Справа №2-948
2007 р.
Ім'ям України
6 серпня 2007 року
в складі: головуючого - судді: Проця В. А.
при секретарі Пясковській Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині справу за позовом ОСОБА_1 до Голови ліквідаційної комісії колективного підприємства «Спеціалізована пересувна механічна колона № 56» с Комсомольське Козятинського району ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будівлі та споруди, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Голови ліквідаційної комісії колективного підприємства «Спеціалізована пересувна механічна колона № 56» с Комсомольське Козятинського району ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будівлі та споруди.
В обґрунтування позову він вказав, що 18.02.2004 року між ним та КП СПМК-56 було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, а саме: будівлі майстерні; будівлі складу; споруди навісу, що розташовані в АДРЕСА_1. В той самий день майно було передано йому, відповідно до акту прийому - передачі, а він, в свою чергу, сплатив вартість придбаного нерухомого майна.
01.01.2004 року набрав чинності новий Цивільний кодекс України, яким визначено інші умови укладення договору ніж було раніше. Так, відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі - продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Весь цей час він вважав, що договір є чинним, оскільки він фактично прийняв майно, розпорядився ним та перерахував визначену договором суму коштів за куплене майно. Однак, коли він вирішив зареєструвати даний договір в КП «ВООБТІ», то дізнався, що договір нотаріально не посвідчений, що відповідно до п. 1 ст. 220 ЦК України тягне за собою визнання його нікчемним.
ст. 220 п. 2 ЦК України передбачає, якщо сторони домовились щодо істотних умов договору, що відображується письмовими доказами і відбулося виконання договору, суд, може визнати такий договір дійсним без наступного його нотаріального посвідчення.
Письмовими доказами досягнення згоди сторонами та виконання істотних умов договору є наступні факти та документи:
1. Підписаний сторонами договір купівлі - продажу, за яким Продавець зобов'язаний передати майно у власність покупця, а останній сплатити відповідні кошти. Факт виконання договору з боку продавця - підтверджується актом прийому - передачі, а покупцем - квитанцією про перерахування грошей. Таким чином договір являється повністю виконаним обома сторонами, що тягне за собою настання певних юридичних наслідків, а саме, набуття платно права власності на нерухомість. Виконання умов договору сторонами свідчить про дійсні наміри сторін укласти саме цей правочин (купівлю - продаж).
2. Крім того, фактом дійсного наміру укласти саме такий правочин та набути відповідних юридичних наслідків може також слугувати наявність у нього Державного акту на право постійного користування землею, технічної документації на будівлі та споруди, які він отримав від продавця - КП СПМК-56 після підписання договору купівлі - продажу.
2
Стаття 392 ЦК України надає можливість власнику звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Оскільки йому не було роз'яснено вимоги чинного законодавства України, нотаріально вищезазначений договір не посвідчувався.
В даний час, він не може в повному об'ємі скористатись своїм правом власності на дані об'єкти нерухомості, оскільки договір купівлі - продажу не був посвідчений нотаріально, і він не може зареєструвати право власності на вищезазначене нерухоме майно в Бюро технічної інвентаризації, а тому, просить захистити його права судовим рішенням
В судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 позов підтримав і підтвердив обставини вказані в ньому.
Відповідач - Голова ліквідаційної комісії колективного підприємства «Спеціалізована пересувна механічна колона № 56» с Комсомольське Козятинського району ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день і час слухання справи.
На підставі ст. 225 ЦПК України, суд ухвалив, заочно розглядати справу.
Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задоволити.
Судом встановлено, що 18.02.2004 року між сторонами було укладено договір купівлі -продажу нерухомого майна, а саме: будівлі майстерні; будівлі складу; споруди навісу. В той самий день майно було передано позивачу, відповідно до акту прийому - передачі, оскільки позивач сплатив вартість придбаного нерухомого майна.
Договір нотаріально не посвідчувався, оскільки позивачу даного обов'язкуь ніхто не роз'яснив. Весь час позивач вважав, що договір є чинним, оскільки він фактично прийняв майно, розпорядився ним та перерахував визначену договором суму коштів за куплене майно.
Однак, коли він вирішив зареєструвати даний договір в КП «ВООБТІ», то дізнався, що договір нотаріально не посвідчений, що відповідно до п. 1 ст. 220 ЦК України тягне за собою визнання його нікчемним.
Письмовими доказами досягнення згоди сторонами та виконання істотних умов договору є наступні факти та документи:
1. Підписаний сторонами договір купівлі - продажу, за яким продавець зобов'язаний передати майно у власність покупця, а останній сплатити відповідні кошти. Факт виконання договору з боку продавця - підтверджується актом прийому - передачі, а покупаєм - квитанцією про перерахування грошей. Таким чином договір являється повністю виконаним обома сторонами, що тягне за собою настання певних юридичних наслідків, а саме, набуття платно права власності на нерухомість. Виконання умов договору сторонами свідчить про дійсні наміри сторін укласти саме цей правочин (купівлю - продаж)
2. Крім того, фактом дійсного наміру укласти саме такий правочин та набути відповідних юридичних наслідків може також слугувати наявність у позивача Державного акту на право постійного користування землею, технічної документації на будівлі та споруди, які позивач отримав від продавця - КП СПМК-56 після підписання договору купівлі - продажу.
Оскільки позивачу не було роз'яснено вимоги чинного законодавства України, нотаріально вищезазначений договір не посвідчувався.
В даний час, позивач не може в повному об'ємі скористатись своїм правом власності на дані об'єкти нерухомості, оскільки договір купівлі - продажу не був посвідчений нотаріально, і він не може зареєструвати право власності на вищезазначене нерухоме майно в Бюро технічної інвентаризації.
Суд вважає, що позивач виконав свою частину зобов'язання - заплатив гроші за купівлю нерухомого майна, а тому його права необхідно захистити за судовим рішенням.
Правовідносини, що склались між сторонами регулюються ст. 220 ч. 2 ЦК України, згідно якої, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому
3
разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
ст. 392 ЦК України надає можливість власнику звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Керуючись ст. ст. 220 ч. 2, 392 ЦК України, ст. ст. 213-215, 218, 226, 227 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Договір купівлі - продажу № 1 від 18 лютого 2004 року укладений між продавцем -колективним підприємством «Спеціалізована пересувна механічна колона № 56» (КП СПМК-56) с Комсомольське Козятинського району в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 та покупцем - ОСОБА_1 визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на: будівлю майстерні (літера «А» на плані); будівлю складу (літера «Б» на плані); навіс (літера «В» на плані); вбиральню (літера «Г» на плані).
Копію даного рішення направити відповідачу рекомендованим листом не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайсуд з дня проголошення рішення.