Рішення від 19.11.2007 по справі 2-1082007

Справа 2-108

2007 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2007 р. Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області у складі:

головуючого судці - Мясоєдової О.М. ,

при секретарі - Овчаровій Т.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну

справу за позовом

ОСОБА_1

до Державної організації Криворізьке міське державне об'єднання телебачення

і радіомовлення Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії

про визнання частково недійсним наказу № 150 від 1 серпня 2006 року і визнання

протиправними дій та бездіяльності відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим , що 1.08.2006 року відповідач видав наказ № 150 від 1.08.2006 року, відповідно до якого, зокрема, виводиться зі штатного розпису посада завідуючого редакції інформаційно-аналітичних програм ТБ з окладом 1485 грн., яку вона займала і вводяться інші п'ять посад. 8.08.2006 року відповідач ознайомив її зі спірним наказом і одночасно попередив , про наступне звільнення із займаної посади відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із скороченням чисельності працівників на підставі спірного наказу і запропонував їй іншу роботу на посаді головного редактора ТБ відділу інформаційних програм з окладом менше її ( 1065 грн. замість 1485 грн. ) . Вважає дії відповідача по виданню спірного наказу неправомірними , сам спірний наказ таким що суперечить законодавству та значним чином порушує її трудові права. Вважає, що у відповідача відсутнє скорочення чисельності працівників, що пітверджується змінами до штатного розпису відповідача, затвердженими вищестоящою посадовою особою, які введені в дію з 1.08.2006 року і які передбачають не скорочення чисельності працівників, а збільшення їх чисельності на 2 штатних одиниці ( з 73 до 75 ). Таким чином відсутні і підстави попередження її про звільнення її на підставі ст. 40 п. 1 ч. 1 КЗпП у випадку скорочення чисельності працівників. Крім того, на її думку, під прикриттям процедури звільнення і пропонування іншої роботи відповідач має намір змінити умови її праці в бік їх погіршення без врахування того , що в її сім'ї немає інших працівників з самостійним заробітком. До того ж, відповідач попереджує про її наступне звільнення, не перевіривши чи має вона попереднє право залишення на роботі при звільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці чи ні, відповідно до ст. 42 КЗпП України. Тому, вона просить визнати частково недійсним наказ відповідача № 150 від 1.08.2006 року, а саме визнати недійсним пункти 1, в частині виведення із штатного розпису посади завідуючого редакції інформаційно-аналітичних програм ТБ з окладом 1485 грн., та пункти 3 и 5 цього наказу по відношенню до неї ; визнати неправомірною бездіяльність відповідача по незастосуванню ним ст. 42 КЗпП України при вирішенні питання про звільнення позивача; визнати неправомірними дії відповідача про попередженню позивача про наступне звільнення на підставі наказу № 150 від 1. 08.2006 року; стягнути з позивача на її користь витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

У судовому засіданні позивачка уточнила свої вимоги і просила суд визнати частково неправомірним і недійсним з моменту видання наказ відповідача № 150 від 1.08.2006 року, а саме визнати недійсним п. 2 цього наказу в частині введення до штатного розпису відповідача посад відділу інформаційних програм телебачення , який не був створений у структурі відповідача, пункт 3 цього наказу стосовно пропонування роботи у нествореному структурному підрозділі-відділі інформаційних програм телебачення і п. 5 цього наказу стосовно відмови позивача від нової роботи на момент видання цього наказу; визнати неправомірним і недійсним з моменту видання попередження відповідачем позивача від 8.08.2006 року про наступне його звільнення на підставі наказу № 150 від 1.08.2006 року.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги в доповненому вигляді і суду пояснила, що вона працювала на підприємстві Відповідача до 10.11.2006 р. та була звільнена наказом Відповідача №15 від 10.11.2006 р. відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України у зв'язку із змінами в організації виробництва установи через дію ОСОБА_3 № 150 від 01.08.2006 p., відповідно до якого виводилась зі штатного розкладу посада, яку займала вона - завідуюча редакцією інформаціонно-аналітичних програм з окладом 1485 грн., та вводилось п'ять інших посад. При цьому Відповідач запропонував їй іншу роботу на посаді головного редактора відділу інформаційних програм телебачення з окладом 1065грн., попередивши її про майбутнє звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України через скорочення чисельності працівників за 2 (два) місяця до її звільнення. Але вона вважає , що на підставі штатного розпису установи відповідача ОСОБА_3 № 150 від 01.08.2006 р. фіктивним через відсутність скорочення чисельності персоналу Відповідача, тому що чисельність останніх збільшилась з 73 до 75 працівників. До того ж, вона не давала ані згоду ні відмову на пропозицію Відповідача .Вона також вважає безпідставним посилання Відповідача на п. 2 ОСОБА_3 №64 Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 22.03.2006 р. через те, що на її думку Відповідач не підпадає під дію цього ОСОБА_3 оскільки він не є жодною з перелічених в цьому наказі організацій і відповідно до свого статусу не є регіональною або обласною державною телерадіокомпанією.

