Справа №2-6353 /2007
07 листопада 2007 року Рівненський міський суд Рівненської області в особі
судді - Олексюк Г.Є. при секретарі - Сахончик Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно .
встановив:
ОСОБА_1, звернувшись до суду з позовом, просить визнати за ним право власності на спадкове майно , яке залишилось після смерті матері , ОСОБА_3, померлої 22 жовтня 1989 року, а саме на 1\2 частку у праві спільної власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 120 по вул. Новодвірській в м. Рівне та після смерті батька, ОСОБА_4, померлого 09 листопада 1994 року, який прийняв спадщину, однак не оформив своїх спадкових прав, на 1\2 частку у праві спільної власності на вищевказаний житловий будинок .Також , просить визнати право власності на грошові заощадження, що знаходяться в ТВБВ №10017 на компенсаційних рахунках №42703, №11060 в Рівненському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», як на спадкове майно , що залишилось після смерті батька ОСОБА_4 .
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, суду показав, що 22 жовтня 1989 року померла його та відповідача мати -ОСОБА_3. Як спадкоємці першої черги за законом спадщину після її смерті прийняв він та їх батько, ОСОБА_4, шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, оскільки вони проживали разом із спадкодавцем у спадковому будинку №120 по вул. Новодвірській в м. Рівне, належному померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлю, виданого 30 квітня 1965 року та зареєстрованого в Рівненському міжміському бюро технічної інвентаризації в книзі 233 номер запису 42-67042. Проте, свої спадкові права через державну нотаріальну контору вони не оформили
09 листопада 1994 року помер його батько ОСОБА_4 .Після його смерті він знову прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном-1\2 часткою у праві спільної часткової власності на жилий будинок, яку його батько прийняв , але не оформив , оскільки проживав і був зареєстрований у спадковому будинку, та грошові заощадження в Державному ощадному банку України на ім'я ОСОБА_4
В 2006 році він вирішив оформити свої спадкові права після смерті батьків, однак не зміг цього зробити через помилки у правовстановлюючих та особистих документах.
Рішенням Рівненського міського суду від 31 травня 2007 року було встановлено факти про те, що свідоцтво про право власності на будинок на ім'я ОСОБА_5 належить ОСОБА_3, що ОСОБА_6 був його батьком та що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були чоловіком і дружиною. Рішення суду вступило в законну силу.
Під час розгляду справи в суді був залучений в якості зацікавленої особи його брат-відповідач по справі. Ні після смерті матері, ні після смерті батька він спадщину в установленому законом порядку не прийняв, однак, повідомив , що теж претендує на частку у
2
спадковому майні і вважає цю частку рівною його частці, тому позивач змушений звертатися до суду із цим позовом.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином /через оголошення в пресі/ . Причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача з постановлениям заочного рішення. Позивач не заперечує проти винесення заочного рішення .
Заслухавши пояснення позивача дослідивши свідоцтво про право власності на будинок, витяг з реєстру права власності на нерухоме майно , витяг про реєстрацію права власності, свідоцтво про народження ОСОБА_1, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будинкову книжку, рішення Рівненського міського суду від 31 травня 2007 року, довідку Державного ощадного банку України, допитавши свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки позовні вимоги є обгрунтованими та доведеними, а докази в заперечення позовних вимог відсутні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 померла 22 жовтня 1989 року . На підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлю, виданого 30 квітня 1965 року та зареєстрованого в Рівненському міжміському бюро технічної інвентаризації в книзі 233 номер запису 42-67042 їй належав будинок № 120 по вул. Новодвірській в м. Рівне. Після її смерті відкрилось спадкове майно-а саме дане будинковолодіння. В силу ст. 529 ЦК УРСР спадкоємцями першої черги були позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 та їх батько ОСОБА_4
Проте , на час відкриття спадщини в будинку проживали позивач і його батько ОСОБА_4 , які прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Зокрема , вони доглядали будинок , утримували його проживали в ньому . Дану обставину підтвердили допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8С .
Проте , свої спадкові права через державну нотаріальну контору вони не оформили. Крім того, відповідач ОСОБА_2 також не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Відповідно до повідомлення Першої Рівненської Державної нотаріальної контори № 1704/2-24 від 06 листопада 2007 року спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заводилась.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Таким чином, суд вважає доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на спадкове майно , яке залишилось після смерті матері , ОСОБА_3, померлої 22 жовтня 1989 року, а саме на 1\2 частку у праві спільної власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 120 по вул. Новодвірській в м. Рівне.
Батько сторін ОСОБА_4 помер 09 листопада 1994 року. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме 1/2житлового будинку з надвірними будівлями № 120 по вул. Новодвірській в м. Рівне, яку він успадкував після смерті дружини ОСОБА_3, та грошові заощадження, що знаходяться в ТВБВ №10017 на компенсаційних рахунках №42703, №11060 в Рівненському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України .
Після смерті батька позивач залишився проживати у будинку , доглядав його , тобто в силу ст. 549 ЦК УРСР фактично прийняв спадщину. Відповідач ОСОБА_2 в будинку не проживав і не проживає . Дані обставини ствердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8
ОСОБА_2 з завою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався , що стверджується повідомленням Другої Рівненської Державної нотаріальної
3
контори № 736 від 07 листопада 2007 року., відповідно до якого спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.
Таким чином, суд вважає доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на спадкове майно , яке залишилось після смерті батька , ОСОБА_4 , померлого 09 листопада 1994 року , а саме на 1\2 частку у праві спільної власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 120 по вул. Новодвірській в м. Рівне та грошові заощадження, що знаходяться в ТВБВ №10017 на компенсаційних рахунках №42703, №11060 в Рівненському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 529, 549 ЦК УРСР /1963 року керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, Цивільного процесуального кодексу України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку у праві спільної власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 120 по вул. Новодвірській в м. Рівне, як на спадкове майно , яке залишилось після смерті матері , ОСОБА_3, померлої 22 жовтня 1989 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку у праві спільної власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 120 по вул. Новодвірській в м. Рівне та на грошові заощадження, що знаходяться в ТВБВ №10017 на компенсаційних рахунках № 42703, №11060 в Рівненському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», як на спадкове майно , яке залишилось після смерті батька, ОСОБА_4, померлого 09 листопада 1994 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20 денний строк після подачі цієї заяви апеляційної скарги . Рішення може бути також оскаржено і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.