позивач дізнався 21.12.2007 року, з моменту отримання відповіді відповідача про відмову в перехунку щорічної допомоги, а тому строк позовної давності ним не пропущено.
ч.3 ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 - IVз 12 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму.
Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235 - IV з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 350 грн, з
01.04.2006 року по 30.09.2006 року-359 грн, з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року - 366 грн.
Статтею 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня -387 грн., з 1 жовтня - 395 грн.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року №749-5 та існує в новій редакції з
28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений в наступних розмірах: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн., при цьому дана стаття доповнена, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1 ст. 28 ЗУ „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для
осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410, 06 грн.; 415, 11 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовільнити позов, стягнувши на користь позивача недоотриману грошову допомогу за 2006 - 2007 роки в розмірі 3315, 30 грн, а саме: за 2006 рік в розмірі 1545 грн: (359 х 5 = 1795 -250 = 1545); а також, за 2007 рік в розмірі 1770, 30 грн: (410, 06 х 5 = 2050, 30 - 280 = 1770, 30). Всього 3315, 30 грн, а саме: (1545 грн + 1770, 30 грн = 3315, 30 грн).
Отже, суд вважає за можливе визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку щорічної допомоги до 05 травня за 2006 - 2007 роки, відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та стягнути на користь позивача недоотриману грошову допомогу за 2006 - 2007 роки в сумі 3315, 30 грн.
Також, суд вважає, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору як потерпілий від аварії на ЧАЕС.
Судові витрати суд покладає на відповідача.
Указані обставини встановлено з пояснень сторін, матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 17, 89, 99, 100, 121, 158-163, 185, 186 КАС України, ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.98 p. N 367-XIV, Законом України „Про Державний бюджет України на 2005р.", Законом України „Про державний бюджет на 2006 p.", Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік", суд-
Позов задовольнити.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком за 2006 - 2007 роки, відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», неправомірною.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоотриману разову грошову допомогу до 05 травня за 2006 - 2007 роки в розмірі 3315, 30 грн (три тисячі триста п'ятнадцять гривень 30 коп).
Від сплати судового збору позивача звільнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір в розмірі 33, 15 грн.
постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.