При цьому, на її думку, відповідно до п. 1.2. свого Статуту, Відповідач є юридичною особою публічного права, зазначив при цьому, що відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного Кодексу України юридична особа публічного права розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.А також згідно зі ст. . 64 Господарського Кодексу України, відповідно до якого підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Таким чином, Відповідач може самостійно встановлювати свій штатний розпис, проте видав спірний наказ №150 від 01.08.2006 p., який є безпідставним через фіктивність змін в установі Відповідача, а саме - через відсутність змін в організації виробництва, структури підприємства та через збільшення, а не зменьшення кількості працівників.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив суд залишити позов без задоволення з наступних підстав.

Криворізьке міське державного об'єднання телебачення і радіомовлення Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії є регіональною державною телерадіокомпанією, яка фінансується із державного бюджету України, яке підпорядковано (відповідно до Розділу 1 Статуту) Дніпропетровській обласній державній телерадіокомпанії

та Державного комітету телебачення і радіомовлення України, таким чином маючи обов'язок щодо виконання наказів та приписів вищевказаних керівних установ.

На виконання вищевказаного наказу № 64 від 22.03.2006 р. наказу вищевказаного комітету керівництво Відповідача запровадило певні зміни в організації підприємства разом із зміною штатної структури підприємства.

Ці зміни були затверджені відповідними письмовими змінами до штатного розпису Відповідача від 13.07.2006 р. Державного комітету телебачення і радіомовлення України нового штатного розкладу Відповідача.

Посада ОСОБА_1 - завідуючий редакцією інформаційно-аналітичних програм -дійсно виводилась із штатної структури Відповідача. Проте їй було запропоновано іншу посаду з окладом 1065 грн. про що їй було доведено за два місяця з додержанням вимог ст. .49-2 Кодексу Законів про працю України, додавши при цьому докази попередження ОСОБА_1 про майбутні зміни в структурі підприємства від 08.08.2006 p., протокол засідання профспілки Відповідача про згоду на звільнення ОСОБА_1 у разі неприйняття нею пропозиції Відповідача, та копії штатного розпису Відповідача до та після реорганізації.

Таким чином, перш за все ОСОБА_1 було запропоновано місце роботи.

Через неприйняття ОСОБА_1 пропозиції Відповідача щодо прийняття запропонованої посади керівництво Відповідача мусило звільнити ії за п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України, тому що через вищевказані зміни посаду ОСОБА_1 було виведено із штатного розкладу.

При цьому платити їй заробітну платню у попередньому розмірі - 1485 грн неможливо через те, що така дія буде грубим порушенням норм Бюджетного Кодексу України (вихід за норм бюджетних асигнувань) та посадових інструкцій керівництва підприємства, внаслідок чого керівництво Відповідача може підпасти під дію ст. 210, 211 Кримінального Кодексу України.

Тому в серпні місяці 2006 р. ОСОБА_1 було попереджено про майбутні зміни в організації змін в організації виробництва і праці на виконання вимог ст. .49-2 Кодексу Законів про працю України, проте ОСОБА_1 протягом двох місяців після попередження не надала ні згоду, ні відмову на пропозицію Відповідача.

Крім того, відповідно до Розділу 5 Статуту Відповідача, управління Телерадіооб'єднанням здійснює генеральний директор Телерадіооб'єднання.

Відповідно до норм Статуту Відповідача ст. 65 Господарського Кодексу України, ст. 15 Цивільного Кодексу України не передбачено право працівника підприємства безпосередньо втручатись до керівництва.

ОСОБА_3 №150 від 01.08.2006 р. є цілком законний, оскільки був виданий на підставі наказу безпосередньо керуючого органу, був направлений на досягнення предписаної структуру штатного розпису та передбачав не звільнення, а перш за все запропонування іншої роботи ОСОБА_1 через зміни в організації виробництва і праці.

Суд вислухавши сторони , свідків , дослідивши письмові материали вважає , що позов задоволенню не підлягає .

