справа 2-2873\08
Іменем України
30 вересня 2008 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Редько Г.В. -
при секретарі - Загорулько О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення коштів,
Позивач звернувся до суду 17.04.2008 року з позовом до відповідача про повернення коштів у розмірі 584 грн.17 коп., посилаючись що ОСОБА_2 був зареєстрований в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості як особа, шукаюча роботу 20.08.2007 року. На підставі ст. 2 та пп. «а» п.1 ст. 26 Закону України « Про зайнятість населення» ОСОБА_2 було надано статус безробітного. ОСОБА_2 своєю заявою від 20.08.2007 року підтверджував, що на момент звернення до служби зайнятості не зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності та трудовою діяльністю не займається. Під час перебування на обліку у ОСОБА_1 міському центрі зайнятості ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю в сумі 584 грн.17 коп.3 Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була отримана відповідь, про те що, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 13.04.2007 року. На підставі даного факту 26.02.2008 року ОСОБА_2 був знятий з обліку в зв»язку з поданням неправдивих відомостей. Отже на момент звернення до служби зайнятості ОСОБА_2 фактично був зайнятою особою. Відповідно до п.3 ст. 36 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх зобов»язань та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Таким чином ОСОБА_2 повинен повернути кошти, які були виплачені ОСОБА_1 міським центром зайнятості в якості допомоги по безробіттю.
В судове засідання представник позивача подав письмову заяву з проханням слухати справу у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі, просив його задовольнити, просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості 584, 17 грн., також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості 30 гривен за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, інші судові витрати також покласти на відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 до суду подав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, позов визнає повністю, обіцяє повернути кошти.
Суд, врахувавши письмові заяви представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю по таким підставам.
Судом встановлено, що у відповідності до Закону України від 2.03.2000 року « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» ОСОБА_1 міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнобов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. На -нідетаві-Нвлеження-про-Поятавський міський центр зайнятості та свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1 міський центр зайнятості є юридичною особою і виступає суб»єктом владних повноважень у системі загальнообов»язкового державного соціального страхування.
На підставі заяви ОСОБА_2 від 20.08.2007 року, керуючись ст. 2 та
пп. «а» п.1 ст. 26 Закону України « Про зайнятість населення» , наказом ОСОБА_1 міського центру зайнятості № НТ070820 від 20.08.2007 року, ОСОБА_2 було надано статус безробітного та він був зареєстрований в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості як особа шукаюча роботу та йому була призначена допомога по безробіттю. ОСОБА_2. в своїй заяві від 20.08.2007 року підтверджував, що на момент звернення до
служби зайнятості він не зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності та трудовою діяльністю не займається. ОСОБА_2 , перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, отримував допомогу по безробіттю у розмірі згідно довідки 584 грн.17 коп. ОСОБА_1 міський центр зайнятості отримав відомості з Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те що, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 13.04.2007 року. Згідно наказу від 26.02.2008 року за № НТ080226 директора ОСОБА_1 міського центру зайнятості, на підставі надання ОСОБА_2 неправдивих відомостей, він був знятий з обліку громадян, що шукають роботу.
Відповідно до пп.б п.3 ст. 1 Закону України « Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців. Отже на момент звернення до служби зайнятості ОСОБА_2 фактично був зайнятою особою. Відповідно до ст. 2 Закону « Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу. Таким чином, ОСОБА_2 не може вважатися безробітнім і не мав права ставати на облік в ОСОБА_1 міський центр зайнятості та одержувати послуги, які надаються центром зайнятості для безробітних.
Відповідно до п.3 ст. 36 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх зобов»язань та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Таким чином ОСОБА_2 повинен повернути кошти, які незаконно отримав, у вигляді допомоги по безробіттю в сумі 584, 17 грн., які підлягають поверненню ОСОБА_1 міському центр зайнятості.
ОСОБА_2 обіцяв добровільно повернути вказану суму, але не виконав свої зобов»язання, тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Крім того, судом встановлено, що позивач поніс і матеріальні збитки пов'язані з розглядом справи в суді у вигляді витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30, 00 грн., які відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості та стягнути державне мито у сумі 51 грн. на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про загальнобов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» , ст. 203, ст. 209, ст. 211 ЦПК України,
СУД,
Позов позивача ОСОБА_1 міського центру зайнятості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості 584 грн. 17 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості ЗО гривен за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 грн. державного мита на користь держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення: рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.