№2-A-261/08
Категорія №48
Іменем України
23 липня 2008р. м.Житомир
Суддя Богунського районного суду м.Житомира Грибан І.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій неправомірними, -
Позивачка звернулася в суд з адміністративним позовом ,в якому висуває вимоги до
управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира
щодо стягнення з останнього на її користь кошти у вигляді недоплачених протягом 2007р.
сум допомоги по догляду за дитиною до трьохрічного віку. В обґрунтування позовних вимог
вказує на те, що вона відповідно до вимог ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу
сім'ям з дітьми» має право щомісячно отримувати допомогу на дитину у розмірі
встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Вказує, що
відповідно до ч.2 СТ.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.» такий
мінімум визначено з 01.04.07р. в розмірі 463 грн. , з 01.10.07р. - 470 грн. Однак ч.2 ст. 56
цього Закону виплати допомоги на дитину до досягнення нею трьохрічного віку визначено в
значно меншому розмірі, який протягом 2007р. і виплачувався відповідачем в порушення
прав позивачки. Вимагала стягнути з відповідача недоплачені в 2007р. кошти. В подальшому
вимоги змінила . Зазначала, що неправомірність дій відповідача полягає у відмові на її
звернення провести перерахунок раніше здійснених виплат та невиконанні вказівок
Конституційного Суду України, викладених в рішенні від 09.07.07р. щодо
неконституційності положень ч.2 ст.56 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.». Просила зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру допомоги, виплаченої в липні - грудні 2007р. Просила розглядати справу у її відсутності в письмовому провадженні.
Відповідач подав заяву про розгляд справи у відсутність його представника у письмовому провадженні.
Розглянувши справу з урахуванням зміни позовних вимог, дослідивши надані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Правовідносини між сторонами виникли в сфері публічно-правових щодо виконання відповідачем, як органом владних повноважень функцій по реалізації державою соціального забезпечення населення, що регулюються Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми»"( далі Закон). Відповідно до вимог ст. 15 Закону матерям, що мають дитину віком до 3-х років, щомісячно виплачується допомога на дитину у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Прожитковий мінімум на 2007р. визначався ст. 62 Закону України «Про бюджет України на 2007р.» . Виплата допомоги на дитину обмежувалася дією статті 56 Закону України «Про бюджет України на 2007р.» і проводилася в розмірі ,як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу. Фінансування витрат по матеріальній допомозі на дітей здійснювалося за рахунок державного бюджету у вигляді субвенцій місцевим бюджетам.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07р. щодо відповідності Конституції України положень деяких статей Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.» визнано неконституційним положення абзацу 3 ч.2 статті 56 Закону «Про державний бюджет України на 2007р.» щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення
2
нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу, а також п. 7ст. 71, яким зупинено на 2007р. дію ст..41,43 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування.» щодо визначення розміру щомісячної допомоги на дитину до досягнення нею 3-річного віку.
Відповідно до вимог ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконстиггуційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
В рішенні Конституційного Суду України від 09.07.07р. вказується, що саме Верховною Радою України, поза межами повноважень, протягом останніх років при затвердженні бюджетів країни на відповідні роки включалися до бюджету положення, якими обмежувалися чи зупинялися дії окремих законів щодо встановлення пільг , компенсацій і гарантій, а відповідно і обмежувалися бюджетні асигнування на виконання соціальних програм. Тому вина управління праці Богунської районної ради у виплаті щомісячної соціальної допомоги в меншому розмірі відсутня. Однак відповідач був зобов'язаний , відповідно до рішення Конституційного Суду України, після 09.07.07р. здійснювати нарахування допомоги на дитину у розмірі визначеному ч.2 ст.62 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.».
Докази щодо відсутності у відповідача можливості внесення змін розміру виплат допомоги на електронних носіях інформації відповідачем не надані.
Керуючись ст. ст.ст. 11,52,69,71,158,160,163 КАС України, Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07р., Законом України «Про державний бюджет на 2007р.», суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира в проведенні перерахунку виплачених ОСОБА_1 протягом липня - грудня 2007року сум допомоги на дитину до досягнення трирічного віку, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок виплачених позивачці протягом липня - грудня 2007року сум допомоги виходячи з розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, визначеного ч.2 ст.62 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.»
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Богунський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня її проголошення, заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження ,якщо така заява або апеляційна скарга не були подані.