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду , що працює генеральний директором Криворізького міського державного об'єднання телебачення і радіомовлення Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії , яка є регіональною державною телерадіокомпанією, яка фінансується із державного бюджету України, , яке підпорядковано (відповідно до Розділу 1 Статуту) Дніпропетровській обласній державній телерадіокомпанії та Державного комітету телебачення і радіомовлення України, таким чином маючи обов'язок щодо виконання наказів та приписів вищевказаних керівних установ.

Через зміни, пов'язані із отриманням нової ліцензії та засвоєнням нового телевізійного каналу , Державний комітет телебачення і радіомовлення України видав наказ №64 від 22.03.2006 р. про обов'язковість вжиття заходів, спрямованих на реорганізацію та

оптимізацію структури телерадіокомпаній і затверджені цим Комітетом зміни до штатного розпису телекомпанії , що призвело до змін в їх організації праці та виробництва, внаслідок чого 01 серпня 2006 р. був виданий ним наказ №150., відповідно до якого виводилась зі штатного розкладу посада, яку займала ОСОБА_1 - завідуючою редакцією інформаціонно-аналітичних програм з окладом 1485 грн., та вводилось п'ять інших посад. ОСОБА_1 була запропонована інша робота на посаді головного редактора відділу інформаційних програм телебачення з окладом 1065грн., попередивши її про її майбутнє звільнення на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України через скорочення чисельності працівників за 2 (два) місяця до її звільнення , але вона не згодилась на запропоновану їй посаду.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду , що виконує обов'язки інспектора відділу кадрів телерадіокомпанії. ОСОБА_1, являючись на 01.08.2006 р. завідуючою редакцією-інформаціоно-аналітичних програм, отримала попередження від 08.08.2006 р. про зміни у штатному розписі Відповідача та про необхіднсть надати згоду чи відмовитись від запропонованої Відповідачем посади редактору віддлу інформаційних програм телебачення.

До того ж, профспілка Відповідача надала згоду на звільнення ОСОБА_1, якщо вона відмовиться від пропозиції Відповідача, при цьому ОСОБА_1 пропозицію відповідача щодо нової посади внаслідок змін в організації виробництва та праці не прийняла. Зміни у телерадіокомпанії мали місце у зв'язку з освоєнням нового каналу та отримання ліцензії. В компанії було більше керівників , ніж робітників. Тому їм, як державній організації, залишався той же фонд заробітної плати , але збільшувалась заробітна плата журналістам і чисельність технічних робітників , тому в їх компанії і були зміни в штатним розписі , направленому на оптимізацію структури телерадіокомпанії.

ОСОБА_3 №64 від 22.03.2006 р. Державного комітету телебачення і радіомовлення України вбачається , що керівникам регіональних державних телерадіокомпаній пропонується здійснити заходи, спрямовані на економію фонду оплати праці, упорядкування та оптимізації структури телерадіокомпаній. До цього наказу був наданий додаток штатного розпису, де запропоновано посадовий оклад : головний редактора відділу (1060-1070 грн. ) Згідно штатного розпису Криворізької телерадіокомпанії затверджених головою Держкомтелерадіо України від 13.07.2006 року та змін до штатного розкладу Відповідача 1.08.2006 року головний редактор видає наказ № 150 з яким ОСОБА_1 ознайомлюється 8.08.2006 року. їй пропонується переведення на посаду головного редактора ТБ, відділ інформаційних програм з окладом 1065 грн. Таким чином, Відповідач виконав вимоги ст. .49-2 Кодексу Законів про працю України, оскільки сам він виконував владні правомочні розпорядження Державного комітету телебачення і радіомовлення України у вигляді видання ОСОБА_3 №64 від 22.03.2006 р. та змін до штатного розкладу від 13.07.2006 р.

З матеріалів справи вбачається, що істотні зміни в організації виробництва і праці установі Відповідача відбулися - відповідно до нового штатного розпису Відповідача змінилася структура відділів та посад персоналу.

Таким чином, суд не вбачає підстав для скасування наказу Відповідача № 150 від 01.08.2006 р.

Керуючись ст. ст. 40, 49-2 Кодексу Законів про працю України, ст. ст. 209 , 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк

з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , або в порядку ч. 4 ст .295 ЦПК України.

Попередній документ
5989414
Наступний документ
5989416
Інформація про рішення:
№ рішення: 5989415
№ справи: 2-1082007
Дата рішення: 19.11.2007
Дата публікації: 07.04.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи: