Справа №2-1963 2007 рік
20 листопада 2007 року Орджонікідзевський районний суд ОСОБА_1 у складі: головуючого судді ГнатикГ.Е. при секретарі Якимовій О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3 про звільнення земельної ділянки, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа ОП ОСОБА_2 міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на капітальний гараж,
встановив:
Позивач ЗАТ „Запоріжбуд" звернулося до суду із позовом до відповідача про звільнення земельної ділянки.
Ухвалою суду від 09.10.2007 року за вказаним позовом до участі у справі було залучено у якості належного позивача ОСОБА_2 міську раду.
У позові первісний позивач вказав, а залучений у якості належного позивача та підтримавший позов- Запорізька міська рада, вказав що ЗАТ „Запоріжбуд" було створене шляхом перетворення в процесі приватизації з тресту „Запоріжбуд" і є його єдиним правонаступником.
Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської Ради депутатів трудящих №23 від 18.01.1962 р. тресту „Запоріжбуд" була надана земельна ділянка по вул. Дивногірська для будівництва жилих будинків. Земельна ділянка не вилучалась з користування підприємства, звернень щодо вилучення земельної ділянки не надходило.
При проведенні інвентаризації майнових активів ЗАТ „Запоріжбуд" було виявлено, що на вказаній вище ділянці ведеться будівництво гаража на дві машини. Приміщення гаражу будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу та належно затвердженого проекту.
З цього приводу ЗАТ „Запоріжбуд" звернулось з заявою до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області. Листом №01-26/15 від 16.01.2007 року було повідомлено, що це будівництво є самовільним. Також встановлено, що самовільне будівництво ведеться ОСОБА_3, що мешкає за адресою ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
В порушення ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, відповідач, не маючи документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, без встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі, самовільно зайняла земельну ділянку площею 43, 5 кв.м. по вул. Перемоги, 34-а/вул. .Дивногірська, 19.
У теперішній час ЗАТ „Запоріжбуд" ліквідоване і земельна ділянка належить територіальній громаді ОСОБА_1.
Представник позивача вказує, що гараж, розташований в ОСОБА_1 по вул. Перемоги, 34-а/вул. .Дивногірська, 19 є самовільним будівництвом з наступних підстав:
В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. .ЗЗ 1 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Частина 2 цієї норми передбачає особливості набуття права власності на новостворене нерухоме майно.
Виняток з загального правила набуття права власності на новостворене майно особою, яка його створила, передбачений, зокрема, ч. 2 ст. 376 ЦК України.
Відповідно до цієї статті особа, яка здійснила або здійснює самовільне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Як вбачається з позовної заяви гараж є самовільним будівництвом, тому що він збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу та належно затвердженого проекту.
З аналізу ч.1 ст. 376 ЦК України випливає, що ця норма передбачає три самостійні підстави для визнання нерухомого майна самовільним будівництвом. Спірний гараж побудований з порушенням усіх цих приписів чинного законодавства.
Згідно зі ст. . 212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі без відшкодування затрат понесених під час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель, споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду. Просив задовольнити позов, зобов"язати ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, знести самовільно збудований гараж.
ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОП ЗМБТІ про визнання права власності на гараж.
У позові вказала, що у 1964 році, коли її дід та баба отримали квартиру, вони збудували два погріба. У 2006 році на місці погрібів, вона збудувала гараж, площею 50 кв.метрів, який розташований у дворі будинку № 34-а по вул. . Перемоги у ОСОБА_1. Гараж побудувала на власні кошти, але у реєстрації права власності на гараж, їй було відмовлено. Просила суд визнати за нею право власності на гараж. Ухвалою суду вказані позови об»єднані в одне провадження. У судовому засіданні представник ОСОБА_2 міської ради підтримав позов. Суду пояснив, що ОСОБА_3 самовільно захопила земельну ділянку, на якій побудувала гараж на дві машини, без документів, які дозволяють будівництво і відповідних дозволів. Для того, щоб розпочати будівництво, необхідно було отримати відвід земельної ділянки, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України і тільки після відводу земельної ділянки, її можливо використовувати за призначенням.
Про відвід земельної ділянки приймається рішення на сесії ОСОБА_2 міської ради, потім розробляється проект, який проходить узгодження з відповідними організаціями, розробляється проектна документація, проводиться будівництво, споруджений об"єкт вводиться в експлуатацію і тільки після цього приймається рішення сесії про визнання права власності на об"єкт нерухомості.
Гараж, який побудувала ОСОБА_3 не є об"єктом нерухомості, побудований на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Запоріжжя, ОСОБА_3 ця земельна ділянка не виділялася, тому просить, уточнюючи позовні вимоги, зобов"язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, повернути земельну ділянку територіальній громаді м. Запоріжжя, знести самовільно збудований гараж. Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОП ЗМБТІ про визнання права власності на гараж, залишити без задоволення у зв"язку з вищевказаним.
ОСОБА_3, будучи повідомленою неодноразово у період з 13.06.2007 року по день прийняття рішення судом по справі, про час і місце слухання справи, жодного разу у судове засідання не з'явилася, що підтверджується матеріалами справи. На неодноразові виклики до суду як ОСОБА_3 так і її представника, вказані особи до суду не з'являлися, передані через представника ОСОБА_3
повістки з викликом її до суду, ОСОБА_3 проігноровані, а причини, на які посилається ОСОБА_3 як причини своєї неявки до суду, судом визнані не поважними. Неодноразове відкладення справи через неявку у судове засідання як ОСОБА_3 так і її представника, вказує на небажання їх брати участь у розгляді справи і навмисне затягування розгляду вказаної справи .
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник третьої особи ОП ЗМБТІ просить ухвалити рішення на розсуд суду. Суду пояснив, що ОП ЗМБТІ проведено на вимогу суду інвентаризацію земельної ділянки 07.05.2007 року, якою встановлено на ділянці самовільно збудований гараж. Відповідно до ст. . 376 ЦК України, можливо визнати право власності на новостворене самовільно збудоване майно, якщо для цього було виділено земельну ділянку. Земельна ділянка ОСОБА_3 для будівництва гаражу не виділялася.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 міської ради, третьої особи, суд вважає що позов ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3 про покладання зобов"язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, повернути її територіальній громаді ОСОБА_1, знести самовільно збудований гараж підлягає задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на гараж не підлягають задоволенню у зв"язку з наступним.
ЗАТ „Запоріжбуд" було створене шляхом перетворення в процесі приватизації з тресту „Запоріжбуд" і є його єдиним правонаступником.
Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської Ради депутатів трудящих №23 від 18.01.1962 р. тресту „Запоріжбуд" була надана земельна ділянка по вул. Дивногірська для будівництва жилих будинків. Земельна ділянка не вилучалась з користування підприємства, звернень щодо вилучення земельної ділянки не надходило.
При проведенні інвентаризації майнових активів ЗАТ „Запоріжбуд" було виявлено, що на вказаній вище ділянці ведеться будівництво гаража на дві машини. Приміщення гаражу будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу та належно затвердженого проекту.
З цього приводу ЗАТ „Запоріжбуд" звернулось з заявою до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області. Листом №01-26/15 від 16.01.2007 року було повідомлено, що це будівництво є самовільним. Також встановлено, що самовільне будівництво ведеться ОСОБА_3, що мешкає за адресою ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. . 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
В порушення ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, відповідач не маючи документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, без встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі, самовільно зайняла земельну ділянку площею 43, 5 кв.м. по вул. Перемоги, 34-а/вул. .Дивногірська, 19.
У теперішній час ЗАТ „Запоріжбуд" ліквідоване і земельна ділянка належить територіальній громаді ОСОБА_1.
У своїй позовній заяві ОСОБА_3 вказує, що вона збудувала гараж на місці погріба, який влаштували її дід та бабця при житті, але не надала суду жодного доказу, що зайнята нею земельна ділянка під будівництво гаражу, була надана їй у користування.
Представник ОСОБА_2 міської ради пояснив, що гараж, розташований в ОСОБА_1 по вул. Перемоги, 34-а/вул. .Дивногірська, 19, який збудувала ОСОБА_3 є самовільно збудованим, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі ст. . 212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі без відшкодування затрат понесених під час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель, споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 самовільно зайняла земельну ділянку для будівництва гаражу, самовільно його збудувала, суд вважає позов ОСОБА_2 міської ради підлягаючим повному задоволенню.
Відповідно до ст. . 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або із істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Оскільки ОСОБА_5 самовільно збудувала гараж на земельній дялінці яка належить територіальній громаді ОСОБА_1, не була відведена їй для будівництва гаражу, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на гараж, не підлягаючими задоволенню.
Керуючись Земельним Кодексом України, ст. ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 міської ради задовольнити.
Зобов"язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку під самовільно збудований капітальний гараж по вул. . Перемоги, 34-а у ОСОБА_1 та повернути земельну ділянку територіальній громаді ОСОБА_1.
Знести самовільно збудований капітальний гараж по вул. . Перемоги, 34-а у ОСОБА_1.
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на гараж, залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду до Орджонікідзевського районного суду ОСОБА_1 та